37_DFU_2.1 / DFU_Dopolnenie_2cr

відно до вимог статті « Мікробіологічна чистота лікарських засобів» (5. 1. 4).

ВИПРОБУВАН НЯ

",Однорідністьдозованих одиниць. Таблетки мають ви­

TpиMyBaTи випробування на однорідність дозованих одиниць (2. 9.40) або, в обгрунтованих і дозволених ви­ падках, випробування на однорідність вмісту і/або однорідність маси діючої речовини в одиниці дозова­ ного лікарського засобу, як зазначено нижче. Дане випробування не поширюється налікарські засоби , що містять рослинні лікарські засоби і сировину...оІІІ

Однорідність вмісту (2. 9. 6). Таблетки із вмістом діючої речовини менше 2 мг або менше 2 % від маси таблет­ ки мають витримувати випробування на однорідність вмістудіючої речовини в одиницідозованоголікарсь­ кого засобу (тест А), якщо немає інших зазначень в окремій статті. Якщо лікарський засіб містить більше однієї діючої речовини, вимоги поширюються лише наті речовини, вміст яких відповідає вищезазначеним умовам.

Таблетки, вкриті оболонкою, за винятком плівкової оболонки, мають витримувати випробування на од­ норідність вмісту діючої речовини в одиниці дозова­ ного лікарського засобу (тест А), якщо немає інших зазначень в окремій статті, незалежно від вмісту в них діючої речовини або речовин.

Однорідність маси (2. 9. 5). Таблетки без оболонки і, якщо немає інших зазначень в окремій статті, таблет­ ки, вкриті плівковою оболонкою, мають витримувати випробування на однорідність маси для одиниці до­ зованого лікарського засобу. Випробування на од­ норідність маси не вимагається, якщо випробування на однорідність вмісту передбаченедля всіх діючих ре­ човин або якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Розчинення. Випробування може бути проведене для підтвердження відповідного вивільнення діючої речо­ вини або речовин, наприклад, одним із способів, опи­

саних у статті « Тест « Розчинення» для твердих дозова­ них форм» (2. 9.3).

Якщо проводять випробування за показником « Роз­ чинення» , випробування на розпадання не вимагаєть­ ся.

Таблетки без оболонки

ВИЗНАЧЕННЯ

Таблетки без оболонки - одношарові таблетки, одер­ жані одноразовим пресуванням часток, або багатоша­ рові таблетки, які складаються з концентричних або паралельних шарів, одержані послідовним пресуван-

ням часток різного складу. Використовувані допоміжні речовини спеціально не призначені для вивільнення діючої речовини у шлунково-кишковому тракті.

Таблетки без оболонки відповідають загальному виз­ наченню таблеток. На розламі при розгляданні під лу­ пою видно ту чи іншу відносно однорідну структуру (одношарові таблетки) або пошарову структуру (бага­ тошарові таблетки), але не ознаки оболонки.

ВИПРОБУВАННЯ

Розпадання. Таблетки без оболонки мають витримува­ ти випробування на розпадання таблеток і капсул (2. 9. 1). Як рідке середовище використовують воду Р. У кожну скляну трубку поміщають диск. Прилад вми­ кають на 1 5 хв, якщо немає інших зазначень в окремій статті, і досліджують стан таблеток. Якщо таблетки не витримали випробування внаслідок прилипання таб­ летокдо дисків, випробування повторюють на наступ­ них шести таблетках без дисків.

Таблетки для жування випробуванню на розпадання не підлягають.

Таблетки, вкриті оболонкою

ВИЗНАЧЕННЯ

Таблетки, вкриті оболонкою, - таблетки, вкриті одним або кількома шарами суміші різних речовин, таких як натуральні або синтетичні смоли, камеді, желатин, неактивні і нерозчинні наповнювачі, цукри, пласти­ фікатори, поліспирти, воски, барвники, дозволені для медичного застосування, й іноді ароматизатори та діючі речовини. Речовини, використовувані для по­ кривання таблеток, звичайно наносять у вигляді роз­ чинів або суспензій в умовах, що дозволяють розчин­ нику випаритися. Коли оболонка являє собою дуже тонке полімерне покриття, таблетки визначають як таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Таблетки, вкриті оболонкою, мають гладку поверхню, яка часто забарвлена і може бути відполірованою; на розламі при розгляданні під лупою видно ядро, оточе­ не одним або кількома суцільними шарами різної структури .

ВИРОБНИ ЦТВО

Якщо необхідно, однорідність вмісту або однорідність маси таблеток, вкритих оболонкою, за винятком таб­ леток, вкритих плівковою оболонкою, може бути до­ сягнута шляхом контролю ядер таблеток.

ВИПРОБУВАННЯ

Розпадання. Таблетки, вкриті оболонкою, за винятком плівкової, мають витримувати випробування на роз-

падання таблеток і капсул (2.9. 1). Як рідке середови­ ще використовують воду Р. У кожну скляну трубку по­ міщають диск. Прилад вмикають на 60 хв, якщо не­ має інших зазначень в окремій статті, і досліджують стан таблеток. Якщо не розпалася хоча б одна з шести таблеток, випробування повторюють на наступних ше­ сти таблетках, замінивши воду Р у посудині на 0. 1 М

розчин кислоти хлористоводневої. •

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, мають витри мувати випробування на розпадання в умовах, прий­ нятих для таблеток без оболонки, при цьому прилад вмикають на 30 хв, якщо інше не зазначено в окремій статті.

Якщо таблетки, вкриті оболонкою, або таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не витримали випробу­ вання внаслідок прилипання таблетокдо дисків, вип­ робування повторюють на наступних шести таблетках без дисків.

•

Таблетки для жування, вкриті оболонкою, виnробуванню нарозпадання не підлягають.

Таблетки «шипучі»

ред застосуванням розчиняють у воді. В одержаному розчині допускається легка опалесценція через до­ поміжні речовини, використані при виготовленні таб­ леток.

В И П РОБУВАННЯ

Розпадання. Таблетки розчинні мають розпадатися протягом 3 хв, якщо випробування проводять за ме­ тодикою розпадання таблеток і капсул (2. 9. 1), вико­ ристовуючи як рідке середовище воду Р з температу­ рою від 15 ОС дО 25 Ос.

Таблетки дисперговані

ВИЗНАЧЕННЯ

Таблетки дисперroвані - таблетки без оболонки або таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Перед засто­ суванням їх диспергують у воді до утворення гомогенної суспензії.

В ИЗНАЧЕННЯ

Таблетки « шипучі» - таблетки без оболонки, основну масу яких складають кислоти і карбонати або гідро­ карбонати, що швидко реагують у присутності води з виділенням вуглецу діоксиду. Ці таблетки призначені для розчинення абодиспергування у водіперед засто­ суванням.

ВИПРОБУВАН НЯ

Розпадання. Одну таблетку поміщають у склянку, яка містить 200 мл води Р при температурі від 1 5 ОС дО 25 ОС; виділяються численні бульбашки газу. Таблетка вважається такою, що розпалася, якщо після припи­ нення виділення газу навколо таблетки або ії фраг­ ментів вонааборозчинилася, абодиспергувалася у воді без агломератів часток. Повторюють процедуру на п'я­ ти інших таблетках.

Випробування вважають витриманим, якщо кожна з шести таблеток розпалася вищезазначеним способом протягом 5 хв, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Таблетки розчинні

ВИЗНАЧЕННЯ

Таблетки розчинні - таблетки без оболонки або таб­ летки, вкриті плівковою оболонкою. Ці таблетки пе-

ВИПРОБУВАННЯ

Розпадання. Таблетки дисперговані мають розпадати­ ся протягом 3 хв, якщо випробування проводять за методикою розпадання таблеток і капсул (2. 9. 1), використовуючи як рідке середовише воду Р з темпе­ ратурою від 15 ОС дО 25 Ос.

Ступіньдисперryвання. Дві таблетки поміщають у кол­ бу, яка містить1оо мл води Р, і перемішують до повно­ го диспергування. Має утворитися однорідна суспен­ зія, яка проходить крізь сито з номінальним розміром отворів 710 мкм.

Таблетки, дисперговані в ротовій порожнині

ВИЗНАЧЕННЯ

Таблетки, дисперговані в ротовій порожнині, - таблет­ ки без оболонки, які поміщають у ротову порожнину, де вони швидко диспергуються до Їх проковтання.

ВИПРОБУВАННЯ

Розпадання. Таблетки, дисперговані в ротовій порож­ нині, мають розпадатися протягом 3 хв, якщо випро­ бування проводять за методикою розпадання таблеток і капсул (2.9. 1).

Таблетки з модифікованим

вившьненням

ВИЗНАЧЕННЯ

Таблетки з модифікованим вивільненням - таблетки, вкриті оболонкою, або без оболонки, які містять спе­ ціальні допоміжні речовини або виготовлені спеціаль­ ними способами, які окремоаборазом призначені дЛя регулювання швидкості, місця або часу вивільнення діючої речовини або речовин.

До таблеток з модифікованим вивільненням належать таблетки із пролонгованим, відстроченим та пульсу­ ючим вивільненням.

ВИРОБН И ЦТВО

Проводять випробування, яке підтверджує відповідне вивільнення діючої речовини або речовин.

Таблетки кишково-розчинні

ВИЗНАЧЕН НЯ

Таблетки кишково-розчинні - таблетки з відстроче­ ним вивільненням, що мають бути стійкими у шлун­ ковомусоку і вивільнювати діючу речовину або речо­ вини у кишковому соку. Такі таблетки виготовлюють, покриваючи ядра таблеток оболонкою, стійкою до шлункового соку (таблетки, вкриті кишково-розчин­ ною оболонкою), або виготовлюють із гранул або час­ ток з нанесеною на них раніше оболонкою, стійкою до шлункового соку.

Таблетки, вкриті кишково-розчинною оболонкою, зараховуютьдо групи таблеток, вкритих оболонкою.

ВИРОБНИ ЦТВО

Для таблеток, приготованих з гранул або часток, заз­ далегідь вкритих кишково-розчинною оболонкою, проводять випробування, яке підтверджує необхідне вивільнення діючої речовини або речовин.

В И ПРОБУВАННЯ

Розпадання. Для таблеток, вкритих кишково-розчин­ ною оболонкою, проводять випробування на розпа­ дання (2. 9. 1) з такими змінами. Як рідке середовище

використовують 0. 1 М розчин кислоти хлористоводне­

вої. Прилад вмикають на 2 год, якщо немає інших заз­ начень в окремій статті, без дисків і досліджують стан таблеток. Час стійкості таблеток у кислому середовищі може бути різним і залежить від складу випробовува­ них таблеток. Звичайно він становить від 2 до З год,

але, навіть якщо наведені інші зазначення в окремій статті, час стійкості в кислому середовищі має бути не меншим 1 год. Жодна з таблеток не має виявляти оз­ нак розпадання (не враховуючи фрагментів покрит­ тя) і мати тріщин, крізь які можливий вихід вмісту.

Кислоту заміняють фосфатним буферним розчином

рН 6. 8 Р і в кожну скляну трубку вносять диск. При­ лад вмикають на 60 хв і досліджують стан таблеток. Якщо таблетки не витримали випробування внаслідок прилипання до дисків, випробування повторюють на шести наступних таблетках без дисків.

Розчинення. Для таблеток, приготованих із гранул або часток заздалегідь вкритих кишково-розчинною обо­ лонкою проводять випробування, яке підтверджує не­ обхідне вивільнення діючої речовини або речовин, наприклад, одним із способів, зазначених у статті

«Тест «Розчинення» для твердихдозованихформ» (2. 9.3).

Таблетки для застосування

у ротовій порожнині

ВИЗНАЧЕН НЯ

Таблетки дЛя застосування у ротовій порожнині - зви­ чайно таблетки без оболонки. Склад забезпечує по­ вільне вивільнення і місцеву дію діючої речовини або речовин або вивільнення і всмоктування діючої речо­ вини або речовин у певних ділянках рота.

Таблетки для застосування у ротовій порожнині ма­ ють відповідати вимогам статті « Оромукозні лікарські

засоби».

...Оральні ліофілізати

ВИЗНАЧ ЕН НЯ

Оральні ліофілізати - тверда лікарська форма, при­ значена або дЛя приміщення в ротову порожнину, або для диспергування (або розчинення) у воді перед зас­ тосуванням.

ВИРОБНИ ЦТВО

Оральні ліофілізати одержуютьліофілізацією, щоскладається з розділення на окремі дози, заморожування і висушування звичайно водних, рідких або м'яких лікарських засобів.

ВИПРОБУВАННЯ

Розпадання. Один оральний ліофілізат поміщають у склянку, яка містить 200 мл води Р при температурі від 1 5 ОС дО 25 ос. Оральний ліофілізат має розпадатися

протягом 3 хв. Повторюють процедурудля п'яти інших оральних ліофілізатів.

Випробування вважається витриманим, якщо розпа­ даються всі шість оральних ліофілізатов.

Вода (2.5. 12). Оральні ліофілізати мають витримувати випробування; межі вмісту води затверджує компетен­ тний уповноважений opгaH.

N

падання таблетки і розчинення діючої речовини, тому не рекомендується перевищувати вміст полісорбату 80, кислоти стеаринової, кальцію або магнію стеарату більше 1 % , тальку - 3 % , аеросилу - 10 % від маси таблетки.

Макрогол і натрію лаурилсульфат використовують як водорозчинні ковзні речовини.

Барвники і коригенти смаку використовують для на­

. ання таблеткам необхідного кольору і смаку.

ВИЗНАЧЕН НЯ

Залежно від фізико-хімічних властивостей лікарських речовин, їхдозування і методу виготовлення таблеток застосовують такі допоміжні речовини відповідно до їхнього призначення.

Розріджувачі застосовуютьдля забезпечення необхід­ ної маси таблеток, якщо до ії складу входить мала кількість діючої речовини або речовин. З метою по­ кращення біодоступності важкорозчинних і гідрофоб­ них лікарських речовин застосовують в основному водорозчинні розріджувачі. До групи розріджувачів можна зарахувати аеросил, авіцел, гліцин, лактозу, крохмаль, кальцію гідрофосфат, магнію карбонат, маг­ нію оксид, модифіковані крохмалі, натрію гідрокар­ бонат, целюлозу мікрокристалічну. До складу таблеток для жування звичайно входять маніт, сорбіт, цукор.

Зв'язувальні речовини застосовують для грануляції і забезпечення необхідної м іцності таблеток при пре­ суванні, їх додають у вигляді розчинів або у сухому вигляді. До цієї групи можна зарахувати альгінову кис­ лотутай натрієву сіль, бентоніти, гуміарабік, желатин, цукор, полівінілпіролідон, природні камеді, трагакант, макрогол, метилцелюлозу, карбоксиметилцелюлозу, крохмальну патоку, декстрин, полівініловий спирт. При одержанні таблеток методом прямого пресуван­ ня як зв'язувальне, як правило, в икористовують мікрокристалічну целюлозу.

Розпушувачі застосовують для забезпечення необхід­ ного розпадання таблеток і розчинення діючої речо­ вини. До цієї групи допоміжних речовин можна зара­ хувати крохмаль, хімічно модифіковані крохмаль і целюлозу, агар-агар, альгінову кислоту і натрієву сіль альгінової кислоти, аеросил, полісорбат 80, натрію ла­ урилсульфат, метилцелюлозу, натрієву сіль карбокси­ метилцелюлози, поперечно-зшитий полівінілпіролі­ дон, цел юлозу м ікрокристалічну. У « шипуч их,) таблетках як розпушуючий компонент звичайно ви­ користовують газоутворювальні суміші натрію гідро­ карбонату з кислотою винною або лимонною.

Ковзні й змащувальні речовини застосовуютьдля по­ кращення плинності і зменшення прилипання табле­ тованих сумішей до пресуючих поверхонь. До них можна зарахувати такі речовини: крохмаль, аеросил, тальк, масло какао, стеаринову кислоту та її кальцієву і магнієву солі. Більшість змащувальних і ковзних ре­ човин гідрофобні. Вони уповільнюють швидкість роз-

Речовини, використовувані для нанесення оболонки, поділяються на декілька груп залежно від методу по­ криття.

При нанесенні цукрової оболонки використовують гуміарабік, желатин, магнію карбонат, крохмаль, олії рослинні, масло какао, метилцелюлозу, борошно пше­ ничне, кальцію стеарат, тальк, натрію альгінат, кальцію карбонат, магнію оксид, патоку, титанудіоксидта ін.

При нанесенні плівкової оболонки звичайно застосо­ вують водорозчинні речовини абодисперговані у воді речовини, такі як гідроксипропілметилцелюлоза, ме­ тилцелюлоза, гідрокси пропілцелюлоза, натрій­ карбоксиметилцелюлоза, сополімери метакрилової кислоти та її ефірів, макрогол, полівінілпіролідон. У деяких випадках використовують неводні розчинники.

При нанесенні оболонки пресуванням застосовують глюкозу, мікрокристалічну целюлозута іншідопоміжні речовини.

ВИПРОБУВАННЯ

Таблетки звичайно контролюють за такими показни­ ками якості: опис, ідентифікація, середня маса і од­ норідністьдозованих одиниць або однорідність маси/ однорідність вмісту, стираність, стійкістьдо роздавлю­ вання, розпадання, розчинення, тальк і аеросил, втра­ та в масі при висушуванні або вода, супровідні доміш­ ки, залишкові кількості органічних розчинників (при їх використанні в технології), мікробіологічна чисто­ та, кількісне визначення.

Середнямасатаблетки. Відхилення середньоїмаси таб­ летки від маси, зазначеної у розділі «Склад» , не має перевищувати (±5 %), якщо немає інших зазначень в окремій статті. Визначення середньої маси таблетки проводять, як зазначено у статті «Однорідність маси для

одиниці дозованого лікарського засобу') (2. 9. 5).

Тальк, аеросил. Визначення проводять відповідно до методики , описаної у Додатку 1 . Вміст тальку і аеро­ силу не має перевищувати вимог, зазначених в окремій статті.

•

Кількісне визначення. Для кількісного визначення бе­ руть наважку порошку розтертих таблеток (не менше

20 штук).

Для табле1'б , вкритих оболонкою, допускається про­ водити випробування з певної кількості таблеток, заз­ наченої в окремій статті (звичайно не менше п'яти).

Вміст визначуваних речовин виражають у грамах, міліграмах або одиницях дії (ОД) на одну таблетку, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Вміст діючої речовини в таблетці. Відхилення у вмісті

діючих речовин мають становити при дозуванні мен­ ше 1 мг (± 15 %), від І мг до 10 мг (± 10 %), від 10 мг до

100 мг (± 7.5 %) і більше 100 мг (±5 %) від вмісту, заз­ наченого у розділі «Склад», якщо немає інших зазна­ чень в окремій статті.

ДОДАТОК 1

ВИЗНАЧЕННЯ ТАЛ ЬКУ

Близько 1 .000 г порошку розтертих таблеток розчиня­ ють у 200 мл теплої води Р. Одержану рідину фільтру­

ють крізь беззольний фільтр і посудину ретельно об­ поліскують водою Р. Залишок на фільтрі декілька разів промивають теплою водою Р порціями по ІО мл до відсутності видимого залишку після випарювання краплі промивної води на годинниковому склі. Фільтр із залишком висушують, спалюють, прожарюють і зва­ жують з точністю до 0.0001 г.

Якщо таблетки містять неспалимі або нерозчинні в теплій воді Р речовини, наважку таблеток після спа­ лювання і прожарювання обробляють при нагріванні

30 мл кислоти хлористоводневоїрозведеної Р. Одержа­

ний розчин фільтрують і залишок на фільтрі промива­ ють гарячою водою Р до відсутності в промивній воді реакції на хлориди. Фільтр із залишком висушують, спалюють, прожарюють і зважують з точністю до

0.0001 г.

Визначення аеросилу проводять за цією самою мето­ дикою.

ТАМПОНИ МЕДИЧНІ

Tamponae medicatae

До тампонівмедичнихможуть бути поставлені додат­ кові вимоги, зазначені в інших статтях, наприклад, «Лікарські засоби для ректального застосування», «Лікарські засоби для вагінального застосування» і «На­ зальнілікарські засоби».

ВИЗНАЧ ЕН НЯ

Тампони медичні - тверді однодозові лікарські засо­ би, призначені для введення в порожнини тіла на об­ межений проміжок часу. Вони складаються із підхо­ жих матеріалів, таких як целюлоза, колагенабосилікон із импрегнованою діючою речовиною або речовина­ ми.

ВИРОБНИЦТВО

При виробництві, пакуванні, зберіганні та реалізації тампонів мають бути вжиті відповідні заходи, які за­ безпечують необхідну мікробіологічну чистоту відпо­

віднодо вимог статті « Мікробіологічна чистота лікарсь­ ких засобів» (5. 1. 4).

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають кількістьдіючої речовини або речовин в тампоні.

АЗИТРОМІЦИН

Azithromycinum

AZIТHROMYCIN

СНз

(2R,3S,4R,5R,8R, 10R, 1 1R, 12S, 13S, 14R)- 13-[(2,6-Диде­ окси-3-С-метил-3-0-метил-а-L-рібо-гексопіранозил)

окси]-2-етил-3,4, 10-тригідрокси-3,5,6,8, 10, 1 2, 14-геп­ таметил- 1 1 -[[3,4,6-тридеокси-3-(диметиламіно)- -o­ ксuло-гексопіранозил]окси]- 1 -0кса-6-азациклопента­ декан- 15-0Н. Рівень гідратації становить 1 або 2.

Напівсинтетичний продукт, одержаний із продукту ферментації.

Вміст: не менше 96.0 % і не більше 102.0 %, у перера­ хунку на безводну речовину.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Порошок білого або майже білого кольору.

Розчинність. Практично не розчинний у воді Р, легко

розчинний в етанолі Р і метилеНXflориді Р.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній об­

ласті (2.2.24).

Відповідність: спектру ФеЗ азитроміцину.

У разі різниці одержаних спектрів подальші спектри записують, використовуючи розчини 90 гlл уметuлен­

Xflориді Р

В И ПРОБУВАННЯ НА Ч ИСТОТУ

Розчин S. 0.500 г субстанції розчиняють в етанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до

50.0 мл.

Прозорість розчину (2.2.1). Розчин S має бути прозо­

рим.

Кольоровість розчину (2.2.2, метод /1). Розчин S має

бути безбарвним.

рИ (2.2.3). Від 9.0 до 1 1 .0.

0. 1 ОО г субстанції розчиняють у 25.0 мл метанолу Р і

доводять об'єм розчинуводою, вільною відвуглецю діок­ сиду, Р до 50.0 мл.

Питоме оптичне обертання (2.2. 7). Від - 450 до - 490, у

перерахунку на безводну речовину. Визначення про­ водять, використовуючи розчин s.

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2. 2.29).

Суміш розчинників. Готують розчин 1 .73 гlл амонію ди­

гідрофосфату Р, встановлюючи рН 10.0 за допомогою розчину аміаку Р 350 мл одержаного розчину перено­ сять у підхожий контейнер, додають 300 мл ацетоніт­ рилу РІ та 350 мл метанолу Р1 і ретельно перемішують.

Випробовуваний розчин. 0.200 г субстанції розчиняють у суміші розчинників і доводять об'єм розчину суміш­ шю розчинників до 25.0 мл.

Розчин порівняння (а). 1 .0 мл випробовуваного розчи­ нудоводять сумішшю розчинниківдо об'єму 100.0 мл.

Розчин порівняння (Ь). Вміст віали ФеЗазитроміцину для перевірки придатності хроматографічної системи

(містить домішки F, Н і J) розчиняють в 1 .0 мл суміші розчинників і витримують в ультразвуковій бані про­ тягом 5 хв.

Розчин порівняння (с). 8.0 мг ФеЗ азuтроміцину для іден­

тифікації nіків (містить домішки А, В, С, Е, F, G, І , J, L, М, N, О, Р) розчиняють в 1 .0 мл суміші розчинників.

Розчин порівняння (d). Вміст віали ФеЗ азитроміцину

домішки В розчиняють в 1 .0 мл' суміші розчинників.

Колонка:

-розмір: 0.25 м х 4.6 мм,

-нерухома фаза: полімер ендкеnований октадецилси-

лільний аморфний кремнеорганічний длямас-сnектро­ метрії Р (5 мкм),

- температура: 60 ОС.

Рухома фаза:

-рухома фаза А: розчин 1.80 г/л динатрію гідрофосфа­ ту безводного Р, рН якого доводять до 8.9 кислотою фосфорноюрозведеною Раборозчином натріюгідрок­ сидурозведеним Р;

-рухома фаза В: метанол Р І - ацетонітрил Р І

(250:750);

Швидкість рухомої фази: 1.0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжин и хвилі 21О нм.

Об'єм проби, що вводиться: 50 мкл.

Відносні часиутримування до азитроміцину (час утри­

мування азитроміцину45 - 50 хв): домішки L - близь­ ко 0.29; домішки М - близько 0. З7 ; домішки Е - близько О.4З; домішки F - близько 0.51; домішки D - близько 0.54; домішки J - близько 0.54; домішки І - близько 0.61; домішки С - близько О. 7З; домішки N - близько 0.76; домішки Н - близько 0.79; домішки А ­ близько 0.8З; домішки Р - близько 0.92; домішки О - близько 1.2З; домішки G - близько1.26; домішки В - близько I .З l .

Ідентифікація домішок: використовують хроматограму,

що надається дО ФСЗ азuтроміцину для ідентифікації

піків, і хроматограму розчину порівняння (с) для іден­ тифікації піків домішок А, С, Е, F, G, І, J, L, М, N, О та Р, хроматограму розчину порівняння (d) для іден­ тифікації піка домішки В і хроматограму розчину по­ рівняння (Ь) дЛЯ ідентифікації піка домішки Н .

Придатність хроматографічної системи: розчи н

порівняння (Ь):

-хроматографічна система вважається придатною,

якщо відношення Нр дО Н" становить не менше 1.4, де Нр - висота пікадомішки J азитроміцину над ба­ зовою лінією, Ну - висота над базовою лінією са­

мої низької точки хроматограми між піком доміш­ ки J і піком домішки F азитроміцину.

Нормування:

- nоnравкові коефіцієнти: для розрахунку вмісту мно­ жать площі піків наведених нижче домішок на відповідний поправковий коефіцієнт: для домішки

F - О.З; дЛЯ домішки Н - 0.1; для домішки L - 2.З; дЛЯ домішки М - 0.6; для домішки N - 0.7;

- домішка В: площа піка не має перевищувати 2 площі основного піка на хроматограм і розч ину порівняння (а) (2.0 %);

- домішки А, С, Е, F, G, Н, 1, [, М, N, О, Р: площа піка

кожної домішки не має перевищувати 0.5 площі ос­ новного піка на хроматограмі розчину порівнян­ ня (а) (0.5 %);

- сума домішок D і J: сума площ піків не має переви­ щувати 0.5 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.5 %);

- будь-яка інша домішка: площа піка не має переви­ щувати 0.2 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.2 %);

-сума домішок: сума площ піків не має перевищувати З площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (З.О %);

-не враховують: домішки, площа піків яких менше 0.1 площі основного піка на хроматограмі розчину

порівняння (а) (0.1 %); не враховують піки, щоелю­ ються перед доміщкой L і після домішки В.

Важкі метали (2.4.8, метод В). Н е більше 0.0025 %

(25 ррт).

2.0 г субстанції розчиняють у суміші вода Р - етанол Р ( 15:85) і доводять тією самою сумішшю розчинників до об'єму 20 мл. 12 мл одержаного розчину мають ви­ тримувати випробування на важкі метали. Еталон го­ тують із використанням еталонного розчину свинцю (2.5 ррт РЬ), одержаного шляхом розведення еталон­

ного розчину свинцю (100ррт РЬ) Р сумішшю вода Р -

етанол Р (15:85).

Вода (2.5.12). Від 1.8 % до 6.5 %. Визначення прово­ дять із 0.200 г субстанції.

Сульфатна зола (2.4.14). Не більше 0.2 %. Визначення проводять з 1 .0 г субстанції.

КІЛ ЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ Рідинна хроматографія (2.2.29).

Розчин А. Суміш ацетонітрил Рl - розчин 6.7 г/л ди­ калію гідрофосфату Р (60:40) , рН якої доводять до 8.0 кислотою фосфорною Р.

Випробовуванийрозчин. 5З.0 мг субстанції розчиняють у 2 мл ацетонітрuлу РІ і доводять розчином Адо об'єму

100.0 мл.

Розчин порівняння (а). 5З.0 мг ФСЗ азитроміцину роз­

чиняють у 2 мл ацетонітрuлу РІ і доводять р зчином А до об'єму 100.0 мл.

Розчин порівняння (Ь). 5 мг субстанції і 5 мг ФСЗ азит­ роміцину домішки А розчиняють у 0.5 мл ацетонітри­

лу РІ і доводять розчином А до об'єму 1О мл.

З44

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОП ЕЯ УКРАЇНИ 1.2

Колонка:

-розмір: 0.25 м х 4.6 мм,

-нерухома фаза: полімер октадецuлсuлільний вініловий для хроматографії Р (5 мкм),

-температура: 40 °С

Рухома фаза: суміш ацетонітрил РІ - розчин 6.7 г/л дикалію гідрофосфату Р (60:40), рН якої доводять до 1 1 .0 розчином 560 г/л калію гідроксиду Р.

Швидкість рухомої фази: 1 .0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 210 нм.

Об'єм проби, що вводиться: 10 мкл.

Час хроматографування: у 1 .5 рази більше часу утри­

мування азитроміцину.

Час утримування: азитроміцину - близько 1 О хв.

Придатність хроматографічної системи : розчи н

порівняння (Ь):

- коефіцієнт розділення: не менше з.о між піками до-

мішки А й азитроміцину.

Вміст СЗ8Н72NZОI2' у відсотках, розраховують, викори­

стовуючи зазначений вміст азитроміцину у ФСЗ ази­

троміцину.

ЗБЕРІГАННЯ

У повітронепроникному контейнері.

ДОМІ Ш КИ

Сnецифіковані домішки: А, В, С, D, Е, F, G, Н, І, J, L,

M, N, O, P.

Інші домішки, що виявляються (дані домішки, якщо

вони наявні у достатній кількості, можуть визначати­ ся тим або іншим випробуванням монографії. Їх вміст нормується загальноприйнятими критеріями для інших/неспецифікованих домішок і/або загальною

монографією Субстанції для фармацевтичного засто­

сування. Тому немає необхідності їх ідентифікувати, шоб показати відповідність вимогам. Див. також 5. 10.

Контроль домішок у субстанціях для фармацевтичного застосування): К.

А. Rl = ОН , R2 = R6 = Н, RЗ = R4 = R5 = СНз : 6-деме-

тилазитроміцин,

В. Rl = R6 = Н, R2 = RЗ = R4 = R5 = СНз : 3-деоксі­ азитроміцин (азитроміцин В),

С. Rl = ОН, R2 = RЗ = R5 = СНз, R4 = R6 = Н : З"-О­

деметилазитроміцин (азитроміцин С),

D. R1 = ОН, R2 = RЗ = R4 = СНз, R5 = CH20H, R6 = Н :

14-деметил- 14-(гідроксиметил)азитроміцин (азитро­ міцин F),

F. R l = ОН, R2 = R4 = R5 = СНз, RЗ = СНа, R6 = Н :

З'-N-деметил-З'-N-формілазитроміцин,

І. R l = ОН, R2 = R4 = R5 = СНз, R3 = R6 = Н : З'-N­

деметилазитроміцин,

О. Rl = ОН, R2 = RЗ = R4 = R5 = R6 = СНз : 2-десетіл- 2-пропілазитроміцин,

J. 1 3-0-декладинозилазитроміцин,

ОН

L. азитроміцин 3'-N-оксид,

0 JС-Н=з-

R1="""",""ил А2= H H '(

ОН

М. 3'-(N,N-дидеметил)-3'-N-формілазитроміцин,

К. С14, І"-епоксиазитроміцин (азитроміцин Е),

Р. невідома структура.

АЛТЕї КОРЕНІ

Althaeae radix

MARSHMALWWROOТ

Очищені або неочищені, цілі або різані висушені ко­

рені Althaea off icinalis L.

ІДЕНТИФІ КАШЯ

А. Неочищена цільна сировина складається із цилінд­ ричних, дещо скручених коренів, до 2 см завтовшки, із глибокими подовжніми борозенками. Зовнішня по­ верхня сірувато-коричневого кольору із численними рубцями від корінців. Злам волокнистий зовні, шор­ сткий і зернистий у середині. На розрізі видима більш або менш товста білуватого кольору кора із коричню­ ватою перидермою, відділена від білої ксилеми чітко вираженим камбієм коричнюватого кольору. Багато­ шарова структура кори та радіальна структура ксиле­ ми стають більш чіткими при змочуванні сировини.

Очищена сировина має сірувато-білу дрібно волокни­ сту зовнішню поверхню. Корок і зовнішня корова па­ ренхіма відсутні.

В. Сировину подрібнюють на порошок (355) (2. 9. 12). Порошок коричнювато-сірого (неочищені корені) або білуватого (очищені корені) кольору. Переглядають під мікроскопом, використовуючи розчин XJlоральгідра­ ту Р. У порошку виявляються: фрагменти безбарвних, переважно нездерев'янілих товстостінних волокон із загостреними або розщепленими кінцями; фрагмен­ ти пористих або драбинчастих судин; друзи кальцію оксалату розміром близько від 20 мкм до 35 мкм, зви­ чайно від 25 мкм до 30 мкм; слизовмісні клітини па­ ренхіми; фрагменти корка з тонкостінних таблитча­ стих клітин у неочищених коренів. Переглядають під мікроскопом, використовуючи воду Р. У порошку ви­ димі численні крохмальні зерна розміром близько від 3 мкм до 25 мкм зрідка із видовженими центрами КРОХ­ малеутворення. Крохмальні зерна звичайно прості, деякі складні - із від двох до чотирьох зерен.

В И П РОБУВАН НЯ НА ЧИСТОТУ

Сторонні домішки (2. 8. 2). Не більще 2 % побурілої, зіпсованої сировини.

Втрата вмасі при висушуванні (2.2.32). Не більше 1 2.0 %.

1 .000 г здрібненої на порошок сировини (7 10) (2. 9. 12) сушать при температурі 105 ОС протягом 2 год.

Загальна зола (2. 4. 16). Не більше 6.0 % для очищених коренів, не більше 8.0 % для неочищених коренів.

Показник набухання (2.8.4). Не менше 10. Сировину

подрібнюють на порошок (710) (2. 9. 12).

__N

Допускається використання очищених, цілих або різа­

них висушених коренів Althaea off icinalis L. і Althaea

агтеnіаса Теп.

Зазначена сировина має витримувати наведені вище ви­ моги із таким доповненням.