Орієнтовна схема складання психолого-педагогічної характеристики класного колективу

1. Загальні відомості про клас: назва школи, класу, кількість учнів (хлопчиків і дівчат).

2. Офіційна структура класного колективу. Склад класу, його актив.

3. Загальна характеристика організації навчальної діяльності класного колективу. Провідні мотиви навчання школярів. Рівень загального розвитку школярів. Кількість відмінників. Учні, що відстають у навчанні, причина їх неуспішності.

4. Участь колективу в суспільне корисній праці.

5. Стан дисципліни в класі, норми поведінки учнів.

6. Суспільно значима мета класного колективу. Згуртованість членів колективу. Суспільна думка колективу.

7. Якісна і кількісна характеристика міжособистісних взаємостосунків учнів у мікрогрупах.

8. Характеристика окремих школярів як члена колективу. Аналіз престижу і соціальних ролей учнів (учень-активіст, спортсмен, учасник художньої самодіяльності і т.п.). Аналіз конкретних фактів поведінки учнів, а також вилину окремих школярів на колектив.

9. Вікові психологічні особливості колективу класу. Специфічні ознаки даною колективу, які можна виділити на основі аналізу і узагальнення всього вивченою матеріалу.

10. Вплив соціального оточення, батьків і громадськості на колектив класу.

11. Пропозиції щодо змісту та організації виховної роботи з даним класним колективом (зі сторони вчителя, батьків).

Орієнтовна схема вивчення сім'ї вихованця

Загальні відомості про сім'ю: структура сім'ї, вік, професія батьків, побутові й санітарно-гігієнічні умови життя сім'ї, матеріальне забезпечення.

Дані про сімейне виховання.

1. Виховна активність батьків: основна мета виховання, наявність конкретних виховних задач, єдність і узгодження вимог дорослих у сім'ї до дітей, спілкування з дітьми, знання про життя дитини; зв’язок із учителями, класним керівником; свідоме оволодіння психолого-педагогічними знаннями; участь у виховній роботі школи.

2. Суспільна спрямованість сімейного колективу: ставлення дорослих до праці, свого міста (села), виробництва, сім'ї; ступінь активності дорослих у суспільному житті, спрямованість батьків на розвиток духовних потреб дитини.

3. Психологія сімейних стосунків.

• Гармонійні взаємовідносини: повага, дружба, любов, теплота, взаємна турбота, допомога.

• Нестійкі, але позитивні сімейні стосунки: недовготривалі конфлікти, які можливо усунути.

• Взаємостосунки зовні урегульовані, сприятливі, але внутрішньо не сприятливі: зовнішні стосунки тримаються на страхові, погрозах, батьки підривають авторитет один одного, не рідко самоусуваються від виховання дітей.

• Конфліктні стосунки: часті конфлікти, психологічна несумісність батьків, алкоголізм одного: них чи обох, атмосфера грубості недовір'я, погроз.

4. Наявність особистого місця дитини в домі.

5. Дотримання дитиною режиму дня.

6. Розподіл трудових обов’язків.

7. Ступінь підготовленості учнів до бесіди.

8. Активність учнів у процесі проведення бесіди (прийоми, що використовує вихователь для активізації школярів).

9. Висновки вихователя, учнів.

10. Чи досягнута мета і завдання бесіди.

11. Використання наочності, технічних засобів.

12. Переваги і недоліки проведеної бесіди пропозиції щодо її удосконалення.