Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінансовий результат підприємств України впав н....docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2018
Размер:
33.03 Кб
Скачать

Фінансовий результат підприємств України впав на 61,4%

Фінансовий результат (сальдо) підприємств України від звичайної діяльності до оподаткування в січні-лютому 2009 року проти січня-лютого 2008 року зменшився на 61,4% - до 6 млрд. 455,8 млн. грн., у лютому ц.р. проти січня – на 36,2%.

Як повідомили УНІАН у Державному комітеті статистики України, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за вказані періоди, відповідно, зменшився на 2,8% і збільшився на 67,2%, збитки зросли в 2,5 і 1,8 разу.

За даними Держкомстату, в січні-лютому ц.р. прибуток одержали 56,8% всіх підприємств країни - вони завершили період з фінрезультатом 22 млрд. 425,1 млн. грн.

Із збитком січень-лютий ц.р. завершили 43,2% підприємств України, їх фінрезультат становив 15 млрд. 969,3 млн. грн.

У січні-лютому ц.р. проти аналогічного періоду 2008 року частка збиткових підприємств України збільшилась на 8,7 п.п., у лютому ц.р. проти січня - на 0,2 п.п.

Довідка УНІАН. Фінансовий результат (сальдо) підприємств України від звичайної діяльності до оподаткування в 2008 році проти 2007 року зменшився на 57,4%, або на 77 млрд. 987 млн. грн. - до 57 млрд. 910,2 млн. грн.

За даними Держкомстату, в 2008 році прибуток одержали 66,1% всіх підприємств країни - вони завершили 2008 рік з фінрезультатом 140 млрд. 934,2 млн. грн. Із збитком минулий рік завершили 33,9% підприємств України, їх фінрезультат становив 83 млрд. 024 тис. грн.

47% підприємств в Україні - збиткові

Державний комітет статистики повідомив про фінансові результати діяльності українських підприємств

Підприємства та організації України у січні-травні 2010 року збільшили фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в 2,1 рази порівняно з аналогічним періодом 2009 року - до 20.166 млн грн (у січні-травні 2009 року - 9.673 млн грн), повідомив Державний комітет статистики в п'ятницю, передає "Інтерфакс-Україна".

У січні-травні 2010 року 52,9% підприємств України працювало успішно і отримало 63,58 млрд грн грн прибутку, що на 14,6% більше, ніж за аналогічний період 2009 року. \

У той же час збитково працювало 47,1% підприємств. Їхні збитки за п'ять місяців 2010 року знизилися на 5,2% в порівнянні з січнем-травнем 2009 року - до 43.414 млн грн. Збиток підприємств України за той же період 2009 рік склав 31,56 млрд грн.

Останні економічні показники

До середини 2008 року в Україні спостерігалися високі темпи економічного зростання, однак дедалі більш явними ставали ознаки перегрівання економіки. Упродовж 2001-2008 років середні показники економічного зростання становили 7,5% і належали до найвищих у Європі. Україна одержала більший обсяг інвестицій – як прямих іноземних інвестицій, так і банківських кредитів, – і це збільшення інвестицій, поряд із істотним поліпшенням зовнішніх умов торгівлі, зумовленим високими цінами на сталь, підтримувало зростання внутрішнього попиту, величина якого виражалася двозначним числом. Однак фіксований валютний курс, проциклічна фіскальна політика та стрімке зростання міжнародної ліквідності, які мали місце до кризи, призвели до значного перегрівання місцевої економіки та високої інфляції (понад 30% до середини 2008 року) з розширенням поточного рахунка на 17 відсоткових пунктів ВВП упродовж періоду між 2004 і 2008 роками.

Україна особливо сильно постраждала від глобальної економічної і фінансової кризи, що зумовлено наявними на той час макроекономічними дисбалансами, структурними проблемами та недоліками політики. На початок четвертого кварталу 2008 року приплив капіталу раптово припинився, а умови торгівлі різко погіршилися внаслідок падіння цін на сталь і закриття експортних ринків. Криза також загострила проблеми банківського сектора, призвівши до системної кризи ліквідності та платоспроможності, у тому числі до відпливу депозитів. У 2009 році ВВП скоротився на 15%, а інвестиції в основний капітал – на 46%. З жовтня 2008 року національна валюта втратила близько 40% у своїй вартості щодо долара США.

В економіці України відновився баланс і спостерігається стабілізація; розпочалося також поступове зростання промислового виробництва. Після перегляду реального валютного курсу від’ємне сальдо поточного рахунка платіжного балансу зменшилося від більш ніж 7% ВВП у 2008 році до 1,7% у 2009 році, а інфляція до кінця 2009 року знизилася до 12,3%. Спостерігалася стабілізація фінансового сектора, і, починаючи з квітня 2009 року відплив депозитів знизився до помірного рівня, що пов’язане із встановленням валютного курсу поблизу нового паритету приблизно на рівні 8 грн. /дол. США. З відновленням світової економіки, яке було вже цілком помітне в другій половині 2009 року, знову почалося зростання промислового виробництва України.

Проблеми обліку витрат та підвищення ефективності виробництва зернових культур

Рослинництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей та визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого - соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

Метою написання даної роботи є дослідження проблеми обліку витрат і виходу продукції зернових культур, ефективність їх виробництва. В загалом дати визначення проблем обліку витрат зернових і наскільки їх облік важливий для підприємства.

Питанням обліку витрат зернових культур і підвищення їх ефективності є предметом дослідження ряду вчених - економістів: Моссаковського В.Б., Огійчука М.Ф. та багато інших.

Суть основної проблеми обліку полягає в тому, що витрати здійснюються нерівномірно протягом значного періоду часу і продукцію одержують в міру достигання культур. Ці особливості слід враховувати при організації обліку витрат. Тривалість процесу виробництва і одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних полів потребують чітко розмежування в обліку витрат за роками. Вони є витрати під урожай майбутніх років.

Витрати здійснюються в окремих рахунках на вирощування зернових культур, тому аналітичний облік необхідно організувати за видами виробництв і культурами.

Сук П.Я. розглядаючи питання формування в обліку витрат, звернув особливу увагу на методику обліку витрат зернових культур як одну з найскладніших і трудомістких операцій цього процесу.

Практика діяльності підприємств потребує уточнення окремих положень методики обліку витрат за наявності певних розбіжностей і не визначення понять у чинних законодавчих і нормативних документах.[3]

Основними недоліками обліку витрат зернових культур, як виділили Білуха М., Микитенко Т., Новодворська В. є: слабка нормативна база в економічних розрахунках витрат. Для поліпшення обліку витрат вони пропонують облік усіх витрат здійснювати за напрямами, а в середині їх - за статтями калькуляції або елементами витрат.

На практиці відсутність чітких методичних вказівок призводить до різних відображення витрат на синтетичних рахунках. Аналітичний облік здійснюється в регістрах і картках, де витрати враховуються за статтями калькуляції. [1]

Хорунжий Л.І. відмічає, що важливо знайти величину витрат минулого року, витрат на проведення передпосівного обробітку і посіву, на догляд за посівами, збір урожаю. При цьому доцільно вести облік витрат по кожній конкретній технологічній операції. Побудована таким чином облікова інформація в управлінні дасть можливість своєчасно контролювати і аналізувати витрати з метою досягнення їі максимальної ефективності[5].

Аналогічної думки Сук П.Я.. Він вказує, що витрати відображають в фінансовому обліку тільки по їх економічних елементах. На протязі звітного періоду витрати накопичуються на рахунках витрат по елементах, а в кінці його - їх переносять на фінансові результати звітного періоду для визначення результатів фінансової діяльності[4].

Моссаковський В.Б. стверджує, що сучасна тема обліку більше придатна для контролю за виконанням планових показників, в аналітичній їх якості для вивчення діяльності по господарству не достатні. Облік витрат по окремих підрозділах відсутній, а там, де він налагоджений, ведеться тільки по основних прямих витратах. І тому, на думку Моссаковського В.Б. необхідно прагнути до більшого обхвату обліку витрат виробництва. Необхідно організувати облік так, щоб була можливість по кожному підрозділу визначити вплив величин витрат, яка від нього не залежить[2].

Отже, можна зробити висновок, що від належної організації обліку витрат та калькулювання собівартості продукції залежать рівень економічного управління підприємством, ступінь впливу результатів діяльності окремих підрозділів на підвищення ефективності виробництва, обґрунтованість планування якісних та кількісних показників й оптимальне ціноутворення. Тому потрібно здійснювати: правильний облік витрат на виробництво зернових культур, відповідне заповнення документів, ведення обліку відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, а також знаходити найбільш раціональні і ефективні методи бухгалтерського обліку для прийняття управлінських рішень.

Список використаних джерел

1. Білуха М., Микитенко Т., Новодворська В. Застосування АРМ бухгалтера в обліку і контролі на підприємстві// Бухгалтерський облік і аудит. -2003. -№ 12 -с.3-8.

2. Моссаковський В.Б. Система контролю витрат виробництва за сучасних умов //Бухгалтерський облік і аудит. -2002. -№9. - с.16-20.

3. Сук П.Я. Облік виробництва і калькуляція собівартості продукції господарських підприємств // Бухгалтерія в сільському господарстві. -2001. - № 8. - с. 43-44.

4. Сук П.Я. Калькуляція в бухгалтерському обліку // Бухгалтерія в сільському господарстві. -2005 - №4. - с. 2-12.

5. Хорунжий Л.І. Роль і значення калькуляції собівартості продукції в аграрній сфері в умовах ринку.// Бухгалтерський облік і аудит // Економіка сільського господарства і переробних підприємств. -2003. -№9. -С.19-22.