53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)

	Контейнер							Напів- контейнер
Показник	КЛ-450	К-450	К-450М з кришкою	КБ-500	КУС-1	КУС-1 А	КС	КОП-250 пересувний	0 0 со к О й
Довжина, мм	850	860	860	1200	877	877	877	800	900
Ширина, мм	850	860	860	1000	877	1220	877	600	700
Висота, мм	1115	1115	1115	1100	825	825	440	1200	1050
Об'єм, м3	0,61	0,64	0,63	0,95	0,41	0,60	0,22	0,56	0,63
Маса, кг	58	62	70	110	40	45	40	50	60

54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,

транспортування та зберігання овочів (за З. І. Лавренком)

Продукція	Тип	Дов­жина, см	Шири­на, см	Висота, см	Міст­кість, м3	Маса, кг
Коренеплоди, капус­	СП-5-0,70-1	124	83,5	115	0,85	120
та, кавуни	СП-5-0,70-2	124	83,5	112	0,85	100
	СП-5-0,60-1	124	83,5	92	0,69	80
	СП-5-0,60-2	124	83,5	92	0,72	75
Цибуля, морква,
червоний перець,	СП-5-0,45-1	124	83,5	75	0,52	95
баклажани, кабач-	СП-5-0,45-2	124	83,5	75	0,52	75
ки, огірки
Помідори, зелень	2 ПОЧД	124	80,0	125	—	26
	4С	124	83,5	92	—	36

Приклад 1

Закласти на зберігання 500 т картоплі з об'ємною масою 0,65 т/м³у сховище із засіками 4 м завширшки, 6 м завдовжки і з шириною проїзду 3 м. Висота на­сипу картоплі 3 м. Потрібний об'єм сховища для 500 кг картоплі становить 500 : 0,65 = 760 м³. Тобто вона займе 760 : (3^4^6) = 10 засіків.

Приклад 2

Закласти на зберігання 500 т картоплі у бурти 8 м завширшки, 25 м завдов­жки із висотою у центральній частині 2,5 м, з боків — 1,5 м. Об'єм нижньої час­тини обчислюють за формулою об'єму паралелепіпеда: 25^8^1,5 = 300 м³. Об'єм верхньої частини V(що має в перерізі форму трикутника) — за формулою

V = Ь⁽²,5-1,5⁾ • 8 = _{100 М}3,

де к— висота, м; 8 — ширина, м. Звідси загальний об'єм такого бурта станови­тиме 400 м³. Якщо відняти 5 % об'єму на вентиляційний канал, то корисний об'єм становитиме приблизно 380 м³. Отже, для зберігання 500 т картоплі треба підготувати два бурти вказаної місткості.

Характеристика звичайних буртів невеликої місткості: довжина 20 м, шири­на 2 м, висота по гребеню 0,8 м, заглиблення 0,2 м. Об'єм вентиляційних труб —

3. % від загальної місткості. Влаштовують бурти по два з проходами між ними

4. м завширшки, а між парами буртів та між рядами буртів — проїзди 6 м за­вширшки.

Загальний об'єм бурта Vвизначають за формулою

V = к⁸ • (І - 1) + ІНз,

де к— висота над землею, м; 8 — ширина, м; І— довжина, м; Н— глибина, м.

0 8 • 2

Загальна місткість бурта становитиме — (20 - 1) + 20 • 0,2 • 2 = 23,3 м³, а ко­рисний об'єм —23,2 -^ ³= 22,5 м³Місткість бурта — 22,5-0,65 = 14,6 т. Для

розміщення партії картоплі масою 500 т потрібно 500 : 14,6 = 35 таких буртів. Площу для розміщення одного бурта визначають за формулою

Р = І_Л,

де І1= І+ 1/2 довжини проїзду + 1/2 довжини проходу, м; 81 = 8+ 1/2 ширини проїзду + 1/2 ширини проходу, м.

Звідси І₁= 20 + 3 + 2 = 25 м; 8₁= 2 + 3 + 2 = 7 м; Р= 25-7 = 175 м². Загальна площа, необхідна для розміщення всієї партії картоплі, становитиме

175-35 = 0,62 га.

При розміщенні партії картоплі у траншеях 20 м завдовжки, 1,5 м завшир­шки, 0,8 м завглибшки з перешаруванням бульб землею розрахунки проводять так. Місткість однієї траншеї 20-1,5-0,8 = 24 м³. Для перешарування картоплі

, . 20% • 20 . , , ₃„ .

землею необхідно —100— місткості, або 5 м³. Корисна місткість становитиме

24 — 5 = 19 м³. В таку траншею увійде 19-0,65 = 12,3 т картоплі. Усього для кар­топлі масою 500 т потрібно 500 : 12,3 = 40 траншей.

Завдання

1. За визначеними викладачем умовами зробити розрахунок потреби в стаціонарному сховищі, буртах, траншеях, щоб розмістити на зберігання партію бульб картоплі чи плодоовочевої продукції в певній кліматичній зоні (враховуючи осінні, зимові температури повітря навколишнього середовища).

2. Обчислити площу камери в стаціонарному коренеплодосховищі 4 м за­ввишки для розміщення 400 т коренеплодів у контейнерах 0,7 х 0,7 х 0,9 м, які встановлюють по три один на один.

3. Розрахувати кількість траншей для зберігання 100 т моркви. Розміри тран­шеї: ширина 0,7 м, глибина 0,7 м, довжина 7 м. Морква перешаровується піс­ком, який становить 20 % загальної місткості траншеї.

4. Обчислити кількість наземних буртів для зберігання 200 т капусти. Роз­міри буртів: довжина 10 м, ширина 1,5 м, висота 1,2 м. Для влаштування при­пливно-витяжної вентиляції використовується 3 % загальної місткості бурта.

5. Визначити потрібну площу для буртмайданчика з траншеями, буртами.

6. Скласти проект розміщення буртів і траншей.

7. У робочому зошиті дати повну характеристику сховища універсального чи для певного виду продукції.

Заняття 5. Розрахунки товщини укриття при зберіганні продукції в буртах і траншеях

Потребу в матеріалах для укриття визначають з урахуванням умов зони, властивостей продукції, що зберігається, та самого укриття (солома, торф, тирса тощо). Розмір укриття залежить від місцезнаходження буртмайданчика, його захищеності від дії панів­них вітрів, розмірів буртів і траншей. Шар укриття біля гребеня має бути на 30 - 40 % менший, ніж біля основи бурту.

На піщаних та супіщаних ґрунтах, які є менш теплоємними і більш теплопровідними порівняно з чорноземними, глинистими, торф'янистими ґрунтами, товщина шару укриття буртів має бути більшою. Теплопровідність свіжої соломи удвічі, а снігу сухого — в 5 разів нижча, ніж ґрунту, що теж обов'язково враховують при визна­ченні товщини шару укриття. Проте теплопровідність соломи, осо­кового сіна, деревної стружки, дрібного очерету, хмизу, моху, верес­ку низька лише за її вологості не вище як 17 %. Якщо їх заготовлено минулого року, то розрахунковий шар укриття подвоюють. Збіль­шують шар укриття також тоді, коли і ґрунт, і вкриття мають під­вищену вологість, а отже, і вищу теплопровідність.

Соломо-земляне укриття може бути складене за один і за два ра­зи залежно від погодних умов осені, стану продукції, ступеня її сти­глості, строку дозрівання певного сорту тощо.

На тривале зберігання з формуванням відповідного укриття (табл. 55, 56) продукцію закладають пізно восени, щоб запобігти її самозігріванню чи підвищенню температури, яке спричинює проро­стання плодів, збільшення їх втрат під час зберігання.