70. Розуміння і пояснення як універсальна проблема в гуманітарних і природничих науках.

Розуміння і пояснення є справді проблемою в гуманітраних та природничих науках.Проблема розуміння і пояснення є провідною проблемою герменевтики. Основне питання герменевтики можна сформулювати у двох варіантах: як можливе розуміння і як влаштовано те буття, сутність якого полягає в розумінні.

Розуміння – це форма освоєння дійсності (практичного і пізнавального), яка розкриває і відтворює смисловий зміст об'єкта; це насамперед осмислення знання, вияв та реконструкція його смислу, а також оцінка через суспільнозначимі цінності людської життєдіяльності та культури.

Пояснення – це розкриття сутності предметів та явищ шляхом з'ясування причин їхнього виникнення та існування, наявності законів їхнього функціонування та розвитку. Найрозвинутішою формою пояснення є наукове пояснення, яке грунтується на основі осмислення теоретичних законів виникнення, функціонування та розвитку об'єктів.

71.Герменевтика і методологія гуманітарних наук.

Герменевтика в широкому сенсі - мистецтво тлумачення і розуміння. Тривалий час герменевтика обмежувалася тлумаченням текстів, але в 20 ст. набула рис філософської дисципліни. Думка про те, що інтерпретація і розуміння лежать в основі всіх наук, заснованих на тлумаченні текстів, привела В. Дільтея до припущення про те, що герменевтика може служити загальної методологією гуманітарного знання. Дільтей вважав, що герметична методологія здатна додати гуманітарного знання статусу наукового. Поворот герменевтики в сторону філософії відбувається в 20 ст

72.Поняття герменевтики в сучасному гуманітарному дискурсі.

З одного боку, герменевтика — це теорія розуміння, вчення про розуміння та інтерпретацію документів, що містять у собі смислові зв'язки, вчення про передумови і засоби такого розуміння; розглядається як течія сучасної філософії, основними представниками якої є Ханс-Георг Гадамер, Франц Апель, П'єр Рікьор та ін. Герменевтика основну увагу зосереджує на вивченні особливостей гуманітарного знання, засобах його досягнення і відмінностей від натурознавства, на виявленні подібності і відмінності пізнання (пояснення) і розуміння .Хане Гадамер відзначав, що філософська герменевтика як центральна проблема має розуміння,її основне завдання — розуміння «чуда розуміння», що становить спосіб існування людини, яка пізнає, діє і оцінює, універсальний спосіб засвоєння світу, що невіддільно від саморозуміння інтерпретатора і є процес пошуку сенсу («суті справи»).

73. Понятійний інструментарій, базові принципи і настанови герменевтики

Навіть сьогодні розуміння герменевтики неоднозначне. Вона має щонайменше два основних значення, що пов’язані між собою: 1) вчення про тлумачення текстів; 2) течія у сучасній філософії. Не слід забувати, що герменевтика виникла як мистецтво тлумачення, переважно, біблійних текстів, і залишалася такою аж до філософської герменевтики Фрідріха Шлейермахера. Предметом герменевтики можна назвати систему знаків (символів). Суб’єкт герменевтики (пізнання) – людина (той, хто створює та сприймає знаково–символьну систему). Основними принципами герменевтики є принцип розуміння та пояснення (інтерпретації) тексту. Завдяки герменевтиці стає можливим виявлення справжнього змісту тексту та його точне розуміння

Понятійний апарат герменевтики: текст, значущість тексту, розуміння, тлумачення, застосування.

Фундаментальними принципами в герменевтиці є поняття герменевтичного трикутника і герменевтичного кола. За допомогою першого з'ясовуються складні взаємини між автором тексту, самим текстом і читачем, інтерпретатором тексту. У понятті герменевтичного кола виражається особливість процесу розуміння, пов'язаного з його циклічним характером.

:Настанови герменевтики:

Розуміння. З проблемою розуміння пов’язані різні дисципліни – лінгвістика, психоаналіз, історія, соціологія та ін. Питання, пов’язані з розумінням, постають навіть у повсякденному спілкуванні, коли намагаються вияснити наміри мовця за допомогою міміки, жестів або модуляцій голосу. І різного типу вербальні або мімічні рухи, випадкова репліка або прихований погляд засвідчують часто більше, ніж прагне того співрозмовник

Тлумачення. Тлумачення проблемного висловлення спрямовано на прагматичний смисл. Якщо розуміння мовного висловлення забезпечується загалом семантичною компетенцією, тобто знанням значення слів і речень, то у ході тлумачення важливою є участь прагматичної компетенції, тобто знання механізмів використання мови в певній прагматичній ситуації. об’єкт розуміння – величина постійна, інтерпретація ж спрямована на змінний комунікативний смисл слів.

Застосування. Тлумачення стає застосуванням, як тільки підпорядковується зовнішній меті, а висновки узгоджуються з відповідною доцільністю. Смисл тексту визначає його застосування

74. Специфіка тлумачення поняття «текст» і «контекст» в філософській герменевтиці.

Для зрозуміння герменевтичної процедури необхідно розрізняти поняття тексту і. Під текстом у широкому значенні будемо розуміти структуру, що складається з елементів значення, єдності цих елементів та вираження цієї єдності; у вузькому значенні — єдність мовних знаків, що організовані за нормами даної мови і є носіями інформації.

Об'єктом дослідження в герменевтиці найчастіше виступає текст. Головною є проблема розуміння, тлумачення, інтерпретації тексту. Основне питання герменевтики має, принаймні, два варіанти формулювання: гносеологічний (яке можливе розуміння?) і онтологічний (як влаштоване те буття, сутність якого полягає в розумінні?).

Поняття контекст у герменевтиці не набуває чіткої тематики. Головна проблематика контексту:

1). Проблема розуміння того, хто говорить і того, хто розуміє.

2).Проблема часу і тимчасовості.

3) історія, традиція і досвід герменевтичного досвіду.

Герменевтика покликана показати як дані при використанні їх у мові і під час розуміння конкретизуються і перетворюються в смисли.