12 Географічні назви, формування топонімів.

Базовим поняттям топоніміки виступає топонімія - сукупність назв (топонімів) на певній території. Основне значення і головне призначення географічної назви - фіксація місця на поверхні Землі. Серед топонімів виділяються різні класи, такі як: ойконіми - назви населених місць, астіоніми - назви міст, гідроніми - назви річок, дрімоніми - назви лісів, ороніми - назви гір, урбаноніми - назви внутрішньоміських об'єктів, годоніми - назви вулиць, агороніми - назви площ , дромоніми - назви шляхів сполучення, макротопоніми - назви великих незаселених об'єктів, Мікротопонімія - назви невеликих незаселених об'єктів, антропотопоніми - назви географічних об'єктів, вироблених від особистого імені.

Оскільки географічні назви мають лінгвістичну природу, спостерігається тісний зв’язок топоніміки з мовознавчими науками: ономастикою – наукою про виникнення та поширення власних назв; історичною лінгвістикою; етимологією – наукою, що займається вивчення походження слів; семантикою; морфологією; фонетикою та діалектологією.

13 Історична картографія, її предмет і завдання.

Історична картографія

Предмет і завдання історичної картографії, її місце та значення в системі спеціальних історичних дисциплін, звязок з історичною географією. Інші міждисциплінарні звязки історичної картографії. Історія карти в епоху античності. Середньовічні карти: монастирські карти ТО-типу та зональні. Карти-ітиненарії та їх практичне значення. Період практичної картографії та карти-портолани. Карти в епоху Відродження та нові часи. Великі географічні відкриття та їх значення для розвитку картографії. Період атласів в епоху картографії. Внесок Г. Меркатора та А. Ортелія в картографію. Інші автори атласів та їх праці. Створення першого глобуса М. Бехаймом. Атласи та їх розповсюдження в країнах Європи. Картографічне джерелознавство і методи роботи зі старовинною картою.

Об'єктом дослідженняє історичний розвиток картографування.

Предмет дослідження– розвиток картографування населення України.

Хронологічні рамкидослідження зумовлені поставленими метою і завданнями.

При розгляді картографічної діяльності як суспільно-історичної системи, що розвивається і удосконалюється у часі, завжди існує потреба виявляти тенденції розвитку картографії та картографування для внесення до цього процесу необхідних коректив, а також для формування завдань і напрямів подальшого розвитку.

Наші дослідження з теми «Історичний огляд розвитку картографування населення України», узагальнення досвіду вітчизняного та зарубіжного картографування, опрацювання великого масиву літератури з картографії дозволили виявити сучасні тенденції його топографічного і тематичного напрямів.

Актуальним залишається картографічне забезпечення вищих навчальних закладів. Крім серії стінних карт, на наш погляд, до комплекту картографічних творів для вищої школи повинні входити науково-довідкові та довідкові атласи, електронні версії карт і атласів на компакт-дисках (CD-Rom), а також роздатковий матеріал для вивчення топографічних карт. Серія стінних карт має включати комплексні науково-довідкові карти світу, материків (загальногеографічні) і України.