Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Podpryatov_G_I__Skaletska_L_F__Senkov_A_M_.docx
Скачиваний:
1003
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.38 Mб
Скачать

58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції

Номер проекту

Призначення

Міст­кість, т

Обладнання

813-104

Для картоплі

1500

Активне вентилювання

813-112

Те саме

1000

Те саме

703-28Д

«

2000

Примусове вентилювання, контейнери

13-76/75

Для коренеплодів

1000

Те саме

701-4-42

Те саме

500

Холодильник

813-41/72

Для капусти

1100

Активне вентилювання

«

Те саме

740

Те саме

813-165

Для цибулі

1000

Електрокалорифер

813-109

Те саме

500

«

813-152

Для плодів

1500

Холодильник

701-4-40

Те саме

1200

«

813-129

«

500

«

Завдання

Відповідно до завдання, визначеного викладачем, підібрати комплекс схо­вищ для тривалого і короткочасного зберігання з необхідним режимом збері­гання врожаю саду й городу.

Заняття 7. Організація вентилювання сховищ

Сховища обладнують активною, примусовою або припливно-ви­тяжною (природною) вентиляцією. Активне вентилювання перед­бачає продування кожної одиниці зберігання за допомогою системи повітропроводів, розташованих знизу продукції. Активне вентилю­вання застосовують як у стаціонарних, так і в тимчасових сховищах. При експлуатації системи активного вентилювання швидкість руху повітря в магістральних каналах повинна бути 8 — 12 м/с, а при вході в насип картоплі чи овочів — 2 м/с. Вентилювання розпочи­нають, не чекаючи повного завантаження сховища. Прилади для вимірювання температури розміщують у всіх місцях зберігання продукції. Керування системою вентилювання в типових сховищах автоматизоване і здійснюється за допомогою пристроїв «ШАХ-16», «Среда-1». Сигнали терморегуляторів ПТР-2 чи ПТР-3 через систе­му механізмів надходять до вентиляційного обладнання. Для дис­танційного вимірювання температури використовують термометри ТПК, ТПК-1, ТПК-3 та інші.

При зберіганні продукції у тарі (ящиках, контейнерах) застосо­вують примусове вентилювання електровентиляторами для пода­вання холодного повітря та виведення теплого через витяжні труби, бо проходячи через проміжки між стінами і контейнерами та між штабелями контейнерів і ящиків, повітря вентилює їх ззовні, майже не потрапляючи всередину тари з продукцією чи насипу. Вентиля­тори розміщують зверху і по боках від тари.

На буртових майданчиках, не обладнаних активною вентиля­цією, влаштовують витяжне (гребеневе), припливне або припливно- витяжне вентилювання. Траншеї гірше провітрюються, тому про­дукцію в них зберігають перешарованою або застосовують активне вентилювання.

Припливно-витяжне вентилювання бурту складається із при­пливного каналу перерізом (25...30) х 30 х 40 см посередині бурту, припливних труб такого самого перерізу, суцільної дошки й витяж­них труб перерізом 20 х 30 см у нижній частині у вигляді решітки, які встановлюються через кожні 2 — 2,5 м.

Витяжні труби зовні обладнують похилою дошкою для стікання опадів. Витяжні й припливні труби, футляри для вимірювання те­мператури в масі продукції встановлюють одночасно із закладан­ням продукції на зберігання. Загальний переріз витяжних труб має бути на 10 % більшим порівняно з припливними. На кожну закладе­ну на зберігання тонну продукції повинно припадати 4000 — 5000 см2 поверхні вентилювання.

Приклад

Визначити ширину припливного каналу, якщо місткість бурту 20 т, довжина 20 м. Загальна вентиляційна поверхня 4000 ^20 = 80 000 см2. Ширина вентиля­ційного каналу 80 000 : 2000 = 40 см.

Організація системи вентилювання включає розрахунок перерізу магістрального та розподільного каналів і підбір вентиляторів для забезпечення запланованої питомої подачі повітря.

Приклад

Для вентилювання картоплі у картоплесховищі на 1000 т н питома подача повітря має становити 70 — 80 м3/(т-год). Загальна подача повітря при повному завантаженні сховища 1000^80 = 80 000 м3/год. Осьових вентиляторів № 8 про­дуктивністю 20 000 м3/год для такого сховища потрібно 4 (один на 250 т бульб). При висоті насипу 3 м, питомій масі картоплі 0,6 т/м3250 т картоплі займати­муть площу 250 : 0,6 : 3 = 138 м2.

Довжина магістрального каналу не повинна перевищувати 35 — 40 м, а роз­подільних каналів 12 — 15 м. При ширині засіків 3,5 м довжина магістрального каналу 138 : 3,5 = 36 м, довжина розподільних каналів дорівнюватиме ширині засіку — 3,5 м.

Швидкість руху повітря в магістральному (8 — 10 м/с), розподільних каналах (4 — 5 м/с) залежить від площ їх перерізу. За продуктивності вентилятора 20 000 м3/год за 1 с вентилюватиметься 20 000 : 3600 = 5,5 м3/с. Площа перерізу магістрального й фільтраційних каналів на вході за проекційної швидкості 8 м/с становитиме 5,5 : 8 = 0,68 м2. Площа перерізу магістрального каналу на виході на 1/3 менша, ніж на вході (для врівноваження тиску), тобто 0,68^2/3 = 0,45 м2.

За продуктивності вентилятора 5,5 м/с, проектної швидкості руху повітря 4 м/с загальна площа перерізу розподільних каналів 5,5 : 4 = 1,3 м2. При відста­ні між розподільними каналами 3,6 м їх потрібно 36 : 3,6 = 10 шт. Площа пере­різу одного розподільного каналу 1,37 : 10 = 0,14 м2.

Кількість повітря, яке має подаватися через розподільний канал, визнача­ють за площею поперечного перерізу каналу та швидкістю руху повітря. Остан­ню визначають за допомогою анемометрів у кількох місцях каналу. Відлік ве­дуть через 4 - 5 хв після вмикання приладу (при відкритих люках та шиберах). Від добутого результату віднімають вихідний показ і ділять на кількість секунд роботи приладу. Використовуючи тарувальний графік, визначають швидкість руху повітря в розподільному каналі. Якщо вона становить, наприклад, 6 м/с, то через канал за 1 год має проходити 3600^0,14^6 = 3024 м3/год.

Якщо через один розподільний канал має проходити 20 000 : 10 = 2000 м3 повітря, а фактично проходить 3024 м3, то подачу його слід відрегулювати за допомогою засувки. У разі перевищення питомої подачі повітря соковита проду­кція пошкоджуватиметься, швидко в'янутиме, а за недостатньої подачі не за­безпечуватиметься потрібний режим зберігання.

Завдання 1

  1. Визначити необхідну кількість витяжних труб для вентиляції партії кар­топлі 400 т при довжині бурту 15 м і місткості 10 т.

  2. За цих самих умов обчислити ширину вентиляційного каналу.

Завдання 2

Місткість сховища для капусти 740 т. Воно забезпечене активним вентилю­ванням з питомою подачею 90 - 100 м3/(ттод. Висота укладання головок 3 м, ширина 4 м, об'ємна маса капусти 0,5 т/м3. Обчисліть:

    1. Необхідну кількість осьових вентиляторів продуктивністю 15 тис.м3/год, довжину магістральних та розподільних каналів для кожної камери.

    2. Кількість розподільних каналів на одну камеру (один вентилятор обслуго­вує одну камеру).

Заняття 8. Організація контролю за вентиляційною системою сховищ

Восени в зонах Лісостепу і Полісся буває мало інтенсивних віт­рів, а різкі перепади температури спостерігаються лише у дні з при­морозками. Тому природна припливно-витяжна вентиляція в цей час малоефективна, і всі труби витяжної і припливної вентиляції в осінній період до похолодання залишають відкритими. У стаціо­нарних сховищах, коли температура зовнішнього повітря нижча, ніж у сховищі, всі двері й витяжні труби залишають цілодобово від­критими.

У бурти закладають лише суху картоплю. Якщо бульби вологі, їх підсушують за допомогою пересувних чи постійних вентиляторів.

У лікувальний період подається повітря з температурою 12 — 18 °С кілька разів за добу. При підвищенні температури у сховищі пода­ють повітря на 2 — 3 °С холодніше, ніж температура картоплі.

З настанням приморозків починають закривати вентиляційні труби припливної вентиляції (при —3 °С) й інші (при —5 °С). У стаці­онарних сховищах переходять на рециркуляційне вентилювання або підігрівають зовнішнє повітря електрокалориферами. У буртах і траншеях у морозну погоду припливно-витяжку вентиляцію від­кривають на кілька хвилин.

Щоб запобігти утворенню конденсаційної вологи, слід стежити як за температурою продукції і повітря, так і за відносною вологістю повітря в насипу картоплі. За відносної вологості в насипу 80 % від­хилення температурного режиму (різниця між температурами про­дукції і зовнішнього повітря) у межах 1 — 3 °С не спричинить утво­рення конденсаційної вологи. За більшої відносної вологості повітря в масі продукції (наприклад, 90 — 95 %) коливання температури на­віть у межах 1 — 2 °С призводить до появи краплиннорідкої вологи на її поверхні. Для кращого зберігання овочів бажано насипати зве­рху на них шар столових буряків (20 — 30 см), оскільки вони най­більш стійкі проти краплиннорідкої вологи. Використовують для цього також солом'яні мати або інший гігроскопічний матеріал, який міняють у міру зволоження.

Б.П. Федорець пропонує таку нижню межу підтримання темпе­ратури над насипом картоплі, щоб запобігти появі конденсаційної вологи (табл. 59).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]