Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Средние_века_-_Шпори.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
575.49 Кб
Скачать

101. Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин.

Напередодні Середньовіччя християнство вже стало офіційною ідеологією Римської імперії (навернули Рим­ську імперію у віру Христову імператори Константан І Великий (274—337) та Феодосій І (379—395). Хри­стиянська церква з духовної общини перетворилася на ієрархізовану соціально-політичну організацію. За допо­могою держави вона збагатилася й надійно вкоренилася в суспільний організм. Найважливіші проблеми теології (бо­гослов'я) та церковної організації вирішувалися на Все­ленських соборах — зібраннях церковних ієрархів (князів церкви). Упродовж 325—787 рр. відбулося сім собо­рів*. Два основні центри керівництва християнською церквою — Рим і Константинополь. І Нікейський собор (325) підпо­рядкував римському єпископові західні провінції, антіохійському — східні, александрійському — Єгипет і Лівію. II Константинопольський собор (381) назвав константи­нопольську кафедру другою за значенням після римської, бо "Константинополь є Новим Римом". IV Халкідонський собор (451) урівняв у правах і по­честях константинопольського патріарха (голову помісної церкви на Сході) з римським престолом (керівний орган західних діоцезій). Серед патріархів лідер­ство поступово здобув патріарх Константинопольський. II Конс­тантинопольський собор 381 р. остаточно утвердив нікей­ський Символ Віри й засудив аріанство як єресь. III Ефеський собор (481) проголосив догмат про Пресвяту Богородицю.. Аврелій Августин (354—430). Аврелій Августин народився у незаможній сім'ї язичника-римлянина і християнки Моніки (пізніше католиць­ка церква канонізувала її). Він здобув пристойну освіту у місцевих риторичних школах, однак єврейською не во­лодів і абияк знав грецьку. Хрестився уже в 30-річному віці, причому цей крок дався йому нелегко. Свої релігійні переживання він досить емоційно відобразив у творі "Спо­відь" — духовному дороговказі для християн. Інші його богословські праці ("Про Трійцю", "Про град Божий" та ін.) значною мірою збагатили християнську думку ранньо­середньовічної доби. Августин розробив концепцію церкви як ієрархічної організації, побудованої па суворій дисципліні. Церква має бути єдиним посередником між Богом і людьми. Ця богословська концепція пізніше стала підґрунтям для тео­кратичних претензій папства. Водночас Августин сформу­лював дуже важливу у політичному відношенні тезу про те, шо державні органи, світська влада потрібні для орга­нізації християнського життя. Ця теза спонукала церкву толерантно ставитися до світської влади.

У розумінні Августина, світова історія — це боротьба між двома "градами": невидимим небесним (божим) і видимим земним (людським).

102.Християнізація Європи.

Ще наприкінці IVст. Імператори Константин 1 і Феодосій 1 навернули Римську імперію в християнство. Тоді ж стали християнами ряд варварських племен на території імперії. Наприкінці Vст прийняв хрещення Хлодвіг, згодом були християнізовані вестготи, племена Піренейського п-ова, лангобарди, окремі племена англів і саксів. У VI-VII ст. англійські та ірландські монахи поширювали християнство в найглухіші куточки Європи. Останніми на Заході прийняли християнство полабські слов’яни, пруси, литовці у ХІІ-ХІV ст.. при цьому під духовну владу папи потрапило населення польських земель, Сербія ж і Болгарія вибрали Візантійську форму християнства і підпорядковувались Константинопольському патріарху. Проте християнізація проводилась не лише добровільними методами, а й насильницькими, н-д Карл Великий. Церква закликала коритися владі й життєвим обставинам, тому посприяла феодалізації Європи. Вона згуртувала населення Європи. Організацією Хрестових походів церква дала поштовх колонізаційному руху.