10. Предмет філософії, її місце і роль у культурі.

Грецьке слово філософія буквально означає любов до мудрості (от phileo -люблю і sophia -мудрість).Перше застосування цього терміна приписують Піфагору (VI в. д.н.е.). Надзвичайно високо оцінюючи філософію за її безкорисливу любов до істини, чисте бажання досягти і споглядати її, Арістотель писав: «Люди, філософствуючи, шукають знання заради самого знання, а не заради якоїсь практичної користі». Філософія, таким чином, з самого початку свого виникнення прагнула до істини, яку треба шукати, спостерігати, істини самодостатньою, тобто істини як такої. Властива людям допитливість поступово переростає в інтелектуальну потреба безмежного розширення і поглиблення знань про світ. Інтелект людини намагається осягнути світ розумом у таких його ракурсах, які не можуть бути дані ніяким досвідом, інтелект прагне до знання про світ як цілісної реальності, з якою люди повинні постійно рахуватися у формуванні програм своєї поведінки.

Філософія - це галузь духовної діяльності людини, в основі якого лежить критична рефлексія над самою духовною діяльністю, над її змістом, метою і формами, і, в кінцевому рахунку-над зясуванням суті самої людини як субєкта культури, або природного ставлення людини до світу.Як теоретичне зусилля думки філософія - це самосвідомість культури.

У центрі філософії стоїть питання про людину і його місце у світі, його місце в суспільстві, про сенс його життя. І головне призначення філософії - допомогти людині орієнтуватися в нескінченних складнощі життя, у вирішенні тих рівнянь з безліччю невідомих, які постійно виникають на життєвому шляху. В індивідуальному аспекті цінність філософії - у пробудженні творчого, конструктивного осмислення людиною самої себе, світу, суспільної практики, в спонукання до свідомого світосприйняття, до самостійного духовного життя особи, до самосвідомості. У цьому випадку очевидне, те, до чого звикли, перетворюється у проблему, в сумніви, а звідси починається внутрішній діалог людини із самим собою, народжується процес філософствування. Основний імператив філософії - навчити людину мислити творчо, самостійно.

11. Розділи філософії.

Специфіка предмета філософії як світогляду і системи знання передбачає відповідний її поділ на певні напрями чи розділи, кожен з яких має своє коло проблем та способи їх розв’язання. Такий поділ здійснюється у філософії як системі професійного знання; він також визначає її структуру як навчального предмета. Основними напрямами можна вважати такі. 1.Онтологія – філософське вчення про буття, тобто про походження, сутність і структуру світу від найдрібніших часточок та проявів енергії до людських спільнот та їх взаємодії; деякі філософи відносять сюди також інтуїтивні образи світу і всю сукупність наук (Н. Гартман) на тій підставі, що цим утворенням притаманне буття. 2.Філософська антропологія – вчення про людину як результат цілеспрямованої еволюції Універсуму на шляху до здійснення свого смислу; становить теоретико-методологічну основу для об’єднання всіх природничих та гуманітарних наук, звернених до людської проблематики. 3.Соціальна філософія – вчення про суспільство як людство, що: а) являє собою органічну частину Всесвіту; б)постає й існує як динамічна і саморегулятивна система; в) з одного боку, протистоїть окремому індивідові, а з іншого -включає його в себе. 4.Філософія пізнання {теорія пізнання, гносеологія, епістемологія) – вивчає загальні закономірності пізнання як одної з форм духовного освоєння світу, можливості та межі пізнавальної здатності людини. 5.Філософія науки – галузь філософії, предметом якої є теоретико-методологічна інтерпретація вищих досягнень природничих і гуманітарних, фундаментальних і прикладних наук як узагальненої системи теоретичного знання, метою якого є вироблення адекватної, коректної та несуперечливої картини світу. 6.Аксіологія – філософське вчення про цінності як про значущі {„дорогі”) для людини факти, процеси, події в природі, міжлюдських відносинах та в духовно-культурній сфері. 7.Історія філософії – систематичний виклад історичного розвитку філософії, її предмета і проблематики в контексті духовно-культурного поступу людства від стародавніх часів до XXI століття. Тут філософія представлена різноманітними школами, напрямами та персоналіями, що закономірно приходили на зміну одне одному.

12. Функції філософії: світоглядна, методологічна, критична, комунікативна, прогностична Світоглядна функція  –  здатна формувати  цілісну картину  світу,  уявлення  про світобудову, а  також місце  людини у всесвіті  та принципи взаємодії  людини з навколишнім  світом. Світогляд  за своєю формою може бути різний, наприклад  міфологічний, релігійний і філософський.

Основу  міфологічного світогляду  складають  фантастичні розповіді  про світобудову і місце людини  у  світоустрійній  системі. Релігійний світогляд  є наступним етапом розвитку погляду людини і світ, і на відміну від міфологічного, у ньому немає змішання земного із сакральним, так як вони існують окремо  один від одного. Ще цей світогляд  має за основ терплячу сумнів віру, ставлячи людські погляди в залежності від  доктрин віри.

Методологічна – полягає  в основному  у вироблені філософією основних методів  пізнання  тієї реальності, яка її оточує.

Критична –  надає оцінку всьому тому, що відбувається у світі на основі  загальних уявлень, що містяться у філософії про  норми та патології феноменів, реальних процесів, які оточують людину. Критична оцінка  філософії  духовно і матеріального життя  вимагає  виробленню мір, які направлені на те, що не задовольняє людину, є патологічним і  потребує оновлення. Тобто завдання  цієї функції полягає  у  розширені меж людського  пізнання, відході і зруйнуванні   релігійних догм, закостенілості знання, модернізація  та збільшення  достовірності людського знання.

Прогностична функція – полягає  в першу чергу в існуючих  філософських знаннях про матеріальний і духовний світ, людину, намаганні  вивести прогноз  тенденцій  розвитку матерії, людської свідомості,  процесів пізнання, людини як мікрокосмосу, природи і соціуму. Спілкування і передачу інформації здійснює комунікативна функція філософії.