Параметри соціальної структури (за Блау)

Номінальні параметри	Рангові параметри
• Стать • Раса • Етнічна належність • Віросповідання • Місце проживання • Сфера діяльності • Політична орієнтація • Мова	• Освіта • Дохід (заробітна плата) • Багатство (спадщина або нагромадження) • Престиж • Влада • Походження • Вік • Адміністративна посада • Інтелігентність

Важливою характеристикою соціальної структури є рангові параметри. Американський соціолог П. Блау запропонував систему параметрів, за якими можна визначити приналежність індивіда до певних соціальних груп або спільнот сучасного відкритого суспільства, а також позицію означених груп, та індивідів – їх членів, у суспільній системі в цілому.

Групи, які виділяються за номінальними параметрами, сприйма­ються у суспільстві як рівноцінні, такі, які творять горизонтальну диференціацію соціального простору, його неієрархічну організацію. Групи, які виділяються за ранговими параметрами, відображають вертикальну диференціацію, тобто надають своїм членам переваги, привілеї у взаємодіях з представниками інших груп, сприймаються суспільною свідомістю як більш чи менш престижні.

Розподіл параметрів на номінальні та рангові відповідає найважливішим характеристикам соціальної структури суспільства: його гетерогенності (горизонтальна диференціація суспільства) та нерівності (вертикальна диференціація, стратифікація). Гетеро­генність відображає ідеї, закладені в принципі природної рівності людей, що лежить в основі сучасних концепцій гуманізму та демократії.

Всі люди є рівними від народження, незважаючи на свої статеві, расові, етнічні характеристики. В процесі співжиття у соціальному просторі з іншими особистостями, самореалізовуючись та розкриваючи свої таланти, індивід власними зусиллями, відповідно до того, яку користь він приносить суспільству, заслуговує певної винагороди – переміщення у більш престижну та привілейовану соціальну групу.

В сучасних умовах, у відкритому суспільстві, розподіл людей за рантовим принципом у межах відзначених номінальних параметрів розглядається як несправедливість, дискримінація. Приналежність індивідів до певних соціальних спільнот, що виділяються за номінальними параметрами, достатньо істотно впливає на обсяг, інтенсивність, спрямованість та форми їх життєдіяльності у соціальному просторі, обмежуючи чи активізуючи її.

Віднесення соціальних характеристик індивіда до номінальних чи рангових є не абсолютним. В інших типах суспільств ці характеристики можуть набувати якісно іншого характеру. Рангові характеристики можуть ставати номінальними, а номінальні – ранговими. Наприклад, ще донедавна у багатьох країнах статева характеристика розглядалася як рангова: жінка трактувалася як істота нижча у соціальному плані, ніж чоловік, вона була позбавлена ряду громадянських прав, а її життєва сфера обмежувалася дітьми, кухнею, церквою. Живучість цього пережитку в суспільній свідомості дає підстави не лише сучасним феміністкам, але і багатьом дослідникам констатувати обмеження прав жінки у нинішньому "чоловічому суспільстві".

Рангові параметри являють собою не що інше, як характе­ристики соціальної структури, що базується на нерівності (вертикальній диференціації).

Це знаходить свій вираз у тому, що за кожним з наведених вище рангових параметрів можна скласти систему статусів, кожен з яких за рангом буде вищим від одних статусів і нижчим від інших. Вертикальну диференціацію соціальної структури творять групи та спільноти, що виникають внаслідок неоднакового володіння людьми деякими важливими матеріальними і духовними благами, від яких залежить їх суспільний статус та життєві можливості: особистого розвитку та навчання і виховання своїх дітей, перспективи зайняття певного суспільного становища (вищого або нижчого), яке у свою чергу розширює або звужує соціальні потенції індивіда. Нерівність веде до формування "соціальної драбини", по якій люди рухаються вгору, забезпечуючи собі, своїм дітям все кращі життєві умови і все ширші можливості, або вниз, де ці можливості значно звужуються.

Щодо типів соціальних структур, то вони визначаються характером суспільно-економічної системи, в межах якої дана система функціонує. І якщо суспільство переживає процес соціального зламу, стан перехідного періоду, то кардинальні, якісні зміни в соціальній структурі стають неминучими. Вони й реформують економічну, політичну і духовну сфери життєдіяльності суспільства, значною мірою самі визначають їх. Саме ці процеси спостерігаються на території колишнього СРСР, в т. ч. в Україні.

Основні тенденції перетворень соціально-класової структури в нашому суспільстві характеризуються:

– посиленням позицій ринкової економіки,

– зростанням числа зайнятих у приватному секторі і бізнес-діяльності, особливо молоді, менеджерів,

– поглибленням соціальної диференціації,

– появою принципово нових соціальних груп (фермерів, підприємців, банкірів тощо),

– зміною соціальної структури, соціальних пріоритетів.

В якості одного із варіантів можна за рівнем добробуту виділити в сучасному українському суспільстві три основні страти: вищу, середню і нижчу.

За нашими оцінками в Україні середній клас становить всього і 12-15 відсотків дієздатного населення. На Заході – більше 60 %.

А. Гальчинський, радник Президента України, Директор Національного Інституту стратегічних досліджень:

Основні страти	Рівень добробуту	Основне коло людей
Вищий клас	дуже високий	правляча еліта, великі бізнесмени, банкіри, фінансисти, частина творчої інтелігенції.
Умовно середній клас	від заможного до задовільного	середні та дрібні підприємці і люди з постійною зайнятістю і регулярним одержанням доходу.
Нижчий клас	низький і дуже низький	люди, що живуть біля і за межею бідності

За таким критерієм, як розмір доходу, населення України можна приблизно поділити на такі чотири групи: багаті, середня верства (заможних), середня верства (які живуть терпимо) і бідні. До останніх, як правило, попадають безробітні, пенсіонери, які не мають додаткових доходів, працівники збанкрутілих підприємств та фірм і ті, хто місяцями не отримує заробітну платню і т. п.

Отже, суспільство є складно-структурованою та багатовимірною будовою. Кожна особистість від народження до кінця свого життя в ньому може бути охарактеризована через набір властивих їй приписних та набутих статусів та відповідних їм соціальних ролей.

Загальна соціологія: Навчальний посібник для студ. вузів / М. В. Примуш. – Киев: Професіонал, 2004. – 590 с.

Джерело інформації: http://pidruchniki.ws/15410104/sotsiologiya/sotsialna_stratifikatsiya_ponyattya_vidi