§ 1. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу
Сім’я є об’єктом дослідження багатьох наук: демографії, соціальної психології, педагогіки, економіки, етнографії, історії, права, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони розвитку та функціонування сім’ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмета і методу. В демографії, наприклад, особливо розвинутий напрям дослідження народжуваності, репродуктивних настанов; у соціальній психології — дослідження сімейних конфліктів і динаміки розвитку сімейних груп; у педагогіці — вивчення виховної функції сім’ї. Для економіки одним з основних завдань є аналіз бюджету сім’ї, сімейного споживання. Етнографію цікавлять побут і культурні особливості сімей у різних етнічних групах і спільнотах; історія досліджує виникнення сім’ї та форми її існування у різні періоди історії людства. Правові науки, зокрема сімейне право, з’ясовують юридичні аспекти укладання шлюбу, порядок і підстави визнання шлюбу недійсним, права та обов’язки подружжя, батьків і дітей, юридичні аспекти майнового стану сім’ї.Закономірності виникнення, функціонування і розвитку сім’ї як соціального феномена, який поєднує у собі риси соціального інституту і малої соціальної групи, вивчає галузь соціології — соціологія сім’ї.Соціологія сім’ї як частина загальної соціології, як теорія «середнього рівня» розглядає особливу сферу життєдіяльності та культури узгоджено діючої групи людей (сім’ї), які пов’язані сімейно-родинними відносинами, фокусуючи увагу на спільній життєдіяльності членів, тобто на сімейному способі життя. Соціологія сім’ї має справу з груповим, а не з індивідуальним суб’єктом життєдіяльності.Підкреслюючи групову якість сімейної життєдіяльності, соціологія сім’ї розглядає індивіда як члена сім’ї, як складову цілого, досліджує особистість насамперед крізь призму соціокультурних внутрішньосімейних ролей, сімейної належності особистості. В соціології сім’ї особистість постає конкретно як чоловік або дружина, батько або мати, син або дочка.Індивідуальна своєрідність накладає відбиток на стиль виконання внутрішньосімейних ролей, який виявляється через конфігурації міжособистісних взаємозв’язків і взаємостосунків. Соціологія сім’ї вивчає сімейно-родинні форми спільного життя малої групи людей, сімейний спосіб життя порівняно з поодиноко-парубоцьким, вивчає в єдності і цілісності взаємозв’язок батьківства — подружжя — спорідненості, тобто власне сім’ю.Посередницька роль сім’ї в узгодженні інтересів особистості і суспільства (держави) є предметом власне соціологічного дослідження сім’ї. Ступінь узгодженості — розузгодженості цих інтересів визначає різноманітні наслідки для особистості, сім’ї і суспільства, що й фіксується у соціології сім’ї.
Отже, соціологія сім’ї вивчає:
типи соціальних стосунків, які характерні для сім’ї;
чинники, що визначають чисельність і структуру сімейної спільноти;
зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільнотами і сферами соціального життя;
суспільні функції сім’ї та її особливості як соціального інституту, як психологічної групи;
мотивацію шлюбів та розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, що сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньосімейних конфліктів;
інтеграції та дезинтеграції сім’ї;
історичні типи і форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку.
Центральною рядоутворюючою категорією цієї галузі соціологічного знання є поняття сім’ї.В літературі трапляються різні визначення сім’ї. І це правомірно, оскільки навряд чи можна знайти таке визначення, яке влаштовувало б всі науки і всі підходи до вивчення шлюбно-сімейних відносин. Очевидно, будь-яке визначення сім’ї з точки зору будь-якої науки буде неповним. Отже, з точки зору соціології можна визначити, що сім’я — це соціальний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що володіє історично означеною організацією, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення. Як основний соціологічний підхід до дослідження сім’ї виступають соціальний інститут і мала група.Сім’я аналізується як інститут тоді, коли важливо з’ясувати, наскільки спосіб життя сім’ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучасним суспільним потребам.
Розглядаючи сім’ю як соціальний інститут, вивчають:
суспільну свідомість у сфері шлюбно-сімейних відносин, узагальнені характеристики сімейної поведінки окремих груп населення за різних економічних та культурних умов, вплив суспільних потреб на характер відносин та спосіб життя сім’ї;
причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї за тих чи інших умов;
соціальний механізм зміни сімейних норм та цінностей;
ефективність реалізації інститутом сім’ї своїх основних функцій за різних ідеологічних, політичних, соціально-економічних та культурних умов;
співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей та реальної поведінки членів сім’ї і т.ін.
Аналіз сім’ї як соціального інституту дає змогу виділити такі дуже важливі для вивчення питання:
яким чином трансформація, розвиток потреб суспільства впливають на характер шлюбно-сімейних відносин і спосіб життя сім’ї;
які типи сімейної поведінки повинні вважатися дисфункціональними стосовно суспільних потреб;
чим різняться сімейні норми і цінності у різних культурах і за різних політичних, ідеологічних і соціально-економічних умов;
який соціальний механізм змін цих норм і в якому напрямі вони змінюються;
яким чином відбувається соціальне регулювання сімейної поведінки і стосунків у сім’ї;
яке співвідношення норм, цінностей, приписуваних зразків поведінки та інших елементів суспільної ідеології у сфері шлюбно-сімейних відносин і реального виконання ролей, особливостей поведінки і стосунків подружжя.
Як малу соціальну групу сім’ю розглядають у тих випадках, коли дослідженню підлягають відносини між індивідами, з яких складається сім’я.У процесі аналізу сім’ї як малої групи доцільно виділити три основні типи характеристик:Характеристики групи взагалі: цілі та завдання сімейної групи, склад і структура сім’ї, її соціально-демографічний склад, групова згуртованість, групова діяльність та характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікацій у сім’ї і т.ін.Характеристики зв’язків та відносин сімейної групи з ширшими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства. Тут насамперед слід виділити функції сім’ї стосовно суспільства.Цілі, завдання та функції стосовно індивіда, групова регуляція поведінки та взаємодій індивідів у сім’ї, груповий контроль, групові санкції, сімейні цінності, норми та зразки поведінки, включення індивіда в сім’ю, його задоволеність перебуванням у сім’ї та її функціональними вимогами і т. ін.Кожний з цих підходів до вивчення сім’ї має свою специфіку. Парадигма соціального інституту орієнтована в основному на зовнішні зв’язки сім’ї, водночас її внутрішні зв’язки досліджуються крізь призму понять, що характеризують малу групу. Сьогодні є достатні передумови для визначення питання про інтеграцію двох зазначених підходів у межах зображення сім’ї як соціальної системи.Понятійний апарат соціології сім’ї включає широке коло понять. Серед них важливо виділити категорії, які відображають основні сторони функціонування сім’ї: об’єктивні і суб’єктивні умови її існування, структура сім’ї, спосіб життя, етапи життєвого циклу та ін.
Виділяють кілька груп об’єктивних умов життя:
соціально-економічні умови, які характеризують матеріально-технічну базу сучасного етапу розвитку суспільства, у тому числі рівень розвитку сфери обслуговування; рівень розвитку дитячих дошкільних закладів; рівень житлового будівництва; обсяг та структуру товарообороту; рівень реальних доходів населення; рівень розвитку охорони здоров’я та медичного обслуговування тощо;
суспільно-політичні умови, які визначають політику органів державної влади, діяльність профспілок та інших громадських організацій щодо сім’ї;
соціально-культурні та ідеологічні умови, які характеризують: а) систему чинних у суспільстві правових, морально-етичних норм, цінностей та ідеалів, зразків діяльності та поведінки, що мають нормативний характер стосовно сім’ї, та способи зберігання й розподілу соціальної інформації, соціального знання, кількість та доступність закладів культури та культурних цінностей;
умови, що пов’язані з розподілом населення за демографічними, етнічними, соціально-класовими, професійними, освітніми та соціально-груповими ознаками. У певному розумінні ця група умов тотожна демографічним відносинам, які існують у суспільстві на сучасному етапі його розвитку;
екологічні умови, які характеризують природно-географічні (також кліматичні) особливості середовища; ступінь урбанізованості та санітарно-гігієнічні умови життєдіяльності; популяційне насичення середовища.
До суб’єктивних умов життєдіяльності можна віднести соціально-психологічні умови, які характеризують загальний стан свідомості людей, їх ставлення до світу і свого безпосереднього оточення: соціальні настанови, інтереси та ціннісні орієнтації у сфері шлюбно-сімейних відносин.Під структурою сім’ї розуміють усю сукупність відносин між її членами, включаючи, крім відносин спорідненості, систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносини влади, авторитету і т. ін.Спосіб життя сім’ї — це сукупність тих видів життєдіяльності, які здійснюються спільно всіма або деякими з членів.Напрями думок сім’ї (сімейна ідеологія) — сукупність цінностей, норм, настанов у сфері сімейного життя.Успішність шлюбно-сімейних відносин. При аналізі сімейної діяльності та відносин є потреба в інтегральній характеристиці, яка відображає якість такої діяльності і відносин. По-перше, її запровадження дає змогу порівнювати якості шлюбно-сімейних відносин різних макро- та мікроумов у різних регіонах, а також у різні моменти часу; по-друге, вона виступає як нормативна модель управління шлюбно-сімейними відносинами.Етапи життєвого циклу сім’ї — категорія, яка характеризує динаміку змін, що виникають у сім’ї від її формування до розпаду.
До основних функції сучасної сім’ї найчастіше відносять: репро-дуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусну, дозвіллєву, рекреаційну, емоційну, сексуальну, соціального захисту. Основні функції сучасної сім’ї1 Сфера сімейної Суспільні функції діяльності Індивідуальні функції Репродукти-вна Біологічне відтворення суспільства, підтримка та збереження репродуктив-ного здоров’я Задоволення потреби ма-ти дітей, планування їх народження Виховна Формування навичок су-спільного життя. Соціалі-зація молодого поколін-ня. Забезпечення куль-турної неперервності су-спільства, передача но-вому поколінню суспіль-них норм та цінностей Задоволення потреб у ба-тьківстві, контакт із діть-ми, виховання дітей, само-реалізація в дітях. Забез-печення дітям батьківської любові, підтримки. Пере-дача життєвого досвіду від старших індивідів до мо-лодших. Засвоєння моло-дшими індивідами досвіду старших 1Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. — К., 2002. — 144 с. Господарсь-ко-побутова Забезпечення фізичного здоров’я членів суспільс-тва. Догляд за дітьми та створення необхідних умов їхнього розвитку Одержання господарсько-побутових послуг члена-ми сім’ї від інших Економічна Економічна підтримка неповнолітніх та непра-цездатних членів суспіль-ства. Створення можли-вості зайнятості членів суспільства через сімейну економічну діяльність Одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших (у випадку непрацездатності чи в обмін на послуги). Мож-ливість професійної реа-лізації членів сім’ї у сі-мейному бізнесі, сімей-них підприємствах, ін-ших видах сімейної еко-номічної діяльності Сфера пер-винного соці-ального кон-тролю Моральна регламентація поведінки членів сім’ї у різних сферах життєдія-льності, а також відпові-дальності і зобов’язань у відносинах між подруж-жям, батьками і дітьми, представниками старшо-го і середнього поколінь Формування та підтримка правових і моральних са-нкцій за неналежну пове-дінку і порушення мора-льних норм взаємовідно-син між членами сім’ї Сфера духов-ного спілку-вання Розвиток особистості ко-жного члена сім’ї. Збере-ження та розвиток духов-ного потенціалу суспіль-ства Духовне взаємозбагачен-ня членів сім’ї, зміцнення дружніх основ шлюбного союзу. Забезпечення реалізації духовного потенціалу особистості Соціально-статусна Отримання та надання пе-вного соціального статусу членам сім’ї. Відтворен-ня соціальної структури суспільства. Забезпечення стартових можливостей молодого покоління Задоволення потреб у со-ціальному просуванні. Реалізація соціально-ста-тусних амбіцій одних членів сім’ї завдяки ін-шим Дозвіллєва Організація раціонально-го дозвілля сім’ї та окре-мих її членів. Соціальний контроль у сфері дозвілля Задоволення потреб у спільному проведенні до-звілля, взаємозбагачення дозвіллєвих інтересів 173 Рекреаційна Забезпечення психологі-чного здоров’я членів сім’ї. Психологічна тера-пія членів суспільства Задоволення потреб інди-відів у відпочинку, від-творення фізичних та психологічних сил Емоційна Емоційна стабілізація членів суспільства Задоволення потреб в особистому щасті та ко-ханні. Емоційна підтримка од-них членів сім’ї іншими Сексуальна Регуляція нормативів сек-суальної поведінки. Фор-мування та передавання сексуальної культури, за-безпечення сексуального здоров’я членів суспільства Задоволення сексуальних потреб.