Контрольні запитання

1. Вказати на філософський зміст євангельського послання.

2. Християнська сотеріологія: проблема спасіння як філософська проблема.

Література

Дідахе. – Львів. "Свічадо". - 2002.

Ориген. О началах. – Самара, 1993.

Ориген. Против Цельса. – М., 1996.

Пастырь" Гермы. Апокрифические тексты. – М., 1997.

Патристика. Новые переводы, статьи. – Нижний Новгород, 2001.

Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.

Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.

Чаша Гермеса. – М., 1996.

Александрова О.В. Філософія Середніх віків та доби Відродження. – К., ПАРАПАН, 2002. – С. 16-41.

Жильсон Э. Философия в средние века. – М., 2004.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. – М., 1992. –КН.1.-С.4-55.

Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. - М., 1979.

Мейендорф Иоанн. Введение в святоотеческое богословие. – Вильнюс-Москва, 1992.

Карсавин. Л.П. Святые отцы и учители Церкви. – М., 1994. – С 38-108.

Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.

Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., 1997. – С.28-34.

Неретина С.С. Верующий разум. К истории средневековой философии. – Архангельск, 1995. – С.24-114.

Ранович А.Б. Первоисточники по истории раннего христианства. Античные критики христианства. – М., 1990..

РеалеДж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.2. Средневековье. – СПб., 1994. – С.25-27, 32-39.

Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979. –С.3-51.

Чанышев А.Н. Курс легший по древней и средневековой философии. – М., 1991.– С.37І-391.

Тема 3. Філософія патристики (2год.)

Мета: з’ясувати особливості розвитку філософських ідей християнства в межах свято отецької літератури.

Зміст.

А

1. Нікейське і післянікейське вчення. Собор у Нікеї (325 р.) і значення його рішень для формування християнсько-теологічної доктрини.

2. Каппадокійський гурток і розробка тринітарної проблематики.

3. Григорій Нісський. Подальший розвиток діалектики та вчення про людину.

Б

1. Спадщина Августина Аврелія; основні філософські ідеї.

2. Бог як Трійця і Бог як Абсолютна Особистість.

3. Вчення про людину; людська осбистість. Про безсмертя душі.

4. Тлумачення пізнавального процесу: мета, критерій, складові.

5. Божественне творення: структура темпоральноеті та вічність.

6. "Енхірідіон", або світоглядні орієнтири християнства.

В

1. "Ареопагітики": філософський зміст.

2. Про єдино-розподілену сутність трьох іпостасей божества та Божественне "Ніщо".

3. Діалектика процесу пізнання: катафатика і апофатика.

4. Небесна і земна ієрархія. Світобудова.

Питання до дискусії

1. Чи можна стверджувати, що існує кореляція між античним містицизмом та містицизмом християнським?

2. Чи можна стверджувати, що Аврелію Августину вдалося вирішити проблему волі людини та її зв’язок з концепцією провидіння?

Контрольні питання

1. З’ясувати філософський зміст вислову Августина: «Вірю, тому що безглуздо».

2. Який вплив мав ареопагітичний корпус на формування християнської філософії?

Література

Августин Аврелий. Исповедь. – М., 1991.

Августин Аврелій. Сповідь. – К., 1996.

Аверинцев С.С. Софія-Логос. Словник.– К., 1999. – С.252-272, 382-392,

Александрова А.В. Об особенностях диалектики патристики //Філософсько-антропологічні студії. 2001. – К, Стилос. 2001. – С.239-258.

Александрова О.В. Досвід "сходження" у філософії східної патристики як джерело формування цшісності духу особистості /Наукові записки. Том XII. Філософський факультет. – К., КНУШТ, 2004. – С.27-35.

Александрова О.В. Філософія Середніх вікуй та доби Відродження. -К., ПАРАПАН, 2002. – С.41-82.

Антология мировой философии: В4-хт. – М., 1969. – Т.1. 4.2. – С.581-621.

Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2-х т. – СПб., 2001. – Т.1. – С. 19 - 112.

Архангельск, 1995. – С. 114-125, 199-215.

Бл. Августин. Энхиридион или о вере, надежде и любви. – К., 1996.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995. – С.7-110.

Григорій Нісський. Життя Мойсея. – Л.: Свічадо, 2001.

Дионисий Ареопагит. Мистическое богословие. Письма. Божественные имена// Мистическое богословие. – К., 1991.

Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997.

Дионисий Ареопагит. Таинственное богословие (перевод А.Ф.Лосева) // Символ. – Париж. – 1995. – №ЗЗ. – С.247-261.

Карсавин Л. П.. Католичество. Общий очерк. – Петроград, 1918. – Фототипическое изд. Брюссель, 1974.

Карсавин Л.П. Святые отцы и учители Церкви. – М., 1994. – С. 108-160.

Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., 1997. – С.38-68.

Кремона Карло. Августин из Гигтпона. Разум и вера. – М., 1995.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. – М., 1992. – С.55-64, 81-91.

Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979. – С. 181-341.

Максим Исповедник. Комментарии на книгу Дионисия Ареопагита // Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997. – С.3-157.

Максим Исповедник. Комментарии на книгу Дионисия Ареопагита// Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. –СПб.. 1995. – С.З-367.

Немезий Эмесский. О природе человека. – М., 1998. – С.5-176.

Неретина С.С. Верующий разум. К истории средневековой философии.

Ранние отцы Церкви. – Брюссель, 1988.

Рассел Б. История западной философии: В 2-х т. – М., 1993.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.2. Средневековье. – СПб., 1994. – С.39-74.

Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979. – С.51-84.

Столяров А.А. Аврелий Августин. Жизнь. Учение и его судьбы //Августин А. Исповедь. – М., 1991. – С.5-50, 377-383.

Трубецкой Е. Н. Миросозерцание Блаженного Августина// Бл. Августин. Энхиридион или о вере, надежде и любви. – К., 1996. – С.350-411.

Флоренский Г.В. Согриs Агеораgiticum. Преп. Максим Исповедник// Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – М, 1997.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991. – С.428-445, 465-466.