Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Средние_века_-_Шпори.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
575.49 Кб
Скачать

73.Економічний і соціальний розвиток Англії в XV ст.

Протягом XV ст. розклад феодалізму в Англії відбувався ще інтенсивніше.' Посилилось значення промисловості в загальному господарстві країни. Англійська суконна промисловість досягла особливо вели­ких успіхів. В Англії вироблялося високоякісне сукно, частину якого уже в значній кількості вивозили за кордон. Прядіння і ткацтво вовни дуже поширилось не лише у містах, а й по селах у фор­мі кустарного промислу на скупників — «сукнарів». Поряд з вов­ною, яка й надалі займала велике місце в англійському експорті, в XV ст. багато вивозилось також із сільських місцевостей грубо­шерстих сільських сукон, які далі дороблялись у Фландрії.

В XV ст. англійські купці почали вести широку торгівлю у різ­них морях. У зв'язку з цим посилено розвивалося англійське ко­раблебудування. Частина великих купців, що вели заморську тор­гівлю, утворили в 70-х роках XV ст. першу заморську компанію купців, яка монополізувала у своїх руках насампе­ред торгівлю сукнами в Ла-Манші на Північному морі.

Клас англійських феодалів в XV ст. різко поділився на дві частини: велике феодальне дворянство, яке звичайно само не вело господарства, а здавало весь свій домен в оренду, і середнє та дрібне дворянство, яке складалося з рицарів і джентльменів, що експлуатували найману працю, торгували хлібом та вовною, поси­лали своїх синів до міста навчатись ремеслу й торгівлі. Ця части­на дворян, попередників майбутнього джентрі, близько стояла до буржуазії за способом ведення господарства і часто ріднилася з нею за допомогою шлюбів.

79.Політ-ий.Р-ок Нім.У 14ст.Золота Булла

Характерні особливості розвитку Німеччини в 14 ст. – це слабкіекономічні зявзки між її частини, процес централізації проходив в масштабах окремих територій, що призвело до посилення влади окремих князів та послаблення влади імператора. Влада міператора ставала все більше номінальною, іслугувала для сприяння агресивним планам князів, з ццією метою скликалися і рейхстаги – загальноімперські зїзди представників земель, що входили в імперію. Імператор мав повну владу лише на його родових володіннях. В державі не існувало єдиного законодавства. Суду, фінансової системи. В деяких князівствах існували станові збори латдтаги, які фактично підкорялилися бажанням князів.

Найбільш могітніх князів, які мали право обирати імператора стали називати курфюрстами. На виборах вони прагнули того, щоб новий імепратор не обмежував їх сомостіності. Так коли рід Габсбургів розширив свої володіння вони вибрали нового імператора з роду Люксембургів. Коли ж імператор Генрих VII Люксембургский (1308—1313) в результаті династичного шлюбу став чешским королем, курфюрсты вибрали після його смерті імператора з роду баварских герцогів Виттельсбахів — Людвіга Баварского (1314-1347).

Людвіг Баварский намагався відновити похои в Італію. Він втрутився в боротьбу партій і став на сторону римської міської аристократії проти против папі Іоанна XXII. Але авантюристський характер походу разочаровал його римских сторонників, та опозиційно налаштовані до папства бюргерскі кола німецьких міст, які підтримували імператора. Похід Людвига завршився повним провалом, а німецькі князі, які не бажали посилення роду Виттельсбахів, вибрали ще при його житті нового императора з роду Люксембургів — Карла IV, який був одночасно і королем Чехії під іменем Карла I.

При Карле IV (1347—1378) політична роздроленність була юридично закріпелена виданною в 1356 г. «Золотою буллою». За князями визнавався їх повний суверенітет в їх князівствах: право суда, збору мит, чеканки монети, эксплуатації горних багатств. Були узаконенні війни між фаодалами (окрім війни вассала проти сеньора). Було закріплено, що імператора виирає колегія з 7 курфюрстів (архиепископів Кельнского, Майнцського, Трирского, короля Чешского, герцога Саксонського, маркграфа Бранденбургського та пфальцграфа Рейнского). Було заборонено союзи міст, проголошено, що імперія політичною організацією незалежних князів, що міста не можуть незлежно від князів відігравати політичну роль.