- •1.Термін ,,Середні Віки”. Періодизація середніх віків.
- •2.Джерела з історії середніх віків 5-11ст.
- •3. Джерела з історії середніх віків 11-15ст.
- •7.Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.
- •5.Демографічні процеси у країнах Західної Європи.
- •8. Правові норми у країнах Зх.Є. У с.В.
- •9. Ментальність н-ня середньовічної Зх.Є.
- •6. Загальні закономірності відтворення населення країн Зх.Є. У с.В.
- •11.Військова система серед.Зх.Є.
- •12. Зброя і військове спорядження у середні віки.
- •13. Причини великого переселення народів. Міграція германських племен у 2-4ст.
- •15.Утворення англосаксонських королівств в Британії та їх сусп.Устрій у 5-8ст.
- •14. Заснування варварських королівств на території зх.Є.
- •10. Судоустрій та судочинство у країнах Зх.Є. У с.В.
- •36. Начало агрессии немецких феодалов против полабских славян
- •39.Політична криза у Німеччині другої пол.11ст. Боротьба імператорів за інвеституру.
- •40.Образование единого англосаксонского государства — Англии
- •42.Вин-ня Іспано-християнських держав. Початок Реконкісти.
- •47.Объединение Кастилии и Арагона
- •45.Королевская власть и кортесы
- •37. Італійська політика німецьких королів і утв. Св. Римської імп.
- •49. Виникнення середньовічних міст у країнах Західної Європи.
- •5 Типів міст :
- •2 Райони урбанізаційних процесів:
- •50. Боротьба міст з феодальними сеньйорами.
- •51. Причини виникнення ремісничих цехів.
- •52. Початок розкладу цехового ладу.
- •53. Передумови хрестових походів та їх характер. Перший хрестовий похід.
- •54. Держави хрестоносців на Сході. Духовно – рицарські ордени.
- •55. Другий і третій хрестові походи.
- •56. Четвертий хрестовий похід.
- •57. Останні хрестові походи.
- •58. Посилення королівської влади у Франції у XII ст. І причини цього процесу. Філіп іі.
- •60. Франція в xiiі ст. Людовік IX та його реформи.
- •61. Франція наприкінці XIII- на початку XIV ст. Філіпп IV. Початок станової монархії у Франції.
- •62. Причини і початок Столітньої війни. Поразка Франції біля Кресі та Пуатьє.
- •63. Повстання в Парижі під керівництвом Етьєна Марселя.
- •64. Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія.
- •65. Франція у першій половині XV ст. Відновлення Столітньої війни. Жанна д’Арк.
- •66. Франція у другій половині XV ст. Завершення політичного об’єднання країни.
- •67. Нормандське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •68. Англія у XII ст. Реформи Генріха II та їх характер.
- •69. Внутрішня та зовнішня політика Іоанна Безземельного. «Велика хартія вольностей».
- •70. Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії.
- •71. Рух за реформу церкви в Англіі. Джон Вікліф, лолларди.
- •72. Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки.
- •76.Агресія німецьких феодалів в 12-13 ст.
- •74. Англія у 2пол.15ст.Війна білої та червоної рози.
- •81. Папська область в 11-12ст.Арнольд Брешианский
- •84.Зародження раньокапіталістичних відносин в Італії. Виникнення мануфактур.
- •73.Економічний і соціальний розвиток Англії в XV ст.
- •79.Політ-ий.Р-ок Нім.У 14ст.Золота Булла
- •85.Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст.
- •75.Італійська політика нім.Імператорів
- •78. ОсобливрстСоц-економ. Розвитку Німеччини в 14-15 ст.
- •80. Розвиток міст в Північній і Середній Італія в 11-12 ст.
- •83.Повстання дольчіно
- •88.Правління імператора Юстиніана, його внутрішня та зовнішня політика.
- •82. Особливості політ.Розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня
- •86.Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола.
- •87.Утворення Візантійської імперії та особливості її соціально-політичного розвітку у іv – V ст.
- •77. Утворення і розвиток швейцарського союзу.
- •99. Турецькі завоювання на Балканах у 14-15ст.
- •100. Завоювання Константинополя турками-османами.
- •101. Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин.
- •102.Християнізація Європи.
- •103. Конфронтація між зх.І сх..Церквами. Схизма 1054.
- •104. Клюнійська реформа. Понтифікат Григорія 7.
- •105. Папська могутність у 12-13ст.
- •106. Середньовічні єресі.Іквізиція.
- •107. Чернецтво.Католицькі ордени.
- •110-111. Виникнення перших унів.
- •112.Студентська творчість. Поезія вагантів.
- •115. Дипломатія країн Зх.Є.
- •120.Готичне мистецтво
72. Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки.
Повстання Уота Тайлера. Повстання, що увійшло в історію під назвою повстання Уота Тайлера, почалось у південно-східному графстві Ессекс наприкінці травня 1381 р. Селяни вигнали тут збирачів поголовного податку і декого з них убили. Після цього віла-ни піднялись на власників манорів. З Ессексу повстання перекинулось у сусідні графства — Кент, Сефолк, Норфолк та ін. За короткий час повстання охопило більшу частину графств Англії . Селяни громили манори світських і духовних лордів, захоплювали в них хліб, худобу та інше майно, спалювали списки панщини і об- рочних повинностей (так звані ренталі), які зберігалися у мано-ріальних архівах. На бік повсталих селян перейшли деякі міста. У Кенті повсталі захопили головне місто графства — Кентербері. Підтримали повстанців також міста Мідстон, Дартфорд та інші. Тут же, в Кенті, знайшовся вождь, який об'єднав на деякий час селянські маси Кенту, Ессексу та інших сусідніх графств і повів їх па Лондон. Його ім'я було Уот Тайлер
Уот Тайлер виявився енергійним вождем. Він вирішив повести повсталих на столицю королівства — Лондон, щоб добитися від короля задоволення вимог селян. Самий похід на Лондон був задуманий ним правильно і швидко здійснений. Разом з Джоном Гюллом, Джеком Строу (очевидно, дрібний рицар) та іншими помічниками Тайлер вирушив з кентцями 11 червня до столиці з південного боку. В цей час вожді ессекських селян, які домовились і ним, підходили до Лондона з північного сходу. Міська влада Лондона не змогла перешкодити селянам пройти лондонським мостом і увійти через міську браму в лондонське Сіті.
Протягом трьох днів—13, 14 і 15 червня 1381 р.— повсталі селяни були господарями становища в столиці Англії. Декого з королівських міністрів — серед них канцлера королівства Сімона Сед-бері (він же архієпископ Кентерберійський) і лорда-скарбника Хейлса — було страчено. Повстанці розгромили всі лондонські н'язниці, захопили і спалили головний лондонський судовий архів. .4 великих будинків було зруйновано палац герцога Ланкастерського, дядька короля, що виконував обов'язки регента через мало-літство Річарда II .
Майл-Ендська і Смітфілдська програми. Під час двох зустрічей селян з королем (14 і 15 червня) були подані дві селянські петиції з вимогами повсталих. Одна з них — Майл-Ендська (або Ессекська) петиція — була більш поміркованою. Вона складалася з 4 пунктів: 1) скасування кріпосного права (віланства), 2) амністія повстанцям, 3) встановлення свободи торгівлі по всій Країні, 4) встановлення дешевої орендної плати за землю в розмірі •І пенсів за акр. Ця програма відображала інтереси найбільш заможних селян Англії.
Друга програма — Смітфілдська (або Кентська) містила радикальніші вимоги. Селяни вимагали наділення їх землями з фонду церковних земель, вільного користування общинними угіддями і скасування всіх станових відмінностей. Друга петиція яскраво відображала потреби кентського малоземельного найбіднішого селянства.
Уряд спочатку пішов на поступки. 14 червня були заготовлені і роздані селянським общинам сотні відпускних грамот з королівською печаткою на них. Задоволені грамотами, селяни Ессексу ввечері того ж дня покинули Лондон. Але кентці залишились і почали готувати згадану вище другу петицію. Помітивши розкол у рядах селян, власті почали діяти рішучіше. Під час другої зустрічі селян (кентських) з королем у Смітфілді (15 червня) їхнього вождя Уота Тайлера було віроломно вбито. Позбавлені керівництва, загони кентських селян були вигнані з Лондона. Рицарські загони, що підійшли в цей час у Лондон з тих графств, де становище було спокійнішим, створили достатнє військо, яке уряд міг направити на придушення повстання. Після цього повстання було придушене в усіх інших місцях королівства. Каральні експедиції, вислані з Лондона, протягом всього літа чинили люту розправу над учасниками повстання.
Історичне значення повстання Уота Тайлера. Як і всі середньовічні селянські рухи, повстання 1381 р. зазнало невдачі, виявивши звичайну неорганізованість, розпорошеність своїх сил, неясність програми і грубі тактичні помилки. Англійські селяни (як це раніше зазначалось і щодо французьких селян — учасників Жакерії) наївно вірили, що король на їхньому боці. Розправившись з найбільш ненависними чиновниками, селяни навіть не спробували утворити свій власний уряд. Плебейські елементи міста сприяли селянському повстанню, але через свою слабкість не могли очолити його і привести до перемоги.