- •1.Термін ,,Середні Віки”. Періодизація середніх віків.
- •2.Джерела з історії середніх віків 5-11ст.
- •3. Джерела з історії середніх віків 11-15ст.
- •7.Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.
- •5.Демографічні процеси у країнах Західної Європи.
- •8. Правові норми у країнах Зх.Є. У с.В.
- •9. Ментальність н-ня середньовічної Зх.Є.
- •6. Загальні закономірності відтворення населення країн Зх.Є. У с.В.
- •11.Військова система серед.Зх.Є.
- •12. Зброя і військове спорядження у середні віки.
- •13. Причини великого переселення народів. Міграція германських племен у 2-4ст.
- •15.Утворення англосаксонських королівств в Британії та їх сусп.Устрій у 5-8ст.
- •14. Заснування варварських королівств на території зх.Є.
- •10. Судоустрій та судочинство у країнах Зх.Є. У с.В.
- •36. Начало агрессии немецких феодалов против полабских славян
- •39.Політична криза у Німеччині другої пол.11ст. Боротьба імператорів за інвеституру.
- •40.Образование единого англосаксонского государства — Англии
- •42.Вин-ня Іспано-християнських держав. Початок Реконкісти.
- •47.Объединение Кастилии и Арагона
- •45.Королевская власть и кортесы
- •37. Італійська політика німецьких королів і утв. Св. Римської імп.
- •49. Виникнення середньовічних міст у країнах Західної Європи.
- •5 Типів міст :
- •2 Райони урбанізаційних процесів:
- •50. Боротьба міст з феодальними сеньйорами.
- •51. Причини виникнення ремісничих цехів.
- •52. Початок розкладу цехового ладу.
- •53. Передумови хрестових походів та їх характер. Перший хрестовий похід.
- •54. Держави хрестоносців на Сході. Духовно – рицарські ордени.
- •55. Другий і третій хрестові походи.
- •56. Четвертий хрестовий похід.
- •57. Останні хрестові походи.
- •58. Посилення королівської влади у Франції у XII ст. І причини цього процесу. Філіп іі.
- •60. Франція в xiiі ст. Людовік IX та його реформи.
- •61. Франція наприкінці XIII- на початку XIV ст. Філіпп IV. Початок станової монархії у Франції.
- •62. Причини і початок Столітньої війни. Поразка Франції біля Кресі та Пуатьє.
- •63. Повстання в Парижі під керівництвом Етьєна Марселя.
- •64. Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія.
- •65. Франція у першій половині XV ст. Відновлення Столітньої війни. Жанна д’Арк.
- •66. Франція у другій половині XV ст. Завершення політичного об’єднання країни.
- •67. Нормандське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •68. Англія у XII ст. Реформи Генріха II та їх характер.
- •69. Внутрішня та зовнішня політика Іоанна Безземельного. «Велика хартія вольностей».
- •70. Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії.
- •71. Рух за реформу церкви в Англіі. Джон Вікліф, лолларди.
- •72. Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки.
- •76.Агресія німецьких феодалів в 12-13 ст.
- •74. Англія у 2пол.15ст.Війна білої та червоної рози.
- •81. Папська область в 11-12ст.Арнольд Брешианский
- •84.Зародження раньокапіталістичних відносин в Італії. Виникнення мануфактур.
- •73.Економічний і соціальний розвиток Англії в XV ст.
- •79.Політ-ий.Р-ок Нім.У 14ст.Золота Булла
- •85.Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст.
- •75.Італійська політика нім.Імператорів
- •78. ОсобливрстСоц-економ. Розвитку Німеччини в 14-15 ст.
- •80. Розвиток міст в Північній і Середній Італія в 11-12 ст.
- •83.Повстання дольчіно
- •88.Правління імператора Юстиніана, його внутрішня та зовнішня політика.
- •82. Особливості політ.Розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня
- •86.Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола.
- •87.Утворення Візантійської імперії та особливості її соціально-політичного розвітку у іv – V ст.
- •77. Утворення і розвиток швейцарського союзу.
- •99. Турецькі завоювання на Балканах у 14-15ст.
- •100. Завоювання Константинополя турками-османами.
- •101. Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин.
- •102.Християнізація Європи.
- •103. Конфронтація між зх.І сх..Церквами. Схизма 1054.
- •104. Клюнійська реформа. Понтифікат Григорія 7.
- •105. Папська могутність у 12-13ст.
- •106. Середньовічні єресі.Іквізиція.
- •107. Чернецтво.Католицькі ордени.
- •110-111. Виникнення перших унів.
- •112.Студентська творчість. Поезія вагантів.
- •115. Дипломатія країн Зх.Є.
- •120.Готичне мистецтво
60. Франція в xiiі ст. Людовік IX та його реформи.
Людовік IX Святий і його судово-адміністративні реформи. Після короткого царювання Людовіка VIII у Франції довгий час царював онук Філіппа II Людовік IX Святий, організатор останніх хрестових походів на Схід. Людовік IX (1226—1270) вступив коли йому було 11 років. Феодальна знать новоприєднаних земель і незалежні князі-феодали, які зберігали ще суто васальні відносини до корони, намагались використати малоліття короля для нового роздроблення королівства. Проте мати Людовіка IX королева-регентка Бланка_Кастільська, спираючись на частину феодалів, зв'язаних з "двором, на королівських васалів з дрібних рицарів і на підтримку міст, придушила заколот феодальної знаті. Ставши повнолітнім, Людовік IX зміг ще більше зміцнити королівську владу, продовжуючи програму свого діда Філіппа II.
За Людовіка IX були приєднані південна частина Пуату і Західний Лангедок з м. Тулузою, а також майже вся провінція Овернь. Король зумів у 1259 р_;_укласти вигідний для Франції мир з Англією. За цим миром (який називається Паризьким миром) англійський король остаточно відмовлявся від втрачених раніше на півночі і північному заході провінцій — Нормандії, Анжу та ін., зберігай за собою лише Аквітанію та й то на правах васала французького короля. Та найголовніше в царюванні Людовіка IX становили не територіальні приєднання, а адміністративно-судові і фінансові реформи.
За Людовіка IX оформилось центральне управління Францією. Королівська рада, або королівська курія, із з'їзду феодалів перетворилась у XIII ст. на центральну бюрократичну установу, яка розгалузилася на ряд відомств. Виділилась мала королівська рада, або «вузька рада», яка стала чимось на зразок постійної наради короля з його найближчими вищими чиновниками: канцлером, ко-нетаблем та іншими небагатьма близькими до короля феодалами, що вже втяглися в політику централізації. Особливою установою стала друга частина королівської курії, яка відала розглядом судових справ. Вона дістала назву парламенту (буквально: рада, де відбувається «судоговоріння»). Нарешті, з курії виділилась особлива рахункова палата, яка відала стягуванням і витратою податків та інших королівських доходів.
Чиновниками короля, особливо в судовому відомстві, здебільшого ставали особи, що навчались в університетах римського права, часто незнатного походження, але зате зобов'язані королю своїм підвищенням і цілком віддані йому. Звичайно їх називали легістами (від латинського слова Іех — «закон», «право»). Здебільшого легісти походили з городян. Союз королівської влади з міста ми знаходив у цьому факті своє нове підтвердження.
Король заборонив дуелі в своєму домені, примушуючи феодалів звертатися у спірних випадках виключно до королівського суду. Він значно обмежив право приватної війни, встановивши так званий 40-денний строк між сваркою і початком війни з тим, щоб слабша сторона могла вдатися по допомогу до короля. Важливе значення мала і судова реформа Людовіка IX. Королівський суд було оголошено найвищим апеляційним судом для всього ко-ролівства, до нього могли звертатися навіть з територій, ще не приєднаних до королівського домену. Деякі судові справи (підпал, фальшива монета, викрадання жінок та ін.) мав право розглядати виключно королівський суд.
Королівські фінанси. Людовік IX успішно конкурував з феодалами у карбуванні монет. Він не скасував ще карбування і обігу монет інших герцогств і графів, але примусив своїх васалів допускати в їхні володіння королівську монету нарівні з місцевою. В результаті повноцінніша королівська монета, як правило, витісняла гірші якістю гроші феодалів. Бюджет короля в середині XIII ст. дуже зріс. Крім щораз більших прибутків від торгівлі, промисловості і від королівських помість (що лежали в торгових, економічно розвинених районах), Людовік IX уміло використав а фіскальною метою феодально-ленні відносини. За його правління касальні платежі з великих феодалів становили величезні суми. Чималі надходження король мав з міст-комун — так само як від своїх васалів. Великі суми сплачувала королю у формі «дарів» французька церква. Роль постійного державного податку за Людовіка IX відігравав хрестоносний податок, який надходив безпосередньо до королівської скарбниці.
Загалом зростання королівських фінансів за Людовіка IX явно свідчило про господарське піднесення, яке переживала тоді Франція. Політична централізація країни, зумовлена розвитком грошового господарства, зростанням міст, промисловості і торгівлі, з сво-іо боку позитивно впливала на розвиток усіх галузей народного Господарства.
Селянський рух. В XIII ст. у Франції відбулися помітні зміни я становищі села. У зв'язку із зростанням міст і початком розвитку товарного господарства в країні частину кріпосних селян— Сврвів — феодали переводили на грошовий оброк. Хрестові походи відіграли в цьому значну роль — вони були першим поштовхом до тілі.нення селян, йдучи в хрестовий похід і, звичайно, маючи при ш.ому потребу в грошах, феодал пропонував своїм кріпакам викупити свою волю або принаймні частину своїх найтяжчих кріпосних ііпшішіостей. Кінець кінцем, така заміна натуральних повинностей Грошовими вела до особистого звільнення селян і, отже, мала про-Ч"' піший характер. Великим тягарем для селян були платежі в королівську скарбницю і, зокрема, побори, пов'язані з хрестовими походами (сплата хре-стоносного податку, викуп із полону короля Людовіка ЇХ та ін.). Погіршання становища французького селянства в середині XIII ст. зумовило багато всіляких місцевих конфліктів і виступів селян проти сеньйорів. Іноді ці виступи набували широкого характеру, перетворюючись на масові рухи, що охоплювали цілі області. До таких великих повстань, що поширилися на значну частину Франції, належить рух 1251 р., відомий під назвою руху пастушків (раьіои геих). Ідеологічно цей рух був пов'язаний з хрестовими походами.