- •Чернігівський національний педагогічний університет
- •Тема 1. Соціологія та її вивчення у вищій школі 28
- •"Соціологія"
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни модуль 1. Теорія, методологія та історія соціології
- •Модуль іі. Спеціальні соціологічні теорії
- •Структура навчальної дисципліни
- •Теми семінарських занять
- •Теми самостійНої робоТи
- •Методи навчання
- •Методичні рекомендації до написання творчого завдання (есе)
- •Методи контролю
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Оцінювання за формами контролю
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •Інтернет ресурси соціологія майбутнього електронний науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства
- •Теми семінарських занять модуль і
- •Тема 1. Соціологія і її вивчення у вищій школі
- •Об’єкт і предмет соціології
- •Тема 2. Становлення та ґенеза соціологічного знання
- •Становлення та ґенеза соціологічного знання Протосоціологічний період
- •Основні ідеї західноєвропейської соціологічної науки Академічний (класичний) період
- •Наукові ідеї українських соціологів хіх – початку хх ст.
- •Новітня українська соціологія
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Параметри соціальної структури (за Блау)
- •Соціологічна концепція структурації за е. Гіденсом
- •Тема 4. Соціологія особистості
- •Поняття особистості: сутність та соціологічні концепції
- •Модуль іі
- •Тема 5. Соціологія девіантної поведінки
- •Соціальна структура і аномія
- •Тема 6. Соціологія освіти
- •Соціологія освіти
- •Тема 7. Соціологія сім’ї та шлюбу
- •Соціальна сутність сім’ї і шлюбу
- •Класифікація сімейно-шлюбних відносин
- •Проблеми розвитку сучасної сім’ї
- •Майбутнє сім’ї
- •Тема 8. Соціологія конфлікту
- •Матеріал до семінарського заняття Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •Історія становлення соціології конфлікту Сучасні соціологічні теорії конфлікту
- •Структура та динамічні показники конфліктів
- •Причини і умови виникнення конфліктів
- •Тема 9. Соціологія праці
- •Соціологія праці як наука: об’єкт, предмет і функції
- •Особистість в системі соціально-трудових процесів
- •Мотивація трудової поведінки
- •Тема 10.Методологія та методи конкретно-соціологічного дослідження
- •Соціологічне дослідження: методологія та методика Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження
- •Методи збору соціологічної інформації
- •Методичні рекомендації до виконання навчально-дослідницького завдання
- •Питання до заліку (екзамену) з курсу "соціології"
- •Словник соціологічних термінів
- •Навчально-методичне видання
- •14013, Вул. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.
Матеріал до семінарського заняття Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
Термін "конфлікт" у буквальному перекладі означає "зіткнення". Тому під конфліктом традиційно розуміють певні протиріччя, антагонізми, колізії, пов’язані із суперечливим перетином прагнень, інтересів, поглядів окремих людей чи соціальних груп. Конфлікт виникає тоді, коли люди починають усвідомлювати, що їхні інтереси, потреби, цілі не можуть бути задоволеними у разі збереження існуючої системи соціальних відносин і починають діяти так, аби змінити ситуацію. В залежності від змісту, характеру та спрямованості таких дій конфлікт може наростати, пом’якшуватись, або розв’язуватись.
Отже, конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб’єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів. Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти. В свою чергу, соціальна природа конфлікту зумовлює включення його у коло проблем, які становлять безпосередній інтерес для соціології та окреслюють її предмет.
Враховуючи, що безконфліктного розвитку соціальних систем (від суспільства до особистості) не існує і не може існувати, проблематика конфлікту є однією з найактуальніших у соціології і досліджується у рамках спеціальної соціологічної теорії – соціології конфлікту.
Соціологія конфлікту – це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи попередження та розв’язання соціальних конфліктів.
У вивченні конфліктів соціологія зосереджує свою увагу на дослідженні їх соціальної природи та структури, причин та умов виникнення, механізмів попередження та подолання конфліктів, можливостей їх прогнозування.
Значний інтерес для соціології становлять також питання типології та класифікації конфліктів, з’ясування їх ролі у функціонуванні соціальних систем. Коло зазначених та інших проблем і становить предмет соціології конфлікту.
Предмет соціології конфлікту:
– з’ясування соціальної природи та сутності конфліктів, принципів їх діагностики;
– соціологічний аналіз конфліктів, їх типологія та класифікація;
– визначення способів подолання та механізмів правління соціальними конфліктами.
Це не означає, звичайно, що конфлікти мають лише позитивне значення і не можуть виконувати деструктивну для розвитку особистості чи суспільства роль. Саме тому соціологія конфлікту акцентує увагу на необхідності створення таких суспільних умов і пошуку таких форм соціальної взаємодії, у яких конфліктне зіткнення отримувало б культурний, цивілізований та гуманний характер.
Які ж функції виконують конфлікти у житті суспільства?
До позитивних функцій конфліктів більшість соціологів відносить:
– соціально-діагностичну – виникнення конфліктів свідчить про недоліки у функціонуванні соціальних організацій, поглиблення суспільних протиріч, поляризацію інтересів різних соціальних груп;
– регулюючу – конфлікти створюють підтримують у суспільстві соціальну рівновагу, забезпечують баланс сил у структурах влади й управляння;
– інтегративну – участь у конфлікті сприяє консолідації людей, які захищають спільні інтереси, формуванню їх зацікавленості у співпраці, узгодженні та об’єднанні своїх зусиль;
– інноваційну – конфлікти сприяють оновленню соціальних відносин, утвердженню нових норм та цінностей, дозволяють уникнути застою, є джерелом нововведень та прогресивних тенденцій;
– комунікативну – пошук шляхів розв’язання конфлікту активізує соціальну взаємодію, забезпечує взаємопристосування його учасників, спільне вироблення взаємоприйнятних рішень;
– соціально-психологічну – конфлікти сприяють зняттю психологічної напруги, викиду негативних емоцій і поступовому зниженню їх інтенсивності.
Водночас, конфлікти можуть нести і деструктивні тенденції, посилювати нестабільність соціальної системи, порушувати її нормальне функціонування.
У такому випадку йдеться про негативні функції конфліктів, до яких відносять:
дестабілізуючу – деструктивні конфлікти призводять до порушення соціальної рівноваги, громадського порядку, застосуванню насильницьких методів розв’язання існуючих проблем;
надлишиково-витратну – конфлікти, як правило, вимагають використання додаткових матеріальних, часових, моральних, зокрема, емоційних ресурсів для вирішення проблем, навколо яких вони виникають;
дезорганізуючу – конфлікти уповільнюють та ускладнюють процеси прийняття рішень, відволікають від виконання поточних планових завдань, порушують ритм та ефективність діяльності.
Величезне розмаїття конфліктів, що повсякчас виникають у нашому житті, надзвичайно актуалізує проблему їх класифікації, згрупування їх за певними ознаками для вибору адекватних методів управлінського впливу.
Серед соціологів нема одностайності з проблеми класифікації конфліктів, проте більшість з них вважать суттєвим виділення наступних видів конфліктів за:
– способом розв’язання – насильницькі або ненасильницькі:
– сферою розгортання – політичні, соціальні, економічні, організаційні, юридичні сімейно-побудові, ідеологічні, соціокультурні тощо;
– напрямком впливу – вертикальні та горизонтальні, в залежності від характеру соціальних зв’язків між суб’єктами конфлікту;
– ступенем виявлення – відкриті та скриті;
суб’єктами – внутріособистісні, міжособистісні, між групові; між малими та великими соціальними спільнотами, міжетнічні та міждержавні;
– наслідками – конструктивні та деструктивні;
– мотивацією – конфлікти з приводу розподілу владних повноважень і позицій, з приводу розподілу ресурсів, з приводу цінностей та життєвих установок;
– масштабами – глобальні, соцієтальні. регіональні, локальні;
– формою – прості (бойкот, саботаж, переслідування, агресія) та складні (суспільний протест, бунт, соціальна революція, війна).
Один і той же вид конфлікту може розвиватися на кількох рівнях, втягуючи у протиборство нових і нових суб’єктів. Наприклад, конфлікт з приводу цінностей може виникнути і на міжособистісному, і на міжгруповому і, навіть, на міждержавному рівні.