Література:

Витл П. Искусство менеджмента. – М., 1993.

Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К., 1996.

Дункан Дж. У. Основополагающие идеи в менеджменте. – М., 1996.

Лагутін В.Д. Людина і економіка. – К., 1996.

Молл Е. Г. Менеджмент: организационное поведение. – М., 1998.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2006.

Конверський а.Є. Логіка. – к., 2002. Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять

Семінар - організаційна форма, під час якої викладач організує обговорення попередньо визначених тем, до яких студенти можуть готувати тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Мета семінару – поглиблення й закріплення інформації, перевірка та оцінка знань, повторення вивченого.

• На семінарі студент повинен продемонструвати наявність відповідних теоретичних знань та вміння використовувати їх на практиці;

• Підготовка до семінару передбачає уважне ознайомлення к конспектом лекцій та рекомендованою літературою;

• Теми семінарів надаються викладачем та повністю співпадають з навчальною робочою програмою;

• Семінар проводиться на підставі як теоретичного матеріалу, що відбито у лекційному курсі, так і містить матеріал, що належить до самостійної навчальної роботи студента;

• На семінарі студент може представити додаткові, більш поглиблені знання з курсу у вигляді реферату або усного повідомлення;

• Відповідаючи на питання, поставлені викладачем, бажано самостійно наводити практичні приклади, що відбивають та підтверджують зміст та функцію теоретичних понять, які розглядаються;

• Обговорюючи будь-яку теоретичну тему, особливу увагу слід приділяти аналізу різних методологічних та практичних шляхів її рішення;

• Дискусійні та багатопланові теоретичні проблеми готуються студентом для обговорення на семінарі заздалегідь та виключно під керівництвом викладача;

• Семінар передбачає як усне обговорення, так і письмові відповіді на окремі теми курсу, що залежить від змісту теоретичного матеріалу.

План СемінарськИх занятЬ Модуль і «Філософія в її історії»

Семінар № 1. Змістовий модуль 1. „Загальне уявлення про філософію. Логіка як наука” (2 год.)

Мета: З’ясування місця філософії в системі людського пізнання та духовної

діяльності; окреслення ролі філософського знання в життєвому

самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами

інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних

особливостей філософського мислення; розкриття змісту поняття

«сенсу життя».

План

1. Поняття “філософія”. Джерела та умови становлення і розвитку філософії.

2. Філософія і наука. Специфіка філософських знань.

3. Єдність і багатоманітність способів та форм буття філософії.

4. Структура та функції філософського знання. Предмет, метод і функції логіки.

5. Проблема людини у філософії.

6. Сенс життя людини.

Література:

Библер В.С. Что есть философия?// Вопросы философии. – 1995, № 5.

Зотов А.Ф. Существует ли мировая философия?// Вопросы философии. – 1997, № 4.

Мамардашвили М. Как я понимаю философию? – М., 1990.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.

Шинкарук В. Філософія і нові історичні реалії// Філософська і соціологічна думка. – 1991, № 1.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2006.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2006.

Інноваційне практичне заняття № 1.

Змістовий модуль 2. „Антична філософія” (2 год.)

Мета: Включення студентів в активний процес осмислення найперших засад та історичних кроків європейської філософії; аналітичне простеження логіки розвитку само усвідомленої людської думки; ознайомлення студентів із оригінальними ідеями та найпершими надбаннями видатних античних філософів; окреслення тих ідей античної філософії, які виявились найбільш продуктивними для розвитку європейської науки та суспільної думки; усвідомлення ролі ідейної спадщини античної філософії в розвитку сучасних суспільних процесів.

План

1. Натурфілософія (Мілетська школа). Атомістичне вчення Демокріта.

2. Класичний період старогрецької філософії (софісти, Сократ).

3. “Сократичні діалоги” Платона про “світ ідей”. Етика Платона.

4. Філософія Арістотеля. Логіка і методологія Арістотеля.

5. Форми державного управління у філософії Платона.