- •1.Термін ,,Середні Віки”. Періодизація середніх віків.
- •2.Джерела з історії середніх віків 5-11ст.
- •3. Джерела з історії середніх віків 11-15ст.
- •7.Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.
- •5.Демографічні процеси у країнах Західної Європи.
- •8. Правові норми у країнах Зх.Є. У с.В.
- •9. Ментальність н-ня середньовічної Зх.Є.
- •6. Загальні закономірності відтворення населення країн Зх.Є. У с.В.
- •11.Військова система серед.Зх.Є.
- •12. Зброя і військове спорядження у середні віки.
- •13. Причини великого переселення народів. Міграція германських племен у 2-4ст.
- •15.Утворення англосаксонських королівств в Британії та їх сусп.Устрій у 5-8ст.
- •14. Заснування варварських королівств на території зх.Є.
- •10. Судоустрій та судочинство у країнах Зх.Є. У с.В.
- •36. Начало агрессии немецких феодалов против полабских славян
- •39.Політична криза у Німеччині другої пол.11ст. Боротьба імператорів за інвеституру.
- •40.Образование единого англосаксонского государства — Англии
- •42.Вин-ня Іспано-християнських держав. Початок Реконкісти.
- •47.Объединение Кастилии и Арагона
- •45.Королевская власть и кортесы
- •37. Італійська політика німецьких королів і утв. Св. Римської імп.
- •49. Виникнення середньовічних міст у країнах Західної Європи.
- •5 Типів міст :
- •2 Райони урбанізаційних процесів:
- •50. Боротьба міст з феодальними сеньйорами.
- •51. Причини виникнення ремісничих цехів.
- •52. Початок розкладу цехового ладу.
- •53. Передумови хрестових походів та їх характер. Перший хрестовий похід.
- •54. Держави хрестоносців на Сході. Духовно – рицарські ордени.
- •55. Другий і третій хрестові походи.
- •56. Четвертий хрестовий похід.
- •57. Останні хрестові походи.
- •58. Посилення королівської влади у Франції у XII ст. І причини цього процесу. Філіп іі.
- •60. Франція в xiiі ст. Людовік IX та його реформи.
- •61. Франція наприкінці XIII- на початку XIV ст. Філіпп IV. Початок станової монархії у Франції.
- •62. Причини і початок Столітньої війни. Поразка Франції біля Кресі та Пуатьє.
- •63. Повстання в Парижі під керівництвом Етьєна Марселя.
- •64. Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія.
- •65. Франція у першій половині XV ст. Відновлення Столітньої війни. Жанна д’Арк.
- •66. Франція у другій половині XV ст. Завершення політичного об’єднання країни.
- •67. Нормандське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •68. Англія у XII ст. Реформи Генріха II та їх характер.
- •69. Внутрішня та зовнішня політика Іоанна Безземельного. «Велика хартія вольностей».
- •70. Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії.
- •71. Рух за реформу церкви в Англіі. Джон Вікліф, лолларди.
- •72. Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки.
- •76.Агресія німецьких феодалів в 12-13 ст.
- •74. Англія у 2пол.15ст.Війна білої та червоної рози.
- •81. Папська область в 11-12ст.Арнольд Брешианский
- •84.Зародження раньокапіталістичних відносин в Італії. Виникнення мануфактур.
- •73.Економічний і соціальний розвиток Англії в XV ст.
- •79.Політ-ий.Р-ок Нім.У 14ст.Золота Булла
- •85.Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст.
- •75.Італійська політика нім.Імператорів
- •78. ОсобливрстСоц-економ. Розвитку Німеччини в 14-15 ст.
- •80. Розвиток міст в Північній і Середній Італія в 11-12 ст.
- •83.Повстання дольчіно
- •88.Правління імператора Юстиніана, його внутрішня та зовнішня політика.
- •82. Особливості політ.Розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня
- •86.Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола.
- •87.Утворення Візантійської імперії та особливості її соціально-політичного розвітку у іv – V ст.
- •77. Утворення і розвиток швейцарського союзу.
- •99. Турецькі завоювання на Балканах у 14-15ст.
- •100. Завоювання Константинополя турками-османами.
- •101. Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин.
- •102.Християнізація Європи.
- •103. Конфронтація між зх.І сх..Церквами. Схизма 1054.
- •104. Клюнійська реформа. Понтифікат Григорія 7.
- •105. Папська могутність у 12-13ст.
- •106. Середньовічні єресі.Іквізиція.
- •107. Чернецтво.Католицькі ордени.
- •110-111. Виникнення перших унів.
- •112.Студентська творчість. Поезія вагантів.
- •115. Дипломатія країн Зх.Є.
- •120.Готичне мистецтво
82. Особливості політ.Розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня
У XIII ст. на півдні Італії існувала відносно міцна феодальна держава— Сицилійске королівство. Королівська владаопиралася на дріних та середніх феодалів, рицарів. В своїй більшості вони були повязані васальною присягою езпосередньо з королем. Другою опорою централізації була церква, яка більше залежала від держави а не від папи. Економічно слаборозвинуті міста знаодилися у повній владі короля. Матеріальні ресурси центрально влади також заезпечував великий королівський домен, створений ще в перо норманського завоювання. В 12 ст. Норманська династія, породнилася з Гоенштауфенами, і з 1212 до 1250 г. Королем був онук Фридріха Барбаросси — Фрідріх II Гогенштауфен, який з 1220 г. Був і імператором Священної Римскої империї. В період дитинства Фридриха II Сицилійске королівство опинилося фактично під владою папи Іннокентія III. Але після його смерті Фридрих II отримав владу і зробив спробу перетворити Сицилійське королівство в свою головну опору у боротьбі за володорювання в Середній та Північній Італії. Спираючись на дрібних рицарів, Фридрих II подолав протиію баронів. В 1231 він видав «Мельфійску конституцію», яка, наказувала зруйнувати усі феодальні зами, побудовані за останні 40 років. Посилювався королівський суд та збільшувалися загальнодержавні податки.
Фридрих II почав також створювати наймане військо з сарацин, що робило його незалежним від великих феодалів. В той де час він не давав можливості містам здобути самоврядування. За Фрідріха Сицілійське короівство стало найсильнішим в Італії, але його посилення було нетривалим. Спрямував свою політику на боротьбу з папством він розорював населення державиновими подаками: поземельним, ввів соляну монополію, посилював експлуатацію короівських селян. В результаті країна була економічно надірвана.
Після смерті Фрідріха II Сицилійське королівство в 1268 г. зі згоди папи було захоплене братом французського короля Карлом Анжуйским. Карл проводив широку завойовницьку політику: підкорив собі багато міст Італії, брав участь у хрестовому поході в Туніс, організував похід на Константинополь. Для покриття військових витрат він ввів новий поголовний податок. З метою отримати підтримку знаті Карл Анжуйский був вимушений підсилити її привілеї, знову посилився вплив баронів, погіршилося становище селян. У відповідь на посилення гніту та зловживання владою іноемців в 1282 г. в Палермо вспихнуло стихійне народне повстання, яке отримало назву «Сицилійска вечерня». Назва повязана з легендою, що умовним знаком до повстання був колокольний звін до вечерні. овсталі вирізали увеь французький гарнізон міста. Повстання поширилося на інші міста Сицилії. В результаті цих подій Сицилійське королівство розпалося. Південня Італія під назвою Неаполітанського королівства залишилася під вадою Анжуйскої династії, а Сицилія в 1302 перейшла до Арагонского королівства.