Тема 9. Від патристики до схоластики. Северин боецій

Філософська спадщина Аніція Манлія Северина Боеція (430-524). Твори Боеція як опосередковуюча ланка між пізньоантичною християнською філософією та філософією раннього Середньовіччя. Праці з логіки. Діалектика як логіка: вчення про універсалії або про існування "загального". Теологічні трактати. Про співвідношення іпостасей Трійці. Праця "Розрада від філософії" та її місце у творчому доробку філософа. Проблема християнського буття. Божественний розум і доля людини. Проблема зла. Свобода і випадковість. Про віру і розум.

Завершення патристичної доби та перехід до схоластики. Творчість Максима Сповідника (579/80–662). Максим Сповідник – останній самобутній представник грецької патристики. Про природу Христа. Філософія і містика. Проблема Трійці. Божественне пізнання і любов.

Література

Аврелий Августин. Исповедь. – М., 1991.

Блаженный Августин. Энхиридион или О вере, надежде и любви. – Киев, 1996.

Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1969. – Т.1. – Ч.2. – С.581-625.

Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 тт. – СПб., РХГИ, 2001. – Т.1.

Апокрифы древних христиан. – М., 1989.

Библия. – М., 1988.

Благая весть. Новый завет. – М., 1990.

Боецій. Розрада від філософії. – К., 2002.

Гностики или "о лжеименном знании". – Киев, 1996.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.

Григорій Нісський. Життя Мойсея. –Львів: Свічадо, 2001.

Дідахе. – Львів: Свічадо, 2002.

Дионисий Ареопагит. Мистическое богословие. Письма. Божественные имена // Мистическое богословие. – Киев, 1991.

Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997.

Дионисий Ареопагит. Таинственное богословие (перевод А.Ф.Лосева) // Символ. – Париж, 1995. – №33. – С.247-261.

Максим Исповедник. Четыреста глав о любви ,// Добротолюбие: В 5 т. – М., 1992. – Т.З. – С. 163-229.

Максим Исповедник. Комментарии на книгу Дионисия Ареопагита "О божественных именах. О мистическом богословии" //Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

Немезий Эмесский. О природе человека. – М., 1998.

Ориген. О началах. – Самара, 1993,

Ориген. Против Цельса. – М., 1996.

Пастырь Гермы. – М., 1997.

Патристика. Новые переводы, статьи. – Нижний Новгород, 2001.

Плотин. Эннеады: В 2 т. – К., 1995-1996.

Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.

Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.

Чаша Гермеса. – М., 1996.

АверинцевС.С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М., 1977, 1997.

Аверинцев С.С. Софія-Логос. Словник. – К., 1999.

Александрова А.В. Об особенностях диалектики патристики /Філософсько-антропологічні студії 2001. – К.: Стилос, 2001. – С.239-258.

Александрова О.В. Досвід "сходження" у філософи східної патристики як джерело формування цілісності духу особистості /Наукові записки. Том XII. Філософський факультет. – К.: КНУШТ, 2004. – С.27-35.

Бибихин В.В. Язык философии. – М., 1994.

Бычков В.В. Эстетика Аврелия Августина. – М., 1984.

Бычков В.В. Эстетика поздней античности. – М., 1981.

Бычков В.В. На путях "незнаемого знания". К публикации малых сочинений из Согрш Аґеора£Ііісшті // Историко-философский ежегодник. 1990. – М., 1991.

Ванеев А.А. Два года в Абези. В память о Л. П. Карсавине, – Брюссель, 1990.

Владимирский Ф.С. Отношение космологических и антропологических воззрений Немезия к патриотической литературе и влияние его на последующих писателей // Немезий Эмесский. О природе человека. Приложение. – М., 1998.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. Книга третья // Сочинения. – Т.ХІ. – М.-Л., 1935.

Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М., 1994.

Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.

Жильсон Э. Философия в средние века. – М.,2004.

Из истории культуры средних веков и Возрождения. – М.. 1976.

Зеньковский В.В. Основы христианской философии. – М., 1997.

Карсавин Л.П. Католичество. Общий очерк. – Петроград, 1918. Фототипическое изд. Брюссель, 1974.

Карсавин Л.П. Святые отцы и учителя Церкви. – М., 1994.

Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.

Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., 1997.

Кремона Карло. Августин из Гиппона. Разум и вера. – М., 1995.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – М., 1988.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. – М., 1992. – Кн.1.

Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.

Маритен Ж. Философ в мире. – М.. 1994.

Мейендорф Иоанн. Введение в святоотеческое богословие. – Вильнюс-Москва, 1992.

Неретина С.С. Верующий разум. К истории средневековой философии. – Архангельск, 1995.

Поснов М.Э. Гностицизм II века и победа христианской церкви над ним. – К., 1917. Брюссель, 1991.

Рассел Б. История западной философии: В 2 т. – М., 1993. – Т.1.

Свенцицкая И.С. Изгои Вечного города. Первые христиане в Древнем Риме. – М., 2006.

Словарь средневековой культуры. – М., 2003.

Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.

Уколова В.И. Последний римлянин Боэций. – М., 1987.

Философия западноевропейского Средневековья. – СПб., 2005.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.