7. Аудит довгострокових позик і векселів

Мета аудиту операцій із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних щодо наявності первинних даних щодо наявності зобов’язань перед кредиторами, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, повноти і своєчасності відображення даних в первинних документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій на підприємстві обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, достовірності відображення стану зобов’язань у звітності господарюючого суб’єкта.

Зобов’язаннями аудиту з довгостроковими і поточними зобов’язаннями є:

- оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

- встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконаних робіт, а також дотримання зазначених в даних документах умов;

- оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності даних в звітності.

Під час перевірки зобов’язань за векселями слід встановити, чи дотримується чітко встановлена форма векселя, в іншому разі – останній втрачає вексельну силу. Оперативний контроль за платежами з отриманих і виданих векселів ведеться за допомогою картотеки, упорядкованої за строками погашення заборгованості.

Можливі порушення:

1)відсутність документів, якими оформлюють кредитні відносини;

2)включення до собівартості продукції (робіт. Послуг), відсотків по кредитах, які не можуть бути до неї включені;

3)порушення принципів оцінки майна.

8. Аудит розрахунків за податками і платежами

Аудитору слід враховувати, що до довгострокових зобов’язань належать:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові фінансові зобов’язання;

- відстрочені податкові зобов’язання;

- інші довгострокові зобов’язання.

Зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.

Довгострокове зобов’язання за кредитною угодою буде довгостроковим, якщо:

- позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника;

- не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

9. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням

Здійснюючи перевірку розрахунків за страхуванням, важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема, визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат.

При проведенні аудиту окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосередньо стажу роботи. Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листами тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.

При аудиті необхідно:

• перевірити дотримання податкового законодавства по операціях, пов’язаних із розрахунками з оплати праці, з бюджетом, за соціальним страхуванням та забезпеченням;

• перевірити правильності використання норм відрахувань, встановлених законодавством;

• встановити своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;

• підтвердити правильності встановлення фонду оплати праці як бази для нарахування страхових внесків;

• перевірити реальність операцій по заробітній платі, що відображені в обліку тощо.

Відхилення від норм чинного законодавства при ведені операцій з оплати праці:

1) у підприємства відсутній колективний договір:

2) умови колективного договору погіршують, порівняно з законодавством, становище працівників;

3) сума нарахованої заробітної плати за даними первинних документів (особові листки працівників, розрахунково-платіжні, розрахункові відомості, розроблювальні таблиці) не відповідають даним облікових регістрів( журналам, Головній книзі);

4) віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг), заробітної плати погодинників (відрядників), при відсутності підтверджуючих документів про фактично відпрацьований час (відсутність табелю робочого часу , даних про виконаний обсяг робіт);

5) включення до собівартості продукції (робіт, послуг) для цілей оподаткування оплати праці за здійсненням модернізації обладнання, реконструкції об’єктів основних засобів;

6) включення до собівартості продукції (робіт. Послуг) для цілей оподаткування оплати праці за виконання будівельних робіт;

7) включення до собівартості продукції для цілей оподаткування оплати праці за здійснення робіт з підготовки та освоєння виробництва нових видів продукції, науково- дослідних розробок;

8) включення до собівартості продукції для цілей оподаткування оплати праці за здійснення робіт безпосередньо не пов’язаних з виробництвом продукції, фінансування яких здійснюється за рахунок соціальних джерел тощо.