- •2. Історичні типи світогляду (міфологічний, релігійний, філософський)
- •3. Світогляд як духовно-практичний феномен
- •4. Філософія як теоретична форма осмислення світу
- •7. Віра як елемент наукового світогляду.
- •9. Переконання як центральний елемент світогляду.
- •10. Предмет філософії, її місце і роль у культурі.
- •11. Розділи філософії.
- •13. Соціокультурні передумови виникнення та розвитку філософії.
- •14. Гносеогенна, міфогенна і змішана концепції генези філософії.
- •15. Космоцентризм давньогрецької філософії.
- •16. Вербалізація концепту «архе» у різних школах античної філософії.
- •17. Тлумачення універсальної основи світу в Мілетській школі.
- •18. Категорія «Логос» у філософії Геракліта.
- •24. Життя і твори Аристотеля
- •25. Вчення Аристотеля про чотири першопричини
- •27. Провідні школи, течії, напрямки та видатні представники філософії середніх віків.
- •28.Теоцентризм, креаціонізм, консерватизм, традиціоналізм як ключові характеристики середньовічного світогляду.
- •30.Августин Аврелій: життя і твори.
- •31. Семіотика св. Августина: феноменологічний і кібернетичний зміст.
- •32. Проблема віри і розуму та актуальні питання і принципи гносеології св. Августина.
- •34.Вчення св. Августина про смисл історії.
- •35. Середньовічна суперечка про універсалії: реалізм, номіналізм, концептуалізм.
- •36. Ключові характеристики, основні школи, течії напрямки і видатні представники філософії Відродження .
- •37. Гуманізм і антропоцентризм філософії Відродження
- •38. Новий інтелектуальний контекст гносеології Френсіса Бекона.
- •39.«Шлях павука», «шлях мурашки», «шлях бджоли» та «ідоли науки» за ф.Беконом.
- •40. Англійська філософія Нового Часу: видатні представники і напрямки (емпіризм, сенсуалізм, тощо).
- •41. Англійський емпіризм та сенсуалізм. Гносеолоічні та соціальні ідеї т. Гобса.
- •42. Англійський емпіризм та сенсуалізм. Гносеологічні та соціальні ідеї Дж. Лока.
- •43.Принципи дедукції р.Декарта.
- •44.Методичний сумнів Рене Декарта. «Cogito ergo sum».
- •45.Монадологія та лінгвофілософські ідеї в. Ляйбніца.Життя і твори і. Канта.
- •46.Життя і твори в. Ляйбніца.
- •47.Просвітництво – ключові характеристики і представники.
- •48.Німецька класична філософія: загальна характеристика.
- •49. Гносеологія і. Канта, вчення і. Канта про «ноумен», «феномен», апріорне й апостеріорне знання.
- •51. Вчення Канта про «категоричний» і «гіпотетичний» імператив.
- •52. Життя і твори в. Гегеля.
- •53. Об'єктивний ідеалізм в. Гегеля. Діалектичний метод та його принципи.
- •55. Загальна характеристика і філософські питання позитивізму.
- •56. «Філосфія життя» і екзистенціалізм в хх столітті.
- •57. Феноменологія д. Гуссерля.
- •58. Вплив ідей д. Гуссерля на розвиток філософії мови, герменевтики та різних галузей гносеології в хх ст.
- •59. Становлення та розвиток онтології як учення про буття.
- •60. Розвиток філософських категорій матерія, простір, час, спокій, рух, розвиток.
- •60. Розвиток філософських категорій матерія, простір, час, спокій, рух, розвиток.
- •61. Герменевтична онтологія м. Гайдеггера. Dasein.
- •62. Філософія мови м. Гайдеггера. Мова як «дім буття».
- •63. Антропологія:ключові категорії, проблеми і принципи.
- •64. Теологічна і трудова концепція походження людини.
- •65. Антропологічний, гносеологічний і психолого-педагогічний зміст категорій: «дух», «душа», «свідомість».
- •66. Архетипи колективного несвідомого за к. Юнгом.
- •67. Психоаналіз з. Фрейда: ключові поняття і принципи.
- •69.Філософські категорії, принципи і питання гносеології.
- •70. Розуміння і пояснення як універсальна проблема в гуманітарних і природничих науках.
- •71.Герменевтика і методологія гуманітарних наук.
- •72.Поняття герменевтики в сучасному гуманітарному дискурсі.
- •75. Принцип «герменевтичного кола», «психологічний» і «граматичний» підходи у процесі розуміння і пояснення тексту.
- •76. Розуміння і пояснення як герменевтичні поняття-проблеми
- •77. Переклад, тлумачення, інтерпретація і «герменевтичний досвід»
75. Принцип «герменевтичного кола», «психологічний» і «граматичний» підходи у процесі розуміння і пояснення тексту.
Під герменевтичним колом здебільшого мають на увазі характер розуміння у вигляді кола. Після Ф.Шлейєрмахера це – випробуваний принцип тлумачення в герменевтиці. За стрижневий компонент вважається взаємозв’язок цілого і частин: ціле тлумачиться через частини, частини – через ціле.
Структура розуміння у вигляді кола очевидна на прикладі окремої деталі
Згідно з процедурою розуміння за колом тлумачення передбачає не одне, а кілька прочитань аналізованого тексту. Спочатку сприймається основна думка, а повернення до прочитаних місць дозволяє уточнити, яке значення набуває в тексті те чи інше висловлення і як смисл всього тексту залежить від значення цих висловлень (пор.: [Дильтей 2001:143]). Адекватна інтерпретація можлива тільки за умови руху за колом – від частини до цілого і у зворотному напрямі. Причому частина може сприйматися як ціле, а ціле ставати частиною: наприклад, значення слова або словосполучення прояснюється в контексті висловлення, значення висловлення в тексті або прагматичному контексті, а смисл тексту – на тлі інтертекстуальних зв’язків з іншими текстами в межах творчості, літературного напряму тощо.
У вигляді спіралі, що розширюється, будь-яке коло переходить у ширше коло, поки вичерпно не відтвориться увесь „горизонт світу” (Е.Гуссерль), що дозволяє уявити аналізований текст в істинних його пропорціях.
Процедура розуміння у вигляді кола має принципове значення для інтерпретації, а герменевтичне коло постає легітимним. Тому й не видається парадоксальною теза М.Гайдеґґера: „Найголовніше – не в тому, щоб вийти за межі кола, а в тому, щоб правильно увійти в нього”
Існує два методи розуміння: граматичний і психологічний. Граматичний метод розкриває розуміння, виходячи з "духу мови", як пов'язане і обумовлене цим духом. Психологічне розуміння розкриває розуміння, виходячи з "душі того, хто розмовляє", як його унікальний своєрідний образ мислення і відчуття. Розуміння полягає у проникненні, з одного боку, в "дух мови", а з другого-в "душу автора". Граматичний і психологічний методи нерозривно пов'язані.
76. Розуміння і пояснення як герменевтичні поняття-проблеми
З проблемою розуміння пов’язані різні дисципліни – лінгвістика, психоаналіз, історія, соціологія та ін. Питання, пов’язані з розумінням, постають навіть у повсякденному спілкуванні, коли намагаються вияснити наміри мовця за допомогою міміки, жестів або модуляцій голосу. І різного типу вербальні або мімічні рухи, випадкова репліка або прихований погляд засвідчують часто більше, ніж прагне того співрозмовник. Складність того, що вимагається зрозуміти, є різною; і у філологічному аналізі вимагається, безумовно, більше спеціальних знань, ніж у повсякденному спілкуванні. Але якою б не була сфера застосування, чи то біблійна, філософська або філологічна герменевтика, проблема залишається без змін: що і як треба розуміти? Будь-яке розуміння може виявитися водночас непорозумінням У цьому разі виділяються два граничних випадки: або переоцінка, або недооцінка певних фактів.
У цьому разі виділяються два граничних випадки: або переоцінка, або недооцінка певних фактів