Література:

Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998.

Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. – К., 1998.

Современная философия науки. Хрестоматия. – М., 1994.

Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2006.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2006.

Модуль іі. «Система філософського знання»

Лекція № 9. -10. Змістовий модуль 7. « Проблема буття». (4 год.)

Мета: Показати особливості проявів філософського мислення у сфері

осмислення засад дійсності; прослідкувати як при осмисленні буття

проявляються такі важливі риси філософського осмислення, як

граничний рівень узагальнення, його принциповий людино центризм та

ін.; ознайомитись із найпершими філософськими категоріями, що

застосовуються при визначенні буття та його атрибутів; окреслити

найважливіші особливості сучасної наукової картини світу.

План

1. Онтологія – метафізика буття. Поняття “буття” та специфічні особливості його змісту. Проблемність людського буття.

2. Концепція буття в історії філософії.

3. Буття, субстанція, матерія.

4. Рух як спосіб існування матерії.

5. Простір і час – форми буття матерії.

Література:

Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.

Быстрицкий Е.К. Бытие человека в культуре. – К., 1992.

Гайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

Жизнь после смерти :Сборник. – М., 1990.

Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

Лакс Дж. О плюрализме человеческой природы. // Вопросы философии. – 1992. − №10.

Лобанов С.Д. Бытие и реальность. – М., 1999.

Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1990.

Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

Ясперс К. Духовная ситуация времени. // Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.

Петрущенко В.Л. Основи філософських знань. Навчальний посібник. – Л.,2007.

Лекція. № 11. – 12.

Змістовий модуль 8. « Проблема людини у філософії » (4 год.)

Мета: Визначення основних категорій, що дозволяють виявити сутність

людини як біопсихосоціальної істоти; виявити основні риси, що

характеризують людину, індивіда, особу, особистість, індивідуальність;

порівняти «діяльність» та «активність», охарактеризувати їх основні

типи та форми, визначивши відмінності та ціннісну спрямованість;

осмислити умови успішного опанування соціальних ролей, зв'язок

«соціальної ролі» із «соціалізацією» та «індивідуалізацією».

План

1. Людина – універсальний і найвищий предмет філософії. Людина, індивід, особистість. Сенс життя.

2. Релігійна, міфологічна антропософія.

3. Наукова концепція походження людини.

4. Атрибутивні ознаки людини та їх взаємозв’язок.

5. Співвідношення біологічного й соціального в людині.

Література:

Коган Л.А. Жизнь как бесмертие. // Вопросы философии. – 1994. − №12.

Келли Дж. Теория личности (пер. с англ.). – СПб., 2000.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой. – М.,

1986.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

Франк С.Л. Смысл жизни. //Вопросы философии. – 1990. − № 6.

Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Лекція № 13. – 14. Змістовий модуль 9. «Теорія пізнання. Логічні форми розвитку знань». (4 год.)

Мета: Визначити основні положення та принципи філософської теорії

пізнання; виявити діалектичний взаємозв’язок чуттєвого пізнання з

логічним, раціональним та можливості перевірки отриманих знань у

процесі практики; осмислити методологічний потенціал понять

«абсолютна істина», «відносна істина» для вирішення фундаментальних

проблем гносеології; обґрунтувати значущість інтуїції, її своєрідність,

виявити її етапи та умови виникнення.

План

1. Теорія пізнання як сфера філософського знання, її предмет та основні категорії. Логічні форми розвитку знань.

2. Творчість як конструктивний принцип пізнання.

3. Історична і соціокультурна детермінація пізнання.

4. Рівні наукового пізнання. Логічний аналіз понять. Структура і природа суджень.

5. Проблема істини: ретроспективний аналіз і сучасне бачення. Критерії істини.