6. Правила оцінювання ризику

Розрахунок і оцінка аудиторського ризику дає змогу точніше спланувати перевірку, зменшити витрати часу на її проведення, анкетування на найважливіших проблемах і підвищити якість аудиторської роботи загалом.

З метою зменшення аудиторського ризику до сприятливого рівня аудитор враховує зроблені ним оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю при визначенні характеру, строків і обсягів незалежних процедур перевірки. Залежно від цього аудитор планує:

-тести, спрямовані на перевірку споріднених сторін підприємства;

- строки проведення незалежних процедур;

- обсяг незалежних процедур.

Якщо властивий ризик невідповідності внутрішнього контролю мають значний рівень, то рівень ризику виявлення помилок може бути низьким.

Ризик контролю – оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю клієнта з метою визначення її ефективності при запобіганні або виправленні помилок в бухгалтерському обліку і звітності.

«Риск не обнаружения » состоит в том, что аудиторские процедуры проверки по существу не позволяют обнаружить искажение в сальдо счетов или классах операций, которое может быть существенным по отдельности или в совокупности с искажениями других сальдо счетов или классов операций.

Питання для контролю знань

1. Охарактеризувати поняття «аудиторський ризик».

2. Навести основні види ризику.

3. Порівняти види ризику за ступенем відповідальності аудитора.

4. Які фактори впливають на внутрішній (властивий) ризик?

5. Від чого залежить кількість тестів при визначенні величини ризику контролю?

6. Дати характеристику ризику не виявлення.

7. Які фактори впливають на ризик контролю.

Тема 4. Аудиторські докази План

1.Суть поняття аудиторські докази.

2.Види аудиторських доказів та вимоги до них.

3.Джерела і процедури отримання аудиторських доказів.

4.Фактори, що впливають на достовірність доказів.

5.Методика аудиторського тестування.

6.Поняття помилок і обману, їх різновиди та причини виникнення.

7. Оцінка помилок.

Питання для самостійного вивчення

1. Аудиторська істина, її пізнання в аудиті.

2. Оцінка якості роботи аудитора.

Ключові слова: джерела інформації; нереальність облікової інформації; фальсифікація бухгалтерських документів і записів; аудиторські докази; джерела доказів; методи отримання аудиторських доказів; прямі і непрямі докази; переконливість доказів; первинний документ як доказове джерело інформації; недоброякісні документи.

Література:

1. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. – 3 – тє вид., стер. – К.: Т – во «Знання», КОО, 2002, стор.35-41;

2. Кулаковська Л.П, Піча Ю.В.Основи аудиту: Навч. пос. для студ. вищих навч. закл. освіти. – Львів: Новий світ – 2002, стор. 135-140;215-275;

3. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник. – К.: Знання, 2006, стор.68-73.

1. Суть поняття аудиторські докази

Основною метою дослідної стадії аудиторського процесу є отримання достатніх доказів за кожним напрямом (об’єктом) аудиту. Отримані під час перевірки аудиторські докази дають змогу обґрунтовано сформулювати думку про достовірність фінансової звітності, стан бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Аудитор повинен отримати певний обсяг доказів для того. Щоб мати достатньо підстав для формування думки про фінансову звітність.

У процесі дослідження аудитор збирає і вивчає свідчення про об’єкти перевірки для аудиторських доказів. Аудиторські свідчення варто розуміти дещо ширше, ніж аудиторські докази. Не кожне свідчення про об’єкти перевірки може бути доказом, тому з методичного погляду доцільніше використовувати термін «аудиторські докази».

Отже, аудиторські докази збирають для підтвердження логічної тези про достовірність (реальність) даних фінансової звітності та обліку. Для отримання цих доказів можна використовувати різні прийоми (процедури) аудиторського контролю.

Аудиторські докази – це документально підтверджена інформація, зібрана аудитором під час перевірки, яка підтверджує висновки аудитора щодо будь – якої дії події господарського суб’єкта. Доказ може стати підтвердженням або спростуванням існування тієї або іншої дії чи події.

Докази – це свідчення, які констатують будь – який факт і є незаперечними.