30.Августин Аврелій: життя і твори.

Основні твори:Монологи.Про Трійцю.Сповідь.Зречення.Про град Божий, Про життя блаженної

Аврелій Августин народився 13 листопада 354 року в місті Тагасті, в Північній Африці, яка тоді була частиною Римської імперії і була населена латиномовними християнами. Батько його був язичником, мати — свята Моніка — глибоко релігійною християнкою. Сім'я була заможна, то ж у юності майбутній святий зазнав усіх типових для представника його ста­ну радощів: п'яні гульбища у товаристві «жриць кохання», бешкети, відвідування театрів і цирків із їхніми жорстокими ви­довищами[1].

370 року молодий Августин поїхав вчитися риториці в столицю Африки Карфагені.

У віці дев'ятнадцяти років Августин знайомиться з маніхейським вченням і стає його прихильником на цілих десять років. Питання про походження зла розв'язувалось маніхеями в плані онтологічного дуалізму, тобто існування злого бога, рівносильного Творцю. Маніхейський вплив назавжди залишив слід в думці блаженного Августина.

Закінчивши навчання, Августин почав приватно викладати риторику. У цей час він жив разом із жінкою, яка була його подругою протягом багатьох років. Вона народила йому сина, якого Августин назвав Адеодатус,

У 383 він переїхав до Риму і провів там якийсь час, займаючись викладанням риторики.

Августин володів надзвичайно філософським складом розуму і завжди у всьому прагнув докопатися до самого кореня. Августин шукав розв'язання проблеми співіснування у цьому світі добра і зла. Читання філософів-платоніків і неоплатоніків сприяло поступовому відмежуванню від маніхейського дуалізму. Услід за Платоном Августин повірив в монізм Добра. Тому його наступним кроком на шляху духовних шукань були платонізм і неоплатонізм. У них його приваблювало саме спростування будь-якого дуалізму: Бог — єдиний, і все, що з Ним пов'язано, — є добро.

Він повністю перейшов у християнство, в квітні 389 року хрестився. Він залишався єпископом гіппонійським протягом 35 років, до самої своєї смерті. У цей період написав дуже багато творів, а також брав активну участь у церковному житті. Зробився незамінним учасником всіх африканських соборів. Августин фактично очолив церковне життя Африки. Його величезна популярність і вплив дозволили йому внести великий внесок у законодавчу діяльність африканської Церкви.

31. Семіотика св. Августина: феноменологічний і кібернетичний зміст.

Семіóтика, або семіолóгія — наука, яка досліджує способи передачі інформації, властивості знаків та знакових систем в людському суспільстві, природі або в самій людині. Іншими словами, семіотика — це теорія знаків та знакових систем. за Августином Блаженним:У творі «Про діалектику», формулює поняття знаку /тріада/. Знак, те, що саме є органом чуттів і водночас представляє розуму ще щось крім себе, тобто ♯ (не дорівнює) самому собі.«Про християнську науку» - розглядає причини, чому людина продукує знаки /необхідність виявляти назовні і передавати іншій людині те, хто знаки творить.

Класифікація знаків:

- за способом передачі повідомлення (слух, зір);

-- за походженням і вживанням (природні та інвенційні /намірені/);

- за соціальним статусом: універсальні та інституційні;

- за природою символічного зв’язку (власні, і переносні /відсилає до іншого знаку/).

- За природою означуваного (означник /означуване)