Таблиця 5.1 Класифікація робочих документів аудитора

Класифікаційна ознака	Види робочих документів
1	2
Час ведення і використання	Довготермінові Нетривалого використання
Спосіб і джерела отримання	Від третіх осіб Від підприємства – клієнта Складені аудитором
Характер інформації	Правового характеру Про керівництво та персонал підприємства Про структуру й організацію підприємства Про економічні засади діяльності підприємства Про систему внутрішнього контролю Про систему бухгалтерського обліку Аудиторські організаційно – функціонально – функціональні документи Документи оцінки аудиторського ризику Аудиторські документи перевірки окремих статей і показників річного звіту Кореспонденція аудитора Підсумковий висновок Пропозиції та рекомендації
Призначення	Оглядові Інформаційні Перевірочні Підтверджуючі Розрахункові Порівняльні Аналітичні
Сутність стандартизації	Стандартизовані Довільної форми
Форма подання	Графічні Табличні Текстові Комбіновані
Техніка складання	ручні На машинних носіях
Рівень відповідальності того, хто склав документ	Підготовка аудиторами, які здійснюють перевірку Підготовлені керівником групи Підготовлені особою, яка контролює зміст документів
Строки складання	Документи підготовчого періоду Документи робочого періоду Документи завершального етапу аудиторської перевірки
Місце документообігу	Первинні Документи вторинної обробки

До робочих документів пред’являється деякі вимоги:

• робочі документи повинні бути повними і детальними, щоб досвідчений аудитор, ознайомившись з ними, міг отримати загальне уявлення про проведення аудиту;

• робочу документацію слід створювати своєчасно: до початку, в ході та по завершенні аудиту;

• до моменту надання аудиторського висновку господарюючого суб’єкта всю робочу документацію необхідно належним чином обробити та оформити, щоб надати йому юридичної сили;

• якщо в робочій документації використовуються умовні позначення (символи), то вони повинні бути пояснені;

• робочі документи необхідно зберігати скомплектовано і в заведених для кожного клієнта папках «файлах»;

• кожен документ, який входить до робочої документації, повинен мати ідентифікаційний номер. Система побудови та порядок присвоєння ідентифікаційних номерів таким документам встановлюється аудиторською фірмою;

• зберігання робочих документів, оформлення і передача їх до архіву організовується керівником аудиторської фірми або особою, ним уповноваженою.

4. Поняття аудиторського звіту й аудиторського висновку. Зміст, структура, види

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

В аудиторському звіті відображаються результати виявлених порушень, помилок, відхилень; оцінка стану бухгалтерського обліку; достовірність фінансової звітності та законності господарських операцій.

Інформація звіту повинна бути надійною, чіткою, реальною та достовірною і компетентною, а також незалежною, об’єктивною та правдивою.

Аудиторський звіт, який складається за підсумками проведеної аудиторської перевірки, - головний документ, що містить думку про об’єкти дослідження та іншу інформацію, яку аудитор повинен надати клієнтові.

Аудиторський звіт - це підсумковий документ, що складається за наслідками перевірки, а термін «аудиторський висновок» стосується лише останнього розділу аудиторського звіту, в якому і подається професійна думка аудитора.

Аудиторський звіт складається в довільній формі, його зміст не підлягає оприлюдненню.

Аудиторський висновок повинен містити в собі чітке уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Він складається у довільній формі , але обов’язково в ньому мають бути такі розділи:

- заголовок;

- замовник;

- вступ;

- масштаб перевірки;

- висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

- дата аудиторського висновку;

- підпис аудиторського висновку;

- адреса аудиторського фірми.

У вступі відображається: інформація про склад перевіреної звітності та дату її складання; про розподіл відповідальності між керівництвом підприємства, яке перевірялося та обґрунтованість аудиторського висновку при складанні звітності аудитором.

Масштаб перевірки містить відомості про критерії якості аудиту (вимоги нормативів, що діють і Україні, або міжнародні стандарти аудиту); зауваження щодо планування і перевірки з достатнім ступенем впевненості щодо відсутності суттєвих помилок у звітності; методику дослідження (тестування) бухгалтерських принципів оцінки статей звітності, методологію обліку, що використовується на підприємстві.

Під час аудиторської перевірки аудитор повине6н здійснювати оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор має керуватися міжнародним стандартом аудиту 320 «Суттєвість в аудиті».

У висновку аудитора про перевірену фінансову звітність висвітлюється аудитором оцінка перевіреної звітності, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

У висновку надається уточнення поняття «дата аудиторського висновку». Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки.

Дата на аудиторському висновку представляється на той саме день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому – передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку повинна проставлятися або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

У висновку аудитор має висловити власну думку з приводу:

• вичерпності та достатності одержаної аудитором інформації;

• узгодженості системи бухгалтерського обліку з чинними нормативами та законодавчими актами;

• відповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам. Пояснення повинні бути викладені наприкінці аудиторського висновку.

За Законом України «Про аудиторську діяльність» прийом – здача аудиторського висновку повинні оформлятися актом.

Аудиторський висновок складається у трьох примірниках. Перший та третій передається замовнику, а другий – виконавцю. У другому примірнику необхідно проставити підпис та розшифровку підпису замовника та виконавця.

Крім того, у висновку слід проставити печатку замовника та виконавця.

Складанням аудиторського висновку завершається аудиторська перевірка.

Згідно ННА №26 існують такі види висновків:

- аудиторські висновки перевірки бухгалтерської річної звітності;

- позитивний;

- умовно – позитивний;

- негативний;

- відмова від надання висновку.

ННА 28 регламентується висновки таким чином:

• аудиторські висновки спеціального призначення;

• за результатами тематичного аудиту;

• про фінансову звітність, підготовлену у відповідності з іншими принципами обліку;

• про окремі частини фінансової звітності;

• про дотримання договірних відносин;

• про узагальнену фінансову звітність підприємства.