3.7. Методичні вказівки щодо самостійної роботи з опрацювання першоджерел

До першоджерел відносяться оригінальні тексти, монографії, статті та інші види наукової літератури, які стали серйозним внеском у тенденції розвиток певної наукової дисципліни і вважаються класичними, а у найвищому ступені фундаментальними у певній галузі знань.

При цьому весь масив інформації, поданий у джерелах до списку літератури, вважається таким, що структурується вищезазначеними першоджерелами. Тобто оскільки у найширшому сенсі будь-який авторський текст є першоджерелом, то студенти повинні розуміти необхідність виділення з величезної кількості наукової літератури праць, знакових, таких, без яких дисципліна, що вивчається, у сучасній науці вже не мислиться.

При опрацюванні першоджерел головними вимогами є:

- ґрунтовне ознайомлення з текстом, причому повне, а не конспективне, реферативне або дайджестове. Викладач може перевірити знання тексту у деталях;

- досягнення розуміння того нового та креативного, що присутнє у першоджерелі, щяке вивчається;

- напрацювання вміння вільного, поза конспективного викладу основних ідей першоджерела, що вивчається;

- знання та вільне володіння основною термінологією першоджерела, що опрацьовується.

Перелік першоджерел для самостійного опрацювання

Абеляр Петр. Теологические трактаты. – М.,1995.

Абеляр Пьер. История моих бедствий. – М., 1959.

Аврелий Августин. Исповедь. – М., 1991.

Ансельм Кентерберийский. Сочинения. – М, 1995.

Апокрифы древних христиан. – М., 1989.

Беме Я. Аврора, или Утренняя Заря в восхождении. – СПб., 1994.

Бернард Клервоский. О благодати и свободе воли // Средние века. Вып. 45. – М., 1982.

Библия. – М., 1988.

Бл. Иоанн Дунс Скот. Избранное. – М., 2001.

Бл. Иоанн Дунс Скот. Трактат о Первоначале. – М., 2001.

Блаженный Августин. Энхиридион или О вере, надежде и любви. – Киев, 1996.

Боецій. Розрада від філософії. – К., 2002.

Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

Бруно Д. Диалоги. – М., 1949.

Бруно Д. О героическом энтузиазме. – М., 1953.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. Книга третья // Сочинения. – Т.ХІ. – М.-Л., 1935.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.

Григорий Палама. Триады в зашиту священно-безмолвствующих. – М., 1995.

Григорій Нісський. Життя Мойсея. –Львів: Свічадо, 2001.

Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1967.

Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.

Дионисий Ареопагит. Мистическое богословие. Письма. Божественные имена // Мистическое богословие. – Киев, 1991.

Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997.

Дионисий Ареопагит. Таинственное богословие (перевод А.Ф.Лосева) // Символ. – Париж, 1995. – №33. – С.247-261.

Дідахе. – Львів: Свічадо, 2002.

Еразм Ротердамський. Похвала Глупоті. – К., 1979.

Иоанн Павел II. Свете Востока//Символ. – Париж, 1995. – №33

КампанеллаТ. Город Солнца//Утопический роман XVI–XVII веков. – М., 1971. – С.143-191.

Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе води. – М., 1989. – С.463.

Макиавелли Н. Государь. – М., 1989.

Максим Исповедник. Комментарии на книгу Дионисия Ареопагита "О божественных именах. О мистическом богословии" //Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

Максим Исповедник. Четыреста глав о любви ,// Добротолюбие: В 5 т. – М., 1992. – Т.З. – С. 163-229.

Макьявелли Н. История Флоренции. – М., 1987.

Монтень Мишель. Опыты. Избранные произведения: В 3-х т. – М., 1992.

Мор Т. Утопия // Утопический роман XVI–XVII веков. – М., 1971. –С.41-141.

Немезий Эмесский. О природе человека. – М., 1998.

Немезий Эмесский. О природе человека. Приложение. – М., 1998.

Николай Кузанский. Апология ученого незнания // Там само. – Т.2. – С.5-33.

Николай Кузанский. О вершине созерцания. //Там само. – Т.2. – С.417-432.

Николай Кузанский. Об ученом незнании // Сочинения: В 2 т. – М., 1980. – Т.І. – С.47-184.

Ориген. О началах. – Самара, 1993,

Ориген. Против Цельса. – М., 1996.

Памятники средневековой латинской литературы 1У-1Х веков. – М., 1970.

Пастырь Гермы. – М., 1997.

Патристика. Новые переводы, статьи. – Нижний Новгород, 2001.

Петрарка Франческо. Избранное. – М., 1974.

Петрарка Франческо. Эстетические фрагменты. – М. 1963.

Плотин. Эннеады: В 2 т. – К., 1995-1996.

Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.

Св. Франциск Ассизский. Сочинения. – М., 1995.

Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV в). – М., 1985.

Сузо Г. Книжица истины /Майстер Экхарт. Об отрешенности. – М.-СПб., 2001.

Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.

Томас Мор. Утопія. Томмазо Кампанелла. Місто Сонця. – К., 1988.

Уильям Оккам. Избранное. — М-, 2002.

Фома Аквинский. 16 рекомендаций для приобретения сокровищ знания // Следы. – К., 1999. – №2. – С.39.

Фома Аквинский. Из произведений // Символ. – Париж, 1995. – №33. – С. 185-215.

Фома Аквинский. О началах природы // Время, истина, субстанция: от античной рациональности к средневековой. – М., 1991.

Фома Аквинский. О сущем и сущности // Историко-философский ежегодник - 88. – М., 1988.

Фома Аквинский. Сочинения. – М., 2002.

Фома Аквинский. Сумма против язычников. Книга первая. – Долгопрудный, 2000.

Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. 1. – К., 2002.

Цветочки святого Франциска Ассизского. – Брюссель, 1974.

Чаша Гермеса. – М., 1996.

Экхарт Майстер. Об отрешенности. – М.-СПб., 2001.

Экхарт Мейстер. Духовные проповеди и рассуждения. – М., 1991.

Эразм Роттердамский. Философские произведения. – М., 1986.