2.4.3. Орієнтовні схеми проведення та налізу виховних заходів

Схема конспекту

Позакласного виховного заняття

1. Тема позакласного виховного заняття.

2. Мета, розвивально-виховні та освітні завдання даного виду заняття з учнями.

3. Перелік обладнання (наочність, технічні засоби), яке використовується на занятті.

4. Список використаної літератури.

5. План проведення виховного заняття із вказівкою розподілу часу.

6. Конспект заняття (хід проведення), який розкривається відповідно до вищезазначеного плану, але конкретизується через форми, методи, прийоми, виховної роботи.

Схема плану-конспекту виховної бесіди

План бесіди записується аналогічно до ходу бесіди.

Хід бесіди

1. Організація класу до проведення бесіди.

1.1.Привітання з учнями.

1.2.Первірка готовності до сприймання.

1.3. Перевірка готовності приміщення.

2. Розкриття теми бесіди

2.1.Створення проблемної ситуації до визначення теми.

2.2. Оголошення теми бесіди.

2.3. Оголошення завдань і мотивація бесіди.

2.4. Ознайомлення з першоджерелом (розповідь, фрагмент фільму, слухання твору, читання уривку).

2.5. Діалог з учнями (обговорення проблеми. Зміст запитань)

2.6. Заключне слово вчителя.

3. Підсумок бесіди

3.1.Пдсумкові запитання вчителя та висновок учнів.

3.2. Відзначення найактивніших.

3.3.Можливе завдання додому.

Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу колективно-виховної справи (ктс, квс)

1. Школа, клас, вид роботи, тема позакласного заняття, що проводиться.

2. Педагогічне обґрунтування теми (чому даний захід включений у план виховної роботи, його відповідність віковим особливостям класу)

3. Мета і завдання здійснюваного заходу.

3. Організація підготовки учнів до даного заняття (ступінь участі дітей, наочне оформлення заняття, використання технічних засобів).

Вплив підготовки до справи на згуртованість учнів.

5. Зміст і методика проведення заняття:

а) відповідність змісту заняття висунутій меті;

б) пізнавальна і виховна цінність підібраного матеріалу;

в) емоційна насиченість, інтерес дітей до заняття, їх активність;

г) прийоми і методи, що використані на занятті, їх відповідність виховним особливостям учнів, рівню розвитку дітей даного класу;

д) зв'язок обговорюваних питань з проблемами класу й навколишнього середовища.

6. Роль особистості вихователя у проведенні заняття: впевненість, емоційність, контакт з учнями, знання моральних та інших якостей, вчинків своїх учнів і їх мотивації.

7. Педагогічна цінність проведеного заняття, його значення для подальшого розвитку колективу і окремих вихованців, для удосконалення взаємовідносин у колективі.

6. Зауваження й пропозиції, поради.

Схема аналізу виховної бесіди

1. Тема бесіди.

2. Клас, в якому проводиться бесіда.

3. Відповідність теми бесіди плану виховної роботи.

4. Актуальність теми бесіди для даного класного колективу.

5. Мета і завдання бесіди, що проводиться.

6. Врахування життєвого досвіду дітей, їх знань.

7. Логічність і послідовність викладу матеріалу, його аргументованість, опора на конкретні приклади.

8. Мовлення вихователя (яскравість, емоційність, виразність, переконливість, образність тощо). Стиль спілкування з учнями.

9. Уміння вихователя створювати проблемну ситуацію, ставити запитання (основні, додаткові, допоміжні).

10. Ступінь підготовленості учнів до бесіди.

11. Активність учнів у процесі проведення бесіди (прийоми, що використовує вихователь для активізації школярів).

11. Висновки вихователя, учнів.

12. Чи досягнута мета і завдання бесіди.

13. Використання наочності, технічних засобів.

10. Переваги і недоліки проведеної бесіди пропозиції щодо її

Схема аналізу бесіди з ознайомлення учнів із творами образотворчого чи вокально-музичного мистецтва

1. Тема бесіди і її мета (виховна, освітня, розвивальна).

2. Місце даної бесіди в загальній системі виховної роботи.

3. Обґрунтованість вибору даних творів мистецтва (художність, пізнавальний інтерес учнів, доступність для дітей цього віку).

4. Складові частини бесіди, Відповідність змісту бесіди висунутій меті.

5. Оцінка вступного слова вчителя як засобу підготовки до естетичного сприйняття.

6. Забезпечення цілісного сприйняття учнями творів мистецтва (зміст, обстановка, слухання).

7. Оцінка розбору творів мистецтва з позиції:

а) єдності змісту і художніх засобів;

б) врахування вікових особливостей школярів;

в) прийомів активізації учнів у ході бесіди: виявлення особистих вражень учнів, їх спостережливості, естетичних смаків і знань;

г) зв'язку з життям, поведінкою учнів.

8. Ступінь емоційного впливу матеріалу бесіди на учнів.

9. Поведінка учнів, їх ставлення до бесіди, зацікавленість.

10. Оцінка виконання вимог, що висуваються до вчителя, який проводив бесіду: цілеспрямованість, емоційність, знання матеріалу бесіди, контакт з дітьми.

10. Висновки про досягнення мети, пропозиції, рекомендації.

Схема аналізу читацької конференції

1. Мета проведення читацької конференції: рекомендувати книги для читання, обговорення творів з визначеної проблеми, обговорення творчості одного письменника.

2. Підготовка дітей до конференції.

3. Оформлення й атмосфера проведених конференцій.

4. Врахування вікових особливостей учнів при проведенні конференції.

5. Наявність зв'язку між темою конференції та завданнями виховання й навчання.

6. Форми участі дітей у проведенні конференції.

7. Ступінь активності, захопленості і самостійності учнів на конференції.

8. Роль ведучого конференції.

9. Висновки. Виховне значення конференції. Переваги й недоліки, пропозиції й рекомендації.

Схема аналізу заняття гуртка

1. Тема заняття і його місце в загальному плані роботи гуртка.

2. Виховно-освітні завдання, науковість, зв'язок з навчальним матеріалом і сучасністю.

3. Підготовка до заняття.

а) Чи вчасно розпочате заняття?

б) Хто взяв участь у роботі і як були розподілені доручення (завдання)?

в) В чому проявилась активність і самостійність гуртківців? Як вони оформили місце проведення гуртка?

г) Яку допомогу виявили батьки, вчитель?

4. Форма і методи проведення заняття (повідомлення учнів чи вчителя, конференція, екскурсія, вечір, диспут, бесіда і т.д.)

5. Хід роботи:

а) Чи був організованим початок заняття?

б) Чи були присутні всі члени гуртка?

в) Хто відкрив і проводив заняття?

г) Чи були уважними й активними члени гуртка (скільки чоловік брало участь у роботі, які задавали запитання, чи робили доповнення, критичні зауваження)?

д) В якій формі були підведені підсумки?

6. Висновок.

а) Чи досягнута мета роботи?

б) Які знання, уміння й навички закріпили чи набули школярі?

в) Яка роль керівника гуртка? Чи зумів він спрямувати, не подавляти ініціативи і самостійності гуртківців?

г) Чи сподобалось заняття учням? На основі чого можна зробити такий висновок?

д) Які помилки були помічені і повинні бути враховані у подальшій роботі?

Схема аналізу проведення самопідготовки

1. Дотримання структури самопідготовки (підготовка дітей до роботи, основна частина, самоконтроль і самооцінка, заключний педагогічний контроль).

2. Розв'язання виховних завдань самопідготовки

• чи закріплювались навички самостійної роботи;

• що здійснювалось для виховання організованості, дисциплінованості, старанності;

• чи формувалися уміння користуватися довідниками, додатковою літературою, пам'ятками для виконання домашніх завдань.

3. Формування культури навчальної праці, умінь дотримуватись правил поведінки на самопідготовці (економко витрачати час на підготовку домашнього завдання; підтримувати тишу; закінчуючи самопідготовку, проводити самоконтроль і взаємоконтроль).

4. Здійснення обліку індивідуальних особливостей дітей.

5. Дотримання гігієнічних вимог:

• чистота приміщення;

• доступ свіжого повітря;

• освітлюваність робочого місця;

• проведення фізхвилинок (динамічних пауз);

• відповідність меблів росту школярів.