Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 Предмет і завдання історичної географії.docx
Скачиваний:
201
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
159.01 Кб
Скачать

20 Демографія, густота населення.

Демографія (дав.-гр. ????? — народ та лат. graphe — письмо, описання) — наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку.

Демографія вивчає такі емпіричні дані про населення, як: кількість, статево-вікова структура, приріст (скорочення) населення та фізичне переміщення населення (міграція). До задач демографії належить: аналіз статистичних даних про рівні народжуваності і смертності, шлюбів і розлучень, тривалості життя; короткочасні та довгострокові прогнози стану та динаміки руху населення. Сім'я та шлюб — як соціальні інститути, соціалізація конкретно-історичних індивідів як масовий процес — також належать до комплексу об'єктів демографії. Основною ціллю демографії можна вважати — виведення закономірностей та законів розвитку людності.

Густота населення — рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр). При обчисленні густоти населення інколи виключається незаселена територія, а також великі внутрішні водні простори. Застосовуються показники густоти окремо сільського і міського населення. Густота населення дуже нерівномірна по континентах, країнах і частинах країн залежно від характеру розселення людей, густоти і розмірів поселень. У великих містах і на урбанізованих територіях вона, як правило, набагато вища, ніж в сільській місцевості. Тому цей показник якого-небудь району в цілому є середньою з рівнів населеності окремих частин цього району, зваженою за величиною їхніх території.

Найзаселеніші території світу

Формально найбільша густота населення фіксується в карликових державах з високим рівнем урбанізації, часто це просто держава-місто.

В розрахунку людина на квадратний кілометр:

Аоминь (Макао) — 17684

Монако — 16620

Сінгапур — 6389

Гонконг — 6317

Гібралтар — 4289

Сектор Газа — 3823

Ватикан — 2093

Мальта — 1261

Бермуди — 1226

Мальдіви — 1163

[ред.]Найзаселеніші міста світу

Мумбаї — 21 665

Париж — 20 909

Монако — 18 281

Макао — 17 684

Каїр — 17 190

Москва — 10 588

Нью-Йорк — 10 194

[ред.]Найзаселеніші некарликові країни і території

В розрахунку людина на квадратний кілометр:

Бангладеш — 1002

Тайвань — 636

Південна Корея — 491

Пуерто-Ріко — 430

Західний берег ріки Йордан — 407

Нідерланди — 395

Ліван — 367

Бельгія — 339

Японія — 337

Ізраїль — 336

Найнижча густота населення у світі в Нунавуті - 0,01 чол/км?, в Росії в Евенкійському районі Красноярського краю — 0,03 чол/км?

21 Географія сільського господарства, промисловості, торгівлі, шляхів сполучення.

Сільське господарство - найдавніша галузь матеріального виробництва і особлива галузь економіки. Адже воно займається вирощуванням культурних рослин (рослинництво) і розведенням і вирощуванням домашніх тварин (тваринництво). Тим самим сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування і, водночас, промисловість - сировиною.

У сільськогосподарському виробництві зайнята приблизно половина економічно активного населення світу. Але в країнах, що розвиваються, цей показник становить 2/3 і більше, тоді як у розвинутих країнах - менше 10 %, а у США і деяких країнах Західної Європи - тільки 2-3 %.

Сільське господарство є частиною агропромислового комплексу. До нього відносять три сфери. Одна з них - це промисловість, що виробляє засоби виробництва для сільського господарства. Друга сфера охоплює власне сільськогосподарське виробництво. І третя сфера представлена галузями, які зайняті транспортуванням, переробкою і збутом сільськогосподарської сировини і продукції. У світовому господарстві таку агропромислову інтеграцію називають агробізнесом, або агровиробничою сферою.

Сучасний сектор сільського господарства країн, що розвиваються, представлений великими, добре організованими плантаціями, які займають кращі землі. Тут широко використовують найману робочу силу, машини, добрива і штучне зрошування. Такі плантації зазвичай орієнтовані на зовнішні ринки.

У сільському господарстві постсоціалістичних і соціалістичних країн сформувалися аграрно-промислові комплекси. Проте якщо в Китаї, наприклад, були проведені реформи, які спричинили швидке зростання аграрної економіки, то в деяких країнах СНД цього не відбулося. Через відсутність належних реформ у 1990-х роках найбільший занепад сільськогосподарського виробництва спостерігався в багатьох колишніх країнах Радянського Союзу, у тому числі і в Україні.