10.Аудит розрахунків з бюджетом

Метою аудиту розрахунків з бюджетом є висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету.

Органи місцевого самоврядування встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Вони мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Основні завдання та вимоги до проведення аудиторської перевірки

Основними завданнями аудиту активів і пасивів підприємства є перевірка таких аспектів, як:

- дотримання законодавства при здійсненні господарських операцій;

- відповідність фактичної діяльності економічного суб’єкта статутній;

- повнота формування статутного капіталу підприємства-клієнта;

- дотримання облікової політики;

- дотримання порядку документування здійснених господарських операцій;

- виконання умов договорів;

- забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей на підприємстві;

- своєчасність погашення кредиторської заборгованості;

- дотримання розрахунково – касової дисципліни;

- внутрішній контроль за своєчасністю погашення дебіторської заборгованості;

- правильність і повнота відображення здійснених господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;

- правильність формування фінансових результатів;

- повнота і своєчасність податкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди;

- порядок розподілу й використання чистого прибутку.

Важливою умовою підвищення ефективності діяльності підприємства є забезпечення схоронності й раціонального використання основних засобів. Тому в програми аудиторських перевірок включають завдання по контролю операцій з основними засобами. До основних засобів підприємства належать: будинки, офісна техніка, обладнання, програмне забезпечення тощо.

Основними джерелами контролю операцій по обліку основних засобів будуть: первинна документація та її надходження, вибуття й внутрішнє переміщення, ремонт, нарахування амортизації, а також дані аналітичного й синтетичного обліку основних засобів.

Перевіряючи стан обліку основних засобів, необхідно переконатися в правильності організації аналітичного обліку; з’ясувати, чи всі основні засоби закріплені за матеріально відповідальними особами; чи правильно проведена остання інвентаризація, які її результати й чи відбиті вони в обліку; проконтролювати вірогідність облікових даних про наявність і рух основних засобів.

Аудитор повинен перевірити правильність ведення карток індивідуального і групового обліку основних засобів. Особлива увага звертається на правильне й своєчасне заповнення всіх реквізитів карток, що запобігає заміні однойменних нових предметів старими.

Варто перевірити кількість інвентарних карток, для чого зіставити дані описів інвентарних карток по обліку основних засобів по класифікаційних групах з наявними в картотеці інвентарними картками. При відсутності яких - небуть інвентарних карток варто з’ясувати причини, переконатися в наявності об’єктів, по яких немає інвентарних карток, і запропонувати відновити аналітичний облік основних засобів.

При розбіжності між даними аналітичного й синтетичного обліку потрібно з’ясувати їхню причину й винних у цьому посадових осіб, визначити наслідки і внести пропозиції по усуненню виявлених недоліків.

Особливу увагу аудитор повинен звернути на правильність оцінки основних засобів. Нові кошти, що надійшли, ура ураховуються по первинній вартості, а колишні в експлуатації – у сумі покупної вартості й витрат на доставку й установку. При цьому необхідно встановити, чи мала місце переоцінка основних засобів, а також правильність її проведення й відображення на рахунках.

Документальній перевірці також підлягають операції по списанню основних засобів. У кожному окремому випадку необхідно перевірити правильність оформлення документів на вибулі основні засоби, законність і доцільність вибуття, а також правильність відображення в обліку операцій, пов’язаних з ліквідацією й вибуттям основних засобів. Правильність і своєчасність оформлення документів по вибуттю основних засобів установлюють перевіркою даних первинних документів, аналітичного й синтетичного обліку, законність їхньої ліквідації – по актах списання. У ході контролю необхідно також установити, чи всі об’єкти основних коштів прийняті в розрахунок при нарахуванні амортизації; чи нараховується зношування з урахуванням руху основних засобів, чи правильно застосовуються норми амортизації.

Аудит нематеріальних активів аналогічний перевірці операцій з основними засобами.

Порядок ведення касових операцій у сфері послуг практично ні чим не відрізняється від порядку, застосовуваного в матеріальній сфері господарювання.

Зберігання готівки й цінностей у касі, здійснення касових операцій регулюються Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України, затвердженим Національним банком України.

Аудит касових операцій починають із перевірки фактичної наявності грошей у касі підприємства. Аудитор пропонує касирові скласти звіт на момент перевірки. Тобто проводиться інвентаризації коштів у касі підприємства. Аудитор перевіряє дотримання строків звичайних інвентаризацій, які передбачає керівник підприємства й дотримання умов раптовості такої інвентаризації.

Аудитор зіставляє балансові дані по статті коштів з Головною книгою, журналами – ордерами, касовою книгою. Перевіряється дотримання порядку ведення записів у касовій книзі й вимог, пропонованих до неї.

Аудитор повинен вибірково проконтролювати підсумки сторінок книги й перенесення сум залишків з однієї сторінки на іншу.

У процесі перевірки необхідно переконатися в документальній обґрунтованості записів, які повинні підтверджуватися правильно оформленими прибутковими й видатковими касовими ордерами або документами, що їх заміняють і які бухгалтерія зобов’язана записувати в журналі реєстрації ордерів, що робиться не завжди. Відсутність такого журналу створює можливість для зловживань шляхом знищення касових ордерів. У такий спосіб виникають невраховані гроші.

Аудитор повинен уважно перевірити повноту й своєчасність оприбуткування грошей, отриманих по кожному чеку з банку. Деякі припускаються помилки, коли оприбуткування готівки, отриманих з банку, перевіряють тільки по корінцям чеків. Це необхідно робити по виписках банку. Якщо на них є сліди підчищень, виправлень, а також при розбіжності залишків, варто отримати в банку виписку з поточного рахунку й звірити записи в бухгалтерії з даними виписки. Списання грошей у витрати перевіряють по документах, прикладеним до касових звітів. При цьому варто звертати увагу на чітке оформлення документів: чи є розписки одержувачів, чи погашені вони штампом «Оплачено» із вказівкою дати, немає чи на них слідів підчищень і виправлень( відомі випадки повторного списання грошей на підставі видаткового касового ордера, оплаченого в попередньому році.

Не можна розрахуватися наявними коштами з юридичними особами на суму, що перевищує ліміт в один день.

При аудиті коштів на поточному рахунку насамперед необхідно встановити, скільки розрахункових рахунків має фірма.

Вибірково перевірити підтвердження кожної операції, зазначеної у виписці, відповідним первинним документом.

Перевірка банківських виписок проводиться одночасно з контролем банківських документів, що оформляли при здійснені господарських операцій, а саме:

- чи не допускається неправильне перерахування авансів і платежів по безтоварних розрахунках;

- правильно й вчасно використовуються банківські позички;

- чи точно відбиті в обліку і законно використовуються отримані з банку чекові книжки.

Особливу увагу при списанні коштів з поточного рахунку необхідно звертати на своєчасність і повноту оприбуткування й цільового використання готівки, отриманих з банку.

Перерахування коштів у погашення заборгованості бізнес – партнерам перевіряють по їхніх особливих рахунках з метою встановлення реальності й обґрунтованості використання коштів.

Аудитор повинен перевірити, чи не допущені порушення при перерахуванні коштів акцептованими дорученнями через поштові відділення зв’язку. Коли перевірять суми поточної й депонованої заробітної плати, утримання по виконавчим листам або підзвітні суми, варто перевірити обґрунтованість переказів і правильність сум, а також вірогідність зазначених у переліку адрес одержувачів переказів.

Здійснюючи контроль статутного капіталу, виходять з того, що він формується на основі внесків власників організації у вигляді коштів, майна, нематеріальних й інших активів у розмірах, обумовлених установчими документами.

Предметом перевірки є правильність відображення статутного капіталу в обліку й звітності.

При цьому аудитор повинен використати наступні аудиторські процедури:

1) ознайомлення з установчими документами фірми , оцінка відповідності їхнього змісту вимогам законодавства;

2) оцінка відповідності організації обліку статутного капіталу вимогам нормативних актів; оцінка правильності відображення в обліку змін розміру статутного капіталу, внесення змін в облік на підставі документів, що пройшли державну реєстрацію;

3) оцінка формування статутного капіталу в повній відповідності з установчими документами організації;

4) перевірка відображення в обліку оприбуткованого майна у рахунок внесків у статутний капітал (рах. 46 «Неоплачений капітал», 40 «Статутний капітал», 10«Основні засоби». 31 «Рахунки в банках» і т.д.);

5) перевірка створення резервного капіталу й інших аналогічних фондів відповідно до вимог законодавства, установчими документами й обліковою політикою.

У процесі аудиту поточних зобов’язань і кредитних операцій аудитор виконує наступні процедури:

1) визначає основних кредиторів і встановлює переважний порядок розрахунків із кредиторами;

2) установлює список кредиторів із вказівкою сум заборгованості на кінець року. Робить вибірку із включенням у неї найбільш значних сум, тобто перевірку наявності відповідних договорів і первинних документів;

3) перевіряє правильність приведення в балансі залишків по рахунках обліку розрахунків: по аналітичних рахунках, що має дебетове сальдо – у пасиві (дані суми повинні бути наведені в розгорнутому вигляді, тобто із сум оборотів по дебету й кредиту таких рахунків не виводиться сальдо);

4) перевіряє правильність проведення інвентаризації кредиторської заборгованості наприкінці року;

5) проводить оцінку правильності відображення в обліку кредиторської заборгованості в іноземній валюті;

6) оцінює правильність відображення в обліку позикових коштів , наявності кредитних договорів, віднесення на відповідні джерела витрат по сплаті відсотків по позиковим коштам;

7) перевіряє дотримання порядку обліку авансів, отриманих від покупців і замовників, включення їх в оподатковуваний оборот при розрахунку ПДВ у випадку, якщо це передбачено податковим законодавством;

8) перевіряє правильність відображення в обліку розрахунків з персоналом по оплаті праці; наявність і правильність оформлення необхідних первинних документів;

9) перевіряє дотримання порядку обліку й формування сукупного прибутку фізичних осіб, що підлягає оподаткуванню; правильність включення в нього всіх установлених законом виплат;

10) підтверджує правильність відображення в обліку розрахунків по соціальному страхуванню й пенсійному забезпеченню;

11) встановлює факт, що організація обліку розрахунків дозволяє згрупувати суми кредиторської заборгованості по строках погашення: протягом 12 місяців після звітної дати, більш ніж через рік після звітної дати;

12) підтверджує правильність формування статей балансу, що містять відомості про кредиторську заборгованість.

У процесі аудиту поточних зобов’язань і кредитних операцій аудитор виконує наступні процедури:

- визначає розрахунків із кредиторами;

- установлює список кредиторів із вказівкою сум заборгованості на кінець року. Робить вибірку із включенням у неї найбільш значних сум, тобто перевірку наявності відповідних договорів і первинних документів;

- перевіряє правильність проведення в балансі залишків по рахунках обліку розрахунків: по аналітичних рахунках, що має дебетове сальдо в активі й кредитове сальдо – у пасиві (дані суми повинні бути наведені в розгорнутому виді, тобто із сум оборотів по дебету й кредиті таких рахунків не виводиться сальдо);

- перевіряє правильність проведення інвентаризації кредиторської заборгованості наприкінці року;

- проводить оцінку правильності відображення в обліку кредиторської заборгованості в іноземній валюті;

- оцінює правильність відображення в обліку позикових коштів, наявності кредитних договорів, віднесення на відповідні джерела витрат по сплаті відсотків по позиковим коштам;

- підтверджує правильність формування статей балансу, що містить відомості про кредиторську заборгованість.

Методика розрахунків з бюджетом.

При проведенні аудиту розрахунків з бюджетом слід:

- встановити перелік податків і зборів, які сплачує підприємство;

- досконало вивчити норматив ні документи по кожному із сплачуваних податків і зборів;

- перевірити повноту і правильність відображення бази оподаткування по кожному податку чи збору;

- перевірка правильності застосування ставок податків і зборів, а також арифметичні розрахунки по нарахуванню податків;

- перевірити та обґрунтованість застосування пільг по податках і зборах;

- перевірити повноту і своєчасність сплати платежів і зборів до бюджету;

- перевірити правильність складених декларацій, розрахунків по платежах до бюджету та своєчасність їх подачі до податкового органу;

- перевірити правильність відображення розрахунків з бюджетом у системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;

- надати клієнту інформацію про результати роботи з детальним викладенням встановлених помилок і фактів обману та рекомендації щодо їх виправлення;

- скласти та підписати акт про виконану роботу;

- обговорити з клієнтом питання щодо можливості продовження співпраці.