Змістовний модуль № 05.7. Вимоги законів, статутів, наказів мо України з екологічної безпеки життєдіяльності військ

Форма роботи: письмова (конспект у зошиті).

Література:

1. В.Г.Римаренко Експлуатація БТТ. – М., 1974.

2. Військові статути ЗС України.

3. Накази і директиви МО України з питань технічного забезпечення і екологічної безпеки.

№№ пп	Зміст завдання на самостійну роботу	Форма виконання роботи	Прим.
1	Вимоги законів, статутів, наказів МО України з екологічної безпеки життєдіяльності військ.	письмова (конспект у зошиті).

1. Вимоги законів, статутів, наказів мо України з екологічної безпеки життєдіяльності військ.

Охорона природного середовища – це система державних, економічних і юридичних заходів, які направлені на підтримку сприятливих для життя умов, раціальне використання, збереження і відтворення природних ресурсів землі і атмосфери в інтересах задоволення матеріальних і духовних потреб існуючих і майбутніх поколінь людей.

В Збройних Силах ці питання регламентуються цілим рядом документів, які набувають останнім часом особливого значення, у зв’язку з глобальним забрудненням планети. Це такі як:

- Конституція України;

- Закони України та інші законодавчі акти:

- Статути Збройних Сил України.

- „Про охорону навколишнього природного середовища” 25.06.91р.

- „Про охорону атмосферного повітря” 16.10.92р.

- „Про природно-заповідний фонд України” 16.06.92р.

- „Земельний кодекс України” 13.03.92р.

- „Про тваринний світ”03.03.93р.

- „Лісовий кодекс України” 21.01.94р.

- „Кодекс України про надра” 27.07.94р.

- „Водний кодекс України” 06.06.95р.

- „Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України з питань охорони навколишнього середовища”; Постанова ВР України № 81/96 - ВР від 06.03.96р.

Отже, наявність постійно діючих факторів військової діяльності , що негативно впливають на природне середовище, здоров’я особового складу та населення, посилення уваги міжнародних організацій, органів державної влади, громадськості до питань екологічної безпеки військових об’єктів та військово-промислового виробництва, участь ЗС України у програмі ліквідації ядерного та звичайного видів озброєння, необхідність врахування впливу екологічних факторів на діяльність військ в мирний і воєнний час обумовили необхідність створення у ЗСУ такого виду забезпечення, як екологічне та відповідних органів щодо його організації.

Екологічне забезпечення ЗСУ – це комплекс організаційних, науково-технічних, нормативно-правових, економічних, соціальних та учбово-виховних заходів, які здійснюються ЗСУ і спрямовані на охорону, раціональне користування та відновлення навколишнього природного середовища в процесі діяльності військ (сил), а також на забезпечення виконання військами (силами) завдань за призначенням в умовах впливу екологічно несприятливих антропогенних та природних факторів.

Метою екологічного забезпечення ЗСУ є досягнення екологічної безпеки усіх видів діяльності військ (сил) та захист особового складу, озброєння та військової техніки в умовах впливу екологічно несприятливих антропогенних та природних факторів, а також охорона навколишнього природного середовища у місцях дислокації та розташування військ (сил) та інших військових об’єктів.

У військах до основних джерел забруднення навколишнього природного середовища належать:

- транспортні засоби загального (спец) призначення, бойова техніка, включаючи р/технічні станції (пункти) з полями СВЧ тощо;

- бази і склади ПММ, спец палива, пункти заправки ПММ, місця збору, зберігання й утилізації відпрацьованих мастил тощо;

- пункти (цехи) ремонтно-технічного обслуговування автотранспорту (техніки), пункти ЩТО техніки; пункти відстою та зберігання техніки;

- пункти обслуговування АКБ (акумуляторні зарядні станції), гальванічні ті фільтрувальні (спеціальні) цехи (пункти) та інші шкідливі цехи (пункти, обладнання);

- комунальні та виробничі котельні, дизель-електростанції, компресорне обладнання, вулканізаційні, заточувальні, ковальські та зварювальні цехи (прилади), тощо;

- пункти миття, очищення та розбирання техніки (агрегатів);

- банно-пральні комбінати (хімчистки) тощо;

- лабораторії спецпалива та медичних установ;

- їдальні, казармені, житлові і технічні будівлі та комунальні об’єкти (очисні споруди, каналізаційні системи, вигрібні ями тощо)

- тваринницькі комплекси військових радгоспів (підсобні господарства, свинарники), склади мінеральних добрив (засобів захисту рослин);

- місця звалищ побутового сміття і накопичення виробничих (харчових) відходів;

- деревообробні цехи (майстерні, дільниці);

- будівельні майданчики, склади зберігання цементу (щебеню), розчинно-бетонні вузли, асфальтно-бетонні заводи (дільниці);

- навчальні поля, полігони, злітно-посадочні смуги (аеродроми) включаючи плавзасоби;

- списані (нездатні до застосування) прилади (пристрої), включаючи плавзасоби, що містять токсичні речовини (ртуть, свинець, фосфор,радіоізотопи тощо).

У військових частинах відпрацьовуються наступні документи з питань екологічного забезпечення військ:

1. План заходів щодо охорони природи (річний та перспективний);

2. План роботи і проведення перевірок військ – для служб екобезпеки;

3. Екологічний паспорт військової частини;

4. Наявність актів місцевих органів самоврядування на дозвіл землекористування і місць звалищ сміття;

5. Наявність дозволів природоохоронних органів на гранично допустимі викиди шкідливих речовин;

6. Облік водовідведення. Дозвіл на спецводокористування для кожної в/ч;

7. Облік джерел, що забруднюють середовище, та їх тех. стан;

8. Облік порушень з зазначенням збитку і осіб, які притягнені до відповідальності.

Згідно з „Положенням про організацію екологічного забезпечення ЗСУ”, введеного в дію наказом МОУ № 171 від 1995р., командири військових частин несуть відповідальність за суворе дотримання вимог екобезпеки.

?- Контрольні запитання:

1. Що включає в себе поняття “Охорона природного середовища”?

2. Що включає в себе поняття “Екологічне забезпечення ЗСУ”?

3. Перелічити основні документи, які регламентують питання з екологічної безпеки у ЗС України.

4. Основні джерела забруднення навколишнього середовища у військових частинах.