1. Поняття аудиторських документів

З метою підготовки доброякісного офіційного аудиторського висновку й одержання надійного інструментарію для аргументації на випадок розбіжностей із клієнтом аудиторові варто правильно оформляти всі етапи перевірки. Форми й зміст робочої документації аудиту визначені в ННА № 6»Документальне оформлення аудиторської перевірки».

До робочої документації аудитора відносяться: плани й програми аудиту; опис використаних аудитором процедур й їхніх результатів; пояснення й заява економічного суб’єкта; копії, у тому числі фотокопії, документів економічного суб’єкта; опис системи внутрішнього контролю й організації бухгалтерського обліку економічного суб’єкта; аналітичні документи аудиторської фірми; інші документи.

Склад, кількість і зміст документів визначаються виходячи з: характеру проведеної роботи; складності діяльності економічного суб’єкта; стану бухгалтерського клієнта; надійності системи внутрішнього контролю; необхідного рівня керівництва й контролю за роботою персоналу аудиторської організації при виконанні окремих процедур.

Робоча документація знаходиться у власності аудиторського підприємства. Копії, у тому числі фотокопії, документів економічного суб’єкта можуть бути включені до складу робочої документації за згодою клієнта.

Відомості, що входять до складу документації, є конфіденційними.

2. Робочі документи аудитора, їх класифікація

Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести , отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора. Вони мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити висновок аудитора.

Робочі документи виконують такі функції:

- забезпечення обґрунтованості аудиторського висновку;

- засвідчення відповідності проведення аудиту стандартам;

- обґрунтованість планування, контролю якості проведення аудиту;

- проведення аудиту на єдиних методологічних принципах;

- слугувати інструментом для аудиторів.

При оформленні робочої документації потрібно дотримуватися таких вимог: на першій сторінці у кожного робочого документа зазначити назву аудиторської фірми, назву підприємства, період перевірки чи дату перевірки документації клієнта; кожному робочому документу дається назва, наприклад: «Аудит обліку основних засобів», «Аудит порядку проведення інвентаризації…»;т для прискорення пошуку необхідної робочої документації кожному документові присвоюється код (шифр). Існує багато різноманітних систем присвоєння індексів, таких, як алфавіт, цифри, номери, номери рахунків. Сторінки кожного робочого документа в межах однієї назви потрібно пронумерувати; в кожному робочому документі проставляють прізвище аудитора, який його підготував(або скорочені ініціали), дата остаточного виконання процедур аудиторської перевірки, відображених у цьому документі.

Окрім основної робочої документації, аудитор додатково оформляє підсумкову. Така документація не обов’язкова і видається замовникові тільки у випадку, якщо аудитор вважає це за необхідне, або коли це обумовлено у договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.

Після завершення перевірки робочі документи залишаються в аудитора. Вони є власністю аудитора, і він має право складати різноманітні довідки на підставі витягів з них. Робочі документи аудитора не можна використовувати як частину фінансової документації клієнта як її заміну. Робочі документи не можна вилучати в аудитора, за винятком випадків, передбачених українським законодавством, коли на аудиторську фірму буде заведено кримінальну справу.

Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Термін зберігання документації визначається практикою аудиторської діяльності та терміном позовної давності у випадку, якщо клієнт порушить справу проти аудитора, а також залежно від інших додаткових міркувань. У зв’язку з цим мінімальний термін зберігання документації повинен бути не меншим ніж три роки з моменту надання аудиторського висновку клієнтові.

Окрім основної робочої документації, аудитор додатково оформляє підсумкову. Така документація не обов’язкова і видається замовникові тільки у випадку, якщо аудитор вважає за необхідне, або коли це обумовлено у договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.

Додаткова підсумкова документація оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора.. Вони мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити висновок аудитора.

Робочі документи виконують таку функції:

- забезпечення обґрунтованості аудиторського висновку;

- засвідчення відповідності проведення аудиту стандартом;

- обґрунтованість планування, контролю якості проведення аудиту;

- проведення аудиту на єдиних методологічних принципів;

- слугувати інструментарієм для аудиторів.

Робоча документація повинна складатися в ході виконання аудиту і має відображати такі відомості про кожного з об’єктів перевірки:

- використані методики і тести;

- одержана інформація;

-висновки.