Тема 7. Завершення середньовічної схоластики (хіv-хv ст.) (2 год.)

Мета: окреслити період завершення середньовічної схоластики та з’ясувати трансформацію корпусу ідей середньовічної філософії в межах містичної традиції.

Зміст

1. Номіналізм пізнього Середньовіччя. Філософія Вільяма Оккама:

а) погляди щодо універсалій;

б) процес пізнання; пізнання Бога;

в) "Лезо Оккама".

2. Містична філософія Мейстера Екхарта — теологія, психологія, гносеологія:

а) вчення про Абсолют: "Бог в собі" і Бог як проявлена сутність:

б) вчення продушу. "Жаринка";

в) пізнання та містичне сходження. Трактат про сестру Катрен. «Ісихазм». Філософія Григорія Палами як обгрунтування аскетизму та

узагальнення досвіду монастирсько-споглядальноі містики .

Питання до дискусії

1. Чи можна стверджувати, що концепція «леза Оккама» сприяла розвитку емпіричної науки?

2. Чи є християнський енергетизм у творчості Григорія Палами продовженням античних концепцій енергії, зокрема концепції Аристотеля?

Контрольні питання

1. Концепція ісіхії у практиці християнського чернецтва.

2. Філософія Мейстера Екхарта.

Література

Александрова О. В. Філософія Середніх віків та доби Відродження. – К.: ПАРАПАН, 2002. – С. 128-137.

Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч.2. – С.890-907.

Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. – СПб., 2001.

Григорий Палама. Триады в защиту священно-безмолвствующих. – М., 1995.

Джохадзе Д.В., Стяжкин Н.И. Введение в историю западно-европейской средневековой философии. – Тбилиси, 1981. – С. 216-284.

Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.

Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., 1997.

Мейстер Экхарт. Духовные проповеди и рассуждения. – М., 1991.

Мейстер Экхарт. Об отрешенности. – М.-СПб., 2001.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.2. Средневековье. – СПб., 1994. – С. 175-192. 196-199.

Сабашникова М. В. Предисловие// Мейстер Экхарт. Духовные проповеди и рассуждения. – М., 1991.

Словарь средневековой культуры. – М., 2003.

Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979.

Уильям Оккам. Избранное. – М. 2002.

Философия западноевропейского Средневековья. – СПб., 2005.

Штайнер Р. Мистика на заре духовной жизни нового времени и ее отношение к современным мировоззрениям. – Ереван, 1993.

Штёкль А. История средневековой философии. – СПб., 1995. – С.259-305.

Змістовий модуль 3. Філософія доби відродження

Тема 8. Філософія італійського гуманізму (2 год.)

Мета: охарактеризувати специфіку доби Ренесансу, трансформацію у межах цієї традиції християнської картини світу.

Зміст

1. Ренесанс як культурна цілісність. Основні риси світогляду. Ставлення до античного та середньовічного філософського доробку.

2. Антропологічна орієнтація гуманістичної філософії:

а) Данте Аліг'єрі про призначення людини;

б) Франческо Петрарка: самопізнання і самосвідомість особи; людина як гармонійна істота;

в) філософсько-етичні дебати (Л.Бруні. П.Браччоліні, Л. Валла та ін.).

3. Етична позиція Лоренцо Валли у діалозі "Об истинном и ложном благе". Співвідношення поглядів стоїка, епікурейця та християнина доби Відродження на:

а) розуміння блага;

б) природу задоволення;

в) принцип шляхетної насолоди.