Критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю (залік, екзамен) з дисципліни «Основи філософських знань»

Рейтинговий показник	Оцінка у національній шкалі		Оцінка ECTS
90-100	зараховано	5 (відмінно)	А (відмінно)
82-89		4 (добре)	В (дуже добре)
74-81			С (добре)
64-73		3 (задовільно)	D (задовільно)
60-63			E (достатньо)
35-59	не зараховано	2 (незадовільно)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1-34		-	F (незадовільно)з обов’язковим повторним вивченням

«А» (90-100) – відповідь повна, логічно обґрунтована, правильно вижиті наукові терміни стосовно фахового спрямування. Поняття дисципліни засвоєні повністю та глибоко розкриті. У процесі обґрунтування відповіді за необхідності є посилання на нормативну базу та основну й додаткову літературу.

«В» (82-89), «С» (74-81) – відповідь повна, але логічне обґрунтування не послідовне. Не всі необхідні поняття використанні, недостатньо диференційовані суттєві та несуттєві ознаки, допускаються помилки у визначеннях.

«D» (64-73), «E» (60-63) – відповідь не повна. Немає логічного зв’язку між деякими положеннями. Основні поняття використанні, але без розкриття їх суттєвих ознак. Посилання на першоджерела відсутні або помилкові.

«FX» (35-59) – відповідь на запитання недостатньо обґрунтована. Допущені суттєві помилки у використання понятійного апарату. Посилання на першоджерела відсутні.

«F» (1-34) – зміст дисципліни студентом не засвоєний. Вміння та навики не набуті.

Питання для підготовки до модульного контролю знань ( мк № 1 , мк № 2 ) з навчальної дисципліни

«Основи філософських знань»

Модуль № 1

«Філософія в її історії»

1. Поняття „філософія”. Основні джерела та умови виникнення філософії.

2. Філософія і наука. Специфіка філософських знань.

3. Структура та функції філософського знання. Гуманістичний зміст філософії.

4. Людина – світ як визначальний предмет філософського осмислення. Поняття „світ” та особливості його формування.

5. Поняття „світогляд ” та його структурні рівні.

6. Основні засоби та принципи формування світобачення.

7. Функціональні складові світогляду (віра, надія, любов).

8. Буденний та теоретичний світогляди та їх особливості.

9. Основні типи світогляду.

10. Західна і східна парадигми філософського знання.

11. До сократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа).

12. Основні етапи розвитку української філософії.

13. . Атомістичне вчення Демокріта.

14. Класичний період старогрецької філософії (софісти, Сократ).

15. . „Сократичні діалоги ” Платона про „світ ідей ”. Етика Платона.

16. Вчення Платона про суспільство.

17. Філософія Аристотеля (вчення про субстанцію, суспільство).

18. Логіка і методологія Аристотеля.

19. Загальні засади християнської філософії. Патристика. Схоластика.

20. Проблема загальних понять у філософії номіналізму й реалізму.

21. . Філософські погляди М. Кузанського.

22. . Соціально – політичні погляди Н. Макіавеллі.

23. Наукова революція XVI – XVII ст. та її вплив на розвиток філософії.

24. Емпіризм Ф. Бекона.

25. Концепція походження держави Т. Гоббса.

26. Раціоналізм Р. Декарта, його вчення про методи.

27. Основні риси та напрямки філософії XX ст.

28. Позитивізм (О. Конт). Неопозитивізм (Б. Рассел), постпозитивізм (К. Поппер).

29. „Філософія життя ” (Ф. Ніцше, А. Бергсон), психоаналіз (З. Фрейд).

30. Філософія прагматизму (У. Пірс, У. Джеймс, Дж. Дьюї).

31. Екзистенційна філософія.

32. Дохристиянські витоки української філософії.

33. . Філософська думка часів Київської Русі.

34. Філософська культура українського бароко (Києво – Могилянська академія).

35. Філософія Романтизму в Україні (П. Куліш, М. Гоголь, Т. Шевченко).

36. Соціальна філософія М. Драгоманова, І. Франка.

37. Націософія Д. Донцова.

38. Історіософська концепція В. Липинського.