Організація планування виховної роботи школи

Планування – це процес моделювання своєї діяльності (чи якогось напряму, виду діяльності) на певний період часу, коли педагог представляє подумки модель своєї роботи: змістовну, організаційну, структурну. Тому всі кроки можна об'єднати в кілька етапів планування:

1. підготовчий: визначення теми і термін виконання;

2. аналітичний: аналіз результатів і наявного досвіду, діагностика, узагальнення результатів аналізу;

3. моделюючий: цілеполягання, колективне планування, вибір змісту і засобів, прогнозування результатів, розподіл подій у часі;

4. заключний (оформлювальний): вибір структури плану та його оформлення.

Звичайно, у різних ситуаціях загальний алгоритм може варіюватися: звужуватися, розширюватися, деталізуватися. Це залежить насамперед від того, хто планує (досвід, знання, уміння, рівень), і від умов, у яких протікає процес планування (наприклад, є тверді адміністративні вимоги до форм планів, до їх змісту тощо).

Наприклад, педагог-новачок: він до кінця не знає специфіки закладу, освітнього процесу; не знає, які діти до нього прийдуть учитися, і т. ін.. Спочатку значний час у нього займуть підготовчий і аналітичний етапи, а потім всі інші, коли він вивчить специфіку закладу і діяльності, їх умови, збере всю необхідну інформацію.

План – важлива передумова у вихованні школярів у тому випадку, коли він є підсумком колективної спільної творчості, пошуку педагогів і учнів, коли в основі процесу планування лежить тісна взаємодія, зацікавлене співробітництво вихователів і вихованців, старших і молодших.

Види та рівні аналізу виховної роботи

Враховуючи класифікацію видів педагогічного аналізу, запропоновану Ю.А. Конаржевським, виділимо види аналізу виховної роботи за різними ознаками.

За об'єктом (що аналізується):

а) аналіз виховної роботи школи в цілому;

б) аналіз роботи окремих структурних підрозділів (початкових класів, клубних центрів і т. ін.);

в) аналіз роботи класу, гуртка, групи;

г) аналіз роботи класного керівника, керівника гуртка і т. д.

За суб'єктом (хто аналізує):

а) аналіз, що проводиться директором, його заступником;

б) аналіз, що проводиться класним керівником, керівником гуртка;

в) аналіз, що проводиться учнями;

г) аналіз за участю педагогів, учнів, батьків.

За метою (для чого аналізується):

а) об'єктивна оцінка педагогічної діяльності;

б) підбиття підсумків роботи і визначення завдань на майбутнє;

в) переборювання, ліквідація недоліків у роботі;

г) виявлення педагогічних резервів;

д) регулювання ходу виховного процесу;

е) узагальнення передового педагогічного досвіду;

ж) вивчення результатів виховного процесу.

За змістом (який характер аналізу):

а) комплексний аналіз, тобто такий, що охоплює різні види виховної роботи;

б) тематичний чи локальний;

в) параметричний, який дозволяє щодня аналізувати основні показники виховної роботи.

За повторюваністю (як часто здійснюється аналіз):

а) той, що повторюється періодично;

б) постійний (оперативний чи поточний);

в) підсумковий.

Наведена класифікація дозволяє побачити сукупність ознак, що характеризують аналіз, у той же час вона не вичерпує всієї різноманітності аспектів і ситуацій аналітичної роботи педагога.