1 Предмет і завдання історичної географії.

Історична географія – це спеціальна історична дисципліна, комплексна історико-географічна галузь знання, що вивчає просторові аспекти історич-ного процесу, а також історичний розвиток окремих країн, народів, регіонів.

Історична географія також – це галузь знань на межі історії та географії; географія якої-небудь території на певному етапі її розвитку. Вона вивчає зміни, що відбувалися в географічній оболонці Землі.

Оскільки історична географія – це комплексна наука, то свої визначення її предмету мають географи і етнологи.

Так, загально визнаним у географів є визначення історичної географії як науки, що вивчає останній (після появи людини) етап у розвитку природи.

Своє визначення з народознавчої точки зору дав історичній географії відомий російський вчений Л.Гумільов. “Історична географія, - писав він, - наука про післяльодовиковий ландшафт у динамічному стані, для якого етнос є індикатором”.

У підсумку назвемо синтетичне визначення історичної географії, наведене в Українській Радянській енциклопедії. Історична географія – це галузь географічних знань, що вивчає в плані просторово-хронологічних змін та взаємозв’язків природні та социально-економічні територіальні системи. Історична географія досліджує фізичну, економічну, політичну, етнічну географію минулого від появи людського суспільства до теперішнього часу, взаємозв’язок природи і суспільства, вплив на різних історичних етапах господарської діяльності на геогрефічне середовище, а географічних факторів на політику, виробництво та етногенез.

Предмет історичної географії неодноразово з’ясовувався під час наукових дискусій, у підсумку чого в 1932 році в Лондонській школі економіки було встановлено чотири складових частини предмету, а саме: історична географія політичних кордонів; вплив природи на хід історичного процесу; вплив подій на географічні явища; історія географічних відкриттів.

У вітчизняній історико-географічній науці склалася інша точка зору щодо предмету. Так, наприклад, історія географічних відкриттів відноситься до іншої галузі знань, а саме: історії географії. Складовими частинами предмету історичної географії є: історична фізична географія, історична географія населенния, історична етнічна географія, історична географія міст і сіл, історична топографія міст, історична політична географія.

2 Місце історичної географії в системі історичних і географічних дисциплін.

В цілому в історичній географії виділяють шість головних напрямків. Історична географія як допоміжна історична дисципліна, що вивчає місцезнаходження поселень, топографію міст, пам’ятники різних історичних подій, шляхи зв’язку та інші питання, що мають важливе, але допоміжне значення.

Історична географія як наука, що вивчає економічну географію минулих історичних перодів. В цьому напрямку вона включає в себе історичну географію населення та історичну демографію.

Історична політична географія як наука, що вивчає кордони держав, питання адміністративно-територіального устрою, народні рухи, війни, тощо.

Історична етнічна географія як наука, що вивчає історію народів у зв’язку з особливостями географічного середовища – це вчення про господарсько-культурні типи народів, історико-географічне районування та ін.

Історична географія як наука, що вивчає історію розвитку, освоювання та зміни географічного середовища та ландшафту.

Історична географія як об’єднана дисципліна, що вивчає особливості природи, населення, господарства минулих епох, а саме: Стародавній світ, середні віки, новий та новітній часи.