- •1 Предмет і завдання історичної географії.
- •3 Джерела вивчення історичної географії.
- •4 Роль географічного фактора в історії.
- •6 Основні етапи розвитку історичної географії.
- •7 Розвиток історичної географії, як спеціальної історичної дисципліни.
- •8 Історична географія в працях істориків хіу-хуш ст.
- •9 Історична географія в загальних історичних дослідженнях XX ст.
- •10 Топоніміка, її предмет і завдання.
- •11 Топоніміка й історична географія.
- •12 Географічні назви, формування топонімів.
- •13 Історична картографія, її предмет і завдання.
- •14 Історична картографія й історична географія.
- •15 Історичні карти та їх класифікація.
- •16 Фізична географія світу.
- •17 Зміни у фізичній географії під час історичного процесу.
- •18 Світ на початку та в кінці XX ст.
- •19 Населення, його склад, розміщення, міграція.
- •20 Демографія, густота населення.
- •21 Географія сільського господарства, промисловості, торгівлі, шляхів сполучення.
- •22 Розташування східнослов’янських племен на території Східної Європи.
- •23 Формування території Давньоруської держави.
- •24 Міграція населення в епоху Київської Русі.
- •25. Географія господарства Київської Русі.
- •26.Міста та шляхи сполучення в Київській Русі.
- •27. Територія князівств в епоху феодальної роздробленості.
- •28.Розміщення та міграції населення.
- •29.Господарство, міста та шляхи сполучення в добу феодальної роздробленості.
- •30. Монголо-татарське завоювання та географія населення.
- •31. Політична географія українських земель у хііі ст.
- •32. Вплив монголо-татарського завоювання на географію господарства, міст, шляхів сполучення.
- •33.Адміністративно-територіальний устрій українських земель в складі Великого князівства Литовського.
- •34.Галичина, Буковина та Закарпаття під владою іноземних держав у іі пол. XIV – середині XVII ст.
- •35. Утворення Кримського ханства, його етнічна характеристика. Геополітичне значення цього.
- •36. Головні тенденції в розвитку землеробства середини XIV – середини XVII ст.
- •37. Характеристика середньовічного українського міста.
- •38. Розвиток та специфіка ремесел і промислів в українських землях (середина XIV – середина хvii ст.).
- •39.Основні напрямки торгових операцій (середина XIV – середина хviIст.).
- •40.Кордони та межі земель, якими володіли запорізькі козаки.
- •41.Гідрогеографія, топографія і клімат запорізького краю.
- •42.Продуктивність землі запорізьких козаків. Рослинний та тваринний світ.
- •43.Види господарств запоріжців: зимівники та бурдюги.
- •44.Сільське господарство у запорізьких козаків. Торгівля, промисли та ремесла запорожців.
- •45.Територія та адміністративний устрій українських земель (середина XVII – середина XVIII ст.).
- •46. Міграційні процеси. Освоєння українцями запустілих територій (середина XVII – середина XVIII ст.).
- •47.Географія сільського господарства (середина XVII – середина xviiIст.).
- •48.Міста, ремесла і торгівля Правобережної та Лівобережної України.
- •49.Розподіл українських етнічних земель між Австрійською та Російською імперіями в кінці XVIII ст.
- •50. Соціально-етнічна структура населення різних українських земель.
- •51. Міграції українців у хіх – на початку хх ст. Сучасні міграційні процеси в країнах Європи та Україні.
- •52.Модернізація господарства в українських землях. Виникнення великої промисловості та територіальне розміщення її основних галузей в хіх ст.
- •53.Зовнішні кордони української державності та їх зміни в хх ст.
- •54.Формування сучасного адміністративно-територіального устрою України.
- •55. Економічні райони сучасної України.
- •56.Міграції та зміни національного складу населення в хх ст.
- •57. Природньо-кліматичні умови сучасної України.
7 Розвиток історичної географії, як спеціальної історичної дисципліни.
Історико-географічні уявлення в античності (Геродот) і ран-ньому середньовіччі (скрипторії «каролінзького ренесансу», «Хронологіястародавніх народів »і« Пам'ятники минулих поколінь »аль-Біруні,« ЯматоМоногаторі »та ін.) Епоха Відродження і зародження історичної геогра-фії як науки. Метод «накладення на карту». Епоха Просвітництва. Історія-софскіе, ерудіціонние і територіально-оглядові історико-14географічні твори. Проблеми історичної географії у творахросійських істориків XVIII - початку XIX ст. (В. Н. Татищев, І.Н.Болтін,М.М.Щербатов). «Подорожі» і «топографії» Г. Ф. Міллера, П.І.Ричкова,В.В.Крестініна та інІсторико-географічні твори російських істориків XIX - початкуХХ ст., Їх особливості (С. М. Соловйов, В. О. Ключевський та ін.) Університет-ські курси історичної географії (Н.П.Барсов, С.М.Середонін,М.К.Любавскій).Історико-географічні дослідження радянського періоду.В.К.Яцунскій, М. Тихомиров, А.І.Андреев, А. Н. Насонов, Л. В. Черепнина.Розвиток картографічного джерелознавства.Становлення сучасної парадигми історико-географічного мисленняня. Проблема простору у працях Л.Февром, М.Блока, Ф. Броделя та інПраці В.І.Вернадського, А.С.Лаппо-Данилевського. Євразійство та євразійці.Л.Н.Гумилев. Вивчення проблем історичної географії в радянський період.Науково-педагогічна школа допоміжних історичних дисциплінМосковського історико-архівного інституту. Сучасні підходи в поні-манії і вивченні історичної географії та картографії
8 Історична географія в працях істориків хіу-хуш ст.
Перші наукові праці з історичної географії з'явилися в Італії, в XIV-XV ст. за доби Відродження. Подальшого розвитку історична географія набула в XVI ст. в Нідерландах. У XVII-XVIII ст. центр досліджень історичної географії перемістився до Німеччини і Франції, де її почали викладати в університетах. В Україні окремі праці з питань історичної географії з'явились у другій пол. XVIII- XIX ст. Серед праць українських учених, що зробили значний внесок у розвиток історичної географії, слід згадати П. Симановського («Краткое описание о козацком малороссийском народе»), С. Лукомського («Собрание историческое»), В. Рубана («Краткая летопись Малыя России с 1506 по 1770 г.», «Землеописание Малыя России»), В. ГригоровичаБарського («Странствование по святым местам»). Історико-географічна тема посідає вагоме місце в працях українських дослідників: Г. Полетики, М. Берлінського, Я. Марковича, Д. Бантиш-Каменського, М. Марковича, О. Бодянського, І. Срезневського, М. Костомарова, М. Закревського, П. Куліша, М. Максимовича, Я. Головацького, А. Скальковського, Д. Яворницького, М. Грушевського та ін. У розвитку історичної географії в Україні велику роль відіграв С. Рудницький, якого вважають одним із засновників української школи історичної географії.
9 Історична географія в загальних історичних дослідженнях XX ст.
Історична географія – традиційний напрям географічної науки, орієнтований на дослідження стану і змін природи, людини і суспільства. Він бере початок від праць П. Клювера (1580 – 1622 рр.). Історична географія набула розквіту у ХІХ – першій половині ХХ ст. завдяки працям К. Ріттера, А. Геттнера, Г. Марша, Ф. Ратцеля, С. Рудницького, Л. Берга, І. Крип’якевича, В. Кубійовича та інших вчених.
Однією з перших фундаментальних праць, присвячених обґрунтуванню об’єкта, сутності і завдань історичної географії, її місця в системі наук про Землю, була стаття академіка ВУАН С. Рудницького «Про становище історичної географії в системі сучасного землезнання (1927 р.).
Пік розвитку історичної географії в Україні припав на 60 – 80-ті роки ХХ ст. До визначних фахівців у галузі історичної географії з-поміж географів належать І.А. Вітвер, Л.І. Іоф, В.С. Жекулін; серед істориків – В.К. Яцунський, етнологів – Л.М. Гумільов.
Активізація історико-географічних досліджень в Україні, розширення їх спектру, поглиблення змісту відбувається у лругій половині 90-х рр. та на початку ХХІ ст.
В „Географічному енциклопедичному словнику” (1988 р.) зазначено: «Історична географія досліджує географію і географічні проблеми минулих епох» (мається на увазі історичне минуле, оскільки доісторичне досліджує палеогеографія).