- •Чернігівський національний педагогічний університет
- •Тема 1. Соціологія та її вивчення у вищій школі 28
- •"Соціологія"
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни модуль 1. Теорія, методологія та історія соціології
- •Модуль іі. Спеціальні соціологічні теорії
- •Структура навчальної дисципліни
- •Теми семінарських занять
- •Теми самостійНої робоТи
- •Методи навчання
- •Методичні рекомендації до написання творчого завдання (есе)
- •Методи контролю
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Оцінювання за формами контролю
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •Інтернет ресурси соціологія майбутнього електронний науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства
- •Теми семінарських занять модуль і
- •Тема 1. Соціологія і її вивчення у вищій школі
- •Об’єкт і предмет соціології
- •Тема 2. Становлення та ґенеза соціологічного знання
- •Становлення та ґенеза соціологічного знання Протосоціологічний період
- •Основні ідеї західноєвропейської соціологічної науки Академічний (класичний) період
- •Наукові ідеї українських соціологів хіх – початку хх ст.
- •Новітня українська соціологія
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Параметри соціальної структури (за Блау)
- •Соціологічна концепція структурації за е. Гіденсом
- •Тема 4. Соціологія особистості
- •Поняття особистості: сутність та соціологічні концепції
- •Модуль іі
- •Тема 5. Соціологія девіантної поведінки
- •Соціальна структура і аномія
- •Тема 6. Соціологія освіти
- •Соціологія освіти
- •Тема 7. Соціологія сім’ї та шлюбу
- •Соціальна сутність сім’ї і шлюбу
- •Класифікація сімейно-шлюбних відносин
- •Проблеми розвитку сучасної сім’ї
- •Майбутнє сім’ї
- •Тема 8. Соціологія конфлікту
- •Матеріал до семінарського заняття Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •Історія становлення соціології конфлікту Сучасні соціологічні теорії конфлікту
- •Структура та динамічні показники конфліктів
- •Причини і умови виникнення конфліктів
- •Тема 9. Соціологія праці
- •Соціологія праці як наука: об’єкт, предмет і функції
- •Особистість в системі соціально-трудових процесів
- •Мотивація трудової поведінки
- •Тема 10.Методологія та методи конкретно-соціологічного дослідження
- •Соціологічне дослідження: методологія та методика Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження
- •Методи збору соціологічної інформації
- •Методичні рекомендації до виконання навчально-дослідницького завдання
- •Питання до заліку (екзамену) з курсу "соціології"
- •Словник соціологічних термінів
- •Навчально-методичне видання
- •14013, Вул. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.
Наукові ідеї українських соціологів хіх – початку хх ст.
Автор |
Зміст |
М. Максимович (1804 – 1873) |
Пізнання природи і суспільства має ґрунтуватись на результатах наукового досліду "…суворо аналітичного і обережно синтетичного, а тому позитивного" |
М. Костомаров (1817 – 1895) |
Припущення не можуть бути істиною, якщо не підтвердяться очевидними фактами. Суспільство має поступальний розвиток і поворот історії назад неможливий. Закономірністю поступального розвитку суспільства є зростання свободи особи. |
П. Куліш (1819 – 1897) |
Теорія хуторянства: – принцип подвійності людини, двох природ, двоякого єства. Душа, "серце" людини і "зовнішнє" єство перебувають у боротьбі між собою; – хуторянське життя – життя природне, і лише воно дає можливість відкинути все зайве, непотрібне |
О. Стронін (1826 – 1889) |
Будь-яке суспільство (держава, організація, сім’я) має пірамідальну будову: на вершині – активна меншість – аристократія, внизу – більшість, демократія, у середині – тимократія. Така будова потрібна не лише для руху (подібно до того, як летить зграя пташок), але і для рівноваги порядку |
В. Антонович (1834 – 1908) |
Позитивне в української нації – вважати за етичне все те, що справедливо, а політичним ідеалом – правду, громадську правдивість, рівноправність, яка притаманна для українських асоціацій (чумацтва, рибальства, чабанства). Культура не в змозі знищити природжені схильності людини, вона має сприяти їх позитивному розвитку |
О. Потебня (1835 – 1891) |
Мова – механізм, який породжує мислення. Кожний акт мовлення є творчим процесом. Думка проявляється через мову |
В. Лесевич (1837 – 1905) |
Суспільні явища неминуче підпорядковані природним законам. Методи соціологічного вивчення: спостереження, досвід, порівняння. Прогрес – прагнення до ідеалу, який виявляється у людяності. Головним елементом прогресу є розумова діяльність, яка проходить етапи інстинкту, умоспоглядання і досвіду. Необхідною умовою впровадження в життя результатів розумової діяльності є свобода. |
Х. Алчевська (1841 – 1920) |
Методика вивчення інтересів суб’єктів діяльності на прикладі навчального процесу. |
В. Іконников (1841 – 1923) |
Соціальні науки вивчають людину не тільки як продукт природи, а і як витвір культури. Вони досліджують явища, що виникли внаслідок духовних прагнень людини, її здатності до цінування людських ідеалів. |
М. Драгоманов (1841 – 1895) |
Прогрес – якісна характеристика розвитку суспільства, в процесі якого життя людське покращується. Першопричина прогресу – об’єктивний рух історії. Економіка і соціальні відносини підлягають органічній еволюції, а політичні і державні форми еволюціонують від них. Прогрес суспільних відносин – скасування неволі. Потрібно широке використання історико-порівняльного методу в закладанні підвалин української соціології. |
П. Аландський (1844 – 1883) |
Люди, які живуть лише потребами дня, які не мають чіткої програми дій, не здатні до будь-якої суспільної організації, бо кожна людина думає на свій розсуд, діє так, як їй заманеться. |
М.Ковалевський (1851 – 1916) |
Основний соціологічний закон – закон прогресу, сутність якого у зростанні солідарності (поліпшення суспільного порядку, розвиток інститутів, позитивні соціальні зрушення тощо) |
С. Подолинський (1850 – 1891) |
Причина соціальної нерівності – додаткова вартість; у тому що основний виробник працює не на себе, а на свого господаря. Спільна праця і більш або менш однакова здатність людей до суспільно необхідної праці приведе до рівномірності в користуванні нагромадженими благами. |
І. Оршанський (1851 – ?) |
Згідно із законом трьох стадій розумового розвитку людства вирізняються три етапи життя людини: дитинство – фетишизм, юність – метафізика, зрілість – позитивізм. Інтелектуальний розвиток уявляється як перехід від пасивного сприйняття через апріорну дедукцію до досвідної індукції |
М. Грот (1852 – 1899) |
Причина розвитку – взаємодія, а результат його – пристосування предметів один до одного. Три типи розвитку: прогрес, регрес, інгрес. Соціальний прогрес – це низка змін, що приводять до посилення й удосконалення способів дії енергії людини у взаємодії з природою, до зростання задоволення і зменшення страждань. |
І. Франко (1856 – 1916) |
Соціологія має як пізнавальне, так і практичне значення. Вона виступає як одна з форм просвітництва народу, допомагає йому зрозуміти свої інтереси і мету. Закони розвитку суспільства і природи однакові, хоча є специфіка їх вияву в суспільних явищах. |
Т. Зінківський (1861 – 1891) |
Коли не буде національностей-рабів – тоді люди зможуть спокійно займатися соціально-економічними справами. |
М. Туган-Барановський (1865 – 1919) |
Основи суспільного ладу має визначати не виробництво, а "щось більш широке – господарство". Господарство – це сукупність людських дій, спрямованих на зовнішній світ з метою створення матеріальної основи, необхідної для задоволення людських потреб. |
М. Грушевський (1866 – 1934) |
Соціологія має допомогти кожній людині зрозуміти суспільство, в якому вона живе. Необхідність проектування і заснування УСІ. |
В. Старосольський (1878 – 1942) |
Норми є схемою для людської поведінки. Пізнання дійсного життя (не норм), у тому числі й поведінки, що суперечить нормам, – завдання соціології. |
М. Шаповал (1882 – 1932) |
Суспільство – це таке гуртування людей, коли поведінка однієї чи кількох спричиняє поведінку іншої чи інших осіб. Індивіди на основі певної мети єднаються в групи, які виконують певні суспільні чи біологічні функції, вростають одна в одну, зв’язуються в агрегат, який називається суспільством. Вирізняють такі групи: – організовані (держава, сім’я), яким притаманний внутрішній поділ на керівників і підлеглих, і неорганізовані (мовні, вікові), в яких бракує сталої організованості; – прості (елементарні), в яких індивіди поєднані однією спільною ознакою (мовною), і складні (кумулятивні). Складною групою є суспільний клас, який об’єднується на основі багатьох ознак – майнових, професійних, правових |
В. Винниченко (1880 – 1951) |
Законом усього існуючого є рух. Стримують його пануючі класи, пригноблені прагнуть просування вперед. Протилежні прагнення зумовлені різним соціальним становищем. Згідно з політико-соціальною концепцією "колектократії" для порозуміння, гармонійної співпраці, ліквідації експлуатації необхідно соціально-економічну структуру суспільства перебудувати на правдиво-кооперативну суспільну форму. |
В. Липинський (1882 – 1931) |
Населення країни поділяється на національну аристократію і громадянство, а громадянство на класи і стани, які перебувають у вічній боротьбі. |
М. Яворський (1884 – 1937) |
Соціологія досліджує основні закони історичного процесу, а історична наука вивчає виявлення цих діючих законів у конкретних історичних, географічних та економічних умовах. |
М. Хвильовий (1893 – 1933) |
Кожний народ переживає дитинство, культурний етап і цивілізаційний. Цивілізаційний етап є останнім акордом усякої культури і початком її кінця. Україна стане "оазисом азіатського ренесансу". |
А. Звоницька (1897 – 1924) |
Основою людського життя є спілкування між індивідами, під час якого твориться "тканина" суспільства, формується культура, розвивається особистість. Процес спілкування передбачає набуття індивідом відомостей (соціалізацію), узагальнення таких відомостей (особисту типологізацію), припущення про наявність подібних узагальнень в інших індивідів (очікування), узгодження спільної діяльності. Традиція – регулюючий механізм збереження соціального зв’язку. |
О. Бочковський (1884 – 1939) |
Господарський розвиток і народне багатство залежить від природних умов країни. Однак "земля – це сцена, а народ – митець, що гірше чи краще творить свою історію" |
К. Грушевська (1900 – 1943) |
На індивідів впливають соціальні фактори, тому вони перебувають у залежності від соціальної структури суспільства. |
Л. Олесневич (1921 – 1983) |
Необхідність соціального планування підприємств та регіонів. |