- •1. Предмет, значення курсу “Історія середніх віків”.
- •2. Специфічні риси феодальної власності на землю.
- •3. Роль дрібного селянського господарства при феодалізмі.
- •4. Основні форми феодальної ренти
- •5. Феодальна ієрархія, держава і право в феодальному суспільстві.
- •6. Церква, її організація в Західній Європі у середні віки.
- •7. Основні риси феодального суспільства. Основні періоди феодалізму в Західній Європі.
- •8.Джерела з історії середніх віків (V – х ст.).
- •7.Криза Римської імперії у іv – V ст. Та її наслідки.
- •8.Роль “варварів” – кельтів, германців, слов,ян у ранньому середньовіччі.
- •9.Суспільний лад стародавніх германців у іі ст. До н.Е. За даними Цезаря, Таціта.
- •10.Франкська держава Меровінгів.
- •11.Утворення імперії Карла Великого, її внутрішнє і зовнішнє становище.
- •12. Візантія у іv – хі ст. Особливості процесів феодалізації.
- •15. Утворення імперії Оттона.
- •16. Велика феодальна вотчина у Французькій державі vііі – іх ст.
- •17. Англосаксонські королівства у Британії і особливості процесу феодалізації.
- •18. Візантійська община за даними “Землеробського закону”.
- •20. Виникнення і розвиток західноєвропейських міст.
- •21. Боротьба міст за незалежність (на прикладах Італії, Франції, Німеччини).
- •24.Франція в хі – хv ст.
- •25. Англія в хі – хv ст.
- •26. Столітня війна. Жанна д’Арк
- •27. Зміст та наслідки процесу політичного об,єднання Франції в хv.
- •28. Норманське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •29. Особливості соціально-політичного розвитку Англії в хv ст
- •30. Феодальна анархія в Англії. Війна Червоної та білої троянд.
- •39. Араби в Іспанії. Реконкіста та її вплив на соціально-політичний розвиток країн Піренейського півострова.
- •40. Міжнародні відносини в Західній Європі у хі – хv ст.
- •41. Четвертий хрестовий похід та його наслідки.
- •42. Основні риси аграрно-ремісничої цивілізації
- •44. Візантія за Юстініана.
- •45. Повстання чомпі.
- •48. Угорщина хі – хv ст. Турецькі завоювання на Балканах.
- •53. Середньовічна культура та ідеологія в країнах Західної Європи.
- •54. Роль слов,ян в історії Західної Європи та Візантії.
- •55. Жакерія
- •56. Повстання Уота Тайлера
- •57. Релігія германських племен
- •58. “Салічної правди” про майнове розшарування у франків
- •59. Порівняйте “Салічну правду” і “Землеробський закон”, що спільного і відмінного у ролі общин у цих суспільствах.
- •60. Проаналізуйте як вільні франки попадали у феодальну залежність.
- •61. Які висновки можна зробити на основі статутів цехів.
- •63Аналізуючи “Землеробський закон” дайте характеристику ведення господарства у Візантії.
- •64 Які висновки можна зробити на основі документу “Капитулярий о поместьях”
- •66. На основі документів “Записки о Гальской войне” Гай Юлій Цезаря і “Гармати” Корнелія Тацита покажіть, які зміни відбулися у житті германців
- •67 Дайте оцінку документу “Великая хартия вольностей”, що була прийнята в Англії у хііі
- •68 Які аргументи англійського уряду по прийняттю ряду законів хvі ст. Які наслідки цих законів для селян і міської бідноти
- •69Проаналізуйте джерела з історії Жакерії. Визначіть політичні симпатії авторів
- •70 На основі документів проаналізуйте розвиток феодальних відносин у Англії в хі – хv ст
11.Утворення імперії Карла Великого, її внутрішнє і зовнішнє становище.
Пипіну вдалося розширити територію та вплив Франкського королівства. Після його смерті королем став Карл І Великий (768-814 pp.).
33 роки він воював проти саксів і переміг їх. Успішно воював Карл в Італії, зі значною поштивістю ставився до Папи римського. Перш ніж підійти до руки останнього, Карл поцілував усі сходи Собору Святого Петра. Ним була завойована Баварія, розгромлені авари на території сучасної Австрії. У результаті цих завоювань під владою франків опинилася майже вся Західна Європа. Королівський сан уже не задовольняв Карла. Восени 800 р. він відправився до Риму і тут у Соборі Святого Петра, Папа римський увінчав його імператорською короною.Франкська держава цього періоду може служити прикладом організації варварської держави. Столиці фактично не було. Вона знаходилася там, де перебував король і його дружина. Вони пересувалися з одного маєтку в інший, поки там були запаси продовольства. Збиралися вони у вигляді податку з місцевого населення. Не мала ця держава і чітко окреслених кордонів.Нащадки Карла Великого весь час воювали між собою. І 843 р. ум. Вердені було укладено угоду про розподіл імперії на три частини. Одна з них стала ядром майбутньої Німеччини, інша — Франції. До третьої частини ввійшли землі Італії та Бургундії. Вважається, що з цього часу й починається власне історія Європи. Причинами розпаду імперії Карла були: — строкатість племінного складу держави. Племена, що входили до неї, були об'єднані лише силою зброї і не лише не мали спільних інтересів, а нерідко ворогували між собою;— відсутність суттєвих економічних зв'язків між різними частинами імперії. Економічно вони були незалежними і не потребували одна одної; — міжусобна боротьба між нащадками Карла Великого; не зацікавленість великих феодалів в існуванні єдиної держави, яка б обмежувала їх владу. Вони прагнули автономії або незалежності.
12. Візантія у іv – хі ст. Особливості процесів феодалізації.
1) Візантійська імперія, фактично, єдина держава в якій у ІХ продовжувало панувати рабство (рабів використовували майже всюди: і в селах, і в містах, відомі випадки коли раби воювали за інтереси Візантії); 2) Збільшення чисельності париків (залежних селян) було не на руку імперській владі та чиновницькому апарату, тому що це призводило до зменшення кількості стратіотів, а це в свою чергу негативно позначувалось на боєхдатності візантійської армії, яка вела постійні війни; 3) Імператор та знать намагались зберегти дрібне землеволодіння напротивагу великому землеволодінню, тому що феодали встановлювали свої закони на своїх землеволодіннях і не були зацікавлені у веденні війн та поповненні імператорської скарбниці; 4) Процесу феодалізації посприяли і зовнішні чинники, які відрізнялись від Західноєвропейський: По-перше – Візантії вдалося зберегти свою незалежність, незважаючи на тиск словян, печенігів, арабів та болгар;По-друге – європейський світ зазнав нашестя варварів, Візантія його також зазнала, але їй вдалось втриматись на плаву; По-третє – постійні війни з арабами 5) Ще одним чинником, який двояко посприяв на процес феодалізації був іконоборчий рух.6) У Візантії не існувало чіткої васально-сеньйоріальної залежності, яка існувала в тогочасній Європі (або продовжувала розвиватись або вже існувала на той час( Наприклад: території сучасної Німеччини, Франції, Італії, в Англії цей процес завершиться пізніше) Отже, врахувавши ці особливості можна зробити висновок, що Візантійська імперія була державою, яка не була зацікавлена у швидкому процесі феодалізації, за своєю структурою вона відрізнялась від європейських держав.
13.Політична карта Європи у ІХ – ХІ ст.
Для середньовічної Європи головною відмінною рисою слід вважати нестійкість та мінливість політичної карти. Типовим явищем того часу було постійне перекроювання державних кордонів, утворення і швидкий розпад великих держав. Це пояснюється як насильницьким методом формування більшості таких держав, так і слабкістю економічних зв’язків між окремими їх частинами в умовах натурального господарства. Можна стверджувати також, що причини нестабільності політичної карти зумовлювалися такими причинами: переселенням європейських племен і народностей; завойовницькими війнами європейських держав; нашестям азіатських народів.