Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Средние_века_-_Шпори.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
575.49 Кб
Скачать

53. Передумови хрестових походів та їх характер. Перший хрестовий похід.

Причини хрестових походів :

  • зміни на Близькому Сході в 2 пол. 11 ст.

  • загальний економічний розвиток та загострення соціальних суперечностей в феодальній Європі.

  • Селянське питання.

  • «священні війни» католицької церкви.

Осінь 1095 р. – папа Урбан ІІ зібрав у Клермоні церковний собор, де закликав усіх до участі в Хрестовому поході. Всього було 8 хрестових походів, що тривали з 1096 по 1270 рр.

Навесні 1096 р. селяни Північної та Східної Франції, частково Західної Німеччини. На

чолі селян стояли Петро Ам’єнський та Вальтер Голяк. Селяни були погано організовані, слабо озброєні, серед них було чимало декласованого елементу. Після переправки на малоазійський берег, селяни зустрілись з турецьким військом і в основному були перебиті. Таким чином, селянський похід закінчився невдачею.

Восени 1096 р. у похід пішли рицарі(французькі, італійські та західнонімецькі). Похід очолив Готфрід Бульйонський, який вирушив на Схід зі своїми братами Балдуїном та Євстафієм, також на чолі походу були : Роберти Фландрський та Нормандський, Раймонд Тулузький, Боемунд Тарентський, а також папський легат Адемар. Всього в поході брало участь 30-40 тис. рицарів.

Літо 1097 р. – битва під Дорілеєм; захоплення Едесси, Антіохії та Тріполі.

15 червня 1099 р. – захоплення Єрусалима.

54. Держави хрестоносців на Сході. Духовно – рицарські ордени.

На завойованих землях хрестоносці утворили 4 держави : Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, графства Тріполі й Едесса. 3 останніх були васалами Єрусалимського королівства. Вони поділялися на баронії, а баронії в свою чергу, поділялись на рицарські лени. Конституція в Єрусалимському королівстві – Єрусалимський асиз.

Духовно – рицарські ордени:

1119 р. – орден тамплієрів, або храмовників. Приміщення знаходилось на території єврейського храму царя Соломона.

Незабаром, орден госпітальєрів, або іоаннітів.(патрон – св. Іоанн).

1190 р. – Німецький, або Тевтонський.

55. Другий і третій хрестові походи.

Проте, незважаючи на додаткову силу у вигляді духовно-рицарських орденів, становище Єру-салимського королівства було дуже хитким. Найбільшої сили це королівство досягло в 30—40-х роках XII ст. Та вже в 1144 р. значну частину його володінь (Мала Вірменія з Едессою) захопили турки. Єрусалимський король звернувся до папи_з проханням закликати на допомогу проти турків нових рицарів з Європи. Відповіддю на це був другий хрестовий похід 1147—1149 рр. У ньому взяв участь французький король Людовїк VII і німецький імператор Конрад ІІІ. Незважаючи на значні військові сили, другий похід закінчився цілковитою невдачею. Хрестоносці на­магалися здобути Дамаск, що загрожував Єрусалиму, але це їм не вдалося. Становище Єрусалимського королівства не поліпшилось, а навпаки, у другій половині XII ст. воно погіршилося. У 1187 р.. Єрусалим захопили турки, на чолі яких став султан Саладін, курд за походженням. Саладін (1171—1193) створив велику державу з центром в Єгипті. Він володів усім Єгиптом, частиною Сірії, частиною Месопотамії і намагався цілком ліквідувати Єрусалимське королівство. Проти Саладіна в Європі було організовано новий, третій хрестовий похід (1189-1192). Організатори його мали грандіозні наміри. У ньому брали участь три європейські государі­— французький, англійський і німецький — знаменитий Фрідріх І Барбаросса з династії Штауфенів, який до цього вів багато воєн в Італії. Барбаросса не дійшов до Палестини — він потонув у 1190 р. під час переправи через гірську сірійську річку. Німецькі загони, втративши короля, майже всі повернулися в Європу. Два інші королі — французький Філіпп II Август і англійський Річард І Левове Серце — були давніми ворогами. Їхні дії в Палестині були малопогодженими. Кожен з них не довіряв другому. Найактивні­шим у війні на Сході виявив себе Річард І, який насамперед зумів захопити острів Кіпр, після чого англійські війська разом з фран­цузькими обложили важливу фортецю Акру (1191) на узбережжі Середземного моря. Акру взяли союзники. Але після цього Фі­ліпп II Август покинув Палестину і повернувся до себе у Францію. Річард залишався у Палестині ще рік. У битві поблизу Яффи (серпень 1192 р.) Річард завдав Саладіну серйозної поразки, але Єрусалим здобути йому не вдалось. Він зміг лише укласти з Саладіном договір, за яким європейським прочанам було надано вільний доступ у священні для християн міста — Єрусалим, Віфлеєм, Назарет та ін.

Найважливішим результатом третього походу було згадане раніше завоювання західноєвропейцями острова Кіпр. Сюди пізні­ше переїхав із Акри єрусалимський король із своїм двором. Кіпр­ське королівство виявилось найміцнішим з усіх володінь хресто­носців. Воно проіснувало до другої половини XV ст., тобто 250 років.