Функції та види педагогічної діагностики

Педагогічна діагностика:

• забезпечує визначення рівнів морального розвитку особистості, колективу, сім'ї, аналіз змін, які відбуваються в процесі виховання;

• сприяє більш ефективному здійсненню індивідуального підходу до окремих учнів на основі діагнозу їх особливостей;

• зумовлює здійснення диференційованого підходу до окремих груп і категорій учнів відповідно до їх спільних рис, інтересів, потреб;

• допомагає вивчити позитивні чи негативні впливи сім'ї та оточуючого середовища на учнів і відповідно до цього корегувати виховну діяльність;

• на основі аналізу результативності виховання учнів дає змогу визначити виховний потенціал педагогічного колективу, окремих вчителів, класних керівників;

• відіграє роль своєрідного каталізатора виховного процесу, тому допомагає педагогам бачити успіхи й помилки у вихованні учнів;

• сприяє виробленню єдиних педагогічних позицій вимог у вихованні.

Педагогічна діагностика має прямий зв'язок з етапами керівництва розвитком колективу та особистості.

Тому виділяють три видив (типи) діагностики:

І. Початкова діагностика пов'язана з плануванням виховного процесу.

Основні варіанти початкової діагностики:

1) коли колектив створений вперше і вчитель не знайомий з учнями;

2) коли колектив не новий, але вчитель вперше починає роботу з класом;

3) коли вчитель і учні вже знайомі;

В першому випадку – діагностика використовується для всебічного розвитку учнів.

В другому випадку – вчитель вивчає не лише учнів, а й сам колектив;

В третьому випадку – вибіркову діагностику колективу й учнів для отримання додаткової інформації.

Об'єктом педагогічної діагностики є особистість дитини, її сім'я, колектив дітей, школи, класу, а також сам процес виховання та його результативність.

Сутність педагогічної діагностики і головна мета полягають у визначенні змін, що відбуваються у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів. Прийомів або цілісної системи виховання.

Систематичне застосування педагогічної діагностики дає можливість педагогам конкретно – визначити мету виховання щодо окремої особистості, класу, школи, сім'ї; раціонально планувати процес та використовувати ті форми, методи, прийоми, які найбільш доцільні у даний час.

Завдання педагогічної діагностики:

1. Вивчення особистості учня, рівня розвитку його окремих моральних потреб, інтересів.

2. Визначення рівня розвитку дитячого колективу, характеру і структури взаємин між дітьми.

3. Вивчення ставлення учнів до організації життя школи, класу, до форм, методів, прийомів виховної роботи.

4. Вивчення взаємин педагогів та учнів, їх ставлення до окремих педагогічних дій.

5. Вивчення наслідків впливу на учнів певних форм, методів, прийомів виховання.

6. Вивчення результативності всієї системи виховання у класі, у школі.

7. Вивчення статусу та самопочуття особистості в колективі.

1. Вивчення умова життя дитини в сім'ї та характеру взаємин з батьками, особливостей сімейного виховання.

II. Поточна діагностика (корегуюча) – у процесі організації діяльності колективу, орієнтує педагога на зміни, які відбуваються в учнівському колективах)

Одночасно оцінюється правильність раніше прийнятих рішень. Дана діагностика виконує роль експрес-інформації і цим самим допомагає прийняти наступні рішення.

III. Підсумковий діагноз дає можливість оцінити діяльність виховної системи в цілому [48, c.186].