Є. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль

Філософія

Підручник

Київ

Академвидав

2007

На главную: Электронная библиотека Князева

Термін «філософія» має давньогрецьке коріння. Він походить від двох грецьких слів: «філео» — любов (у деяких філософіях від: «філос» — приязний, друг) і «софія» — мудрість і означає любов до глибоких теоретичних міркувань, а в дослівному перекладі — «любов до мудрості». Вперше термін «філософія» з'явився у вжитку відомого давньогрецького мислителя Піфагора (прибл. 570—497 р. до н. е.). Спочатку філософія охоплювала увесь комплекс людських знань про світ, оскільки ці знання на той час не мали дисциплінарної диференціації. Філософія — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Як універсальний спосіб самоусвідомлення людиною самої себе, сутності світу і свого призначення в ньому філософія започатковується у VII—VI ст. до н. е. в таких осередках людської цивілізації, як Давні Індія та Китай, досягнувши своєї класичної форми у Давній Греції. Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичніших для неї, оскільки предмет її історично змінювався. В Європі до XVII ст. філософія охоплювала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, окрім хіба що математики й медицини. При визначенні предмета філософії слід брати до уваги не тільки те, яких історичних форм набувала філософія, а й загальну тенденцію, що пронизує конкретні її формоутворення. Найбільш загальні засади сущого (буття — небуття, простір — час, причинність, сенс людського існування, істина, добро, свобода тощо), з яких «конструюється» світ, і є предметом філософії. При цьому філософія намагається звести всі ці різноманітні загальності до одного принципу — Бога, матерії тощо, пояснювати їх, виходячи із цього принципу. Філософія передбачає здатність підноситись до всезагального. Вона є певною настановою на всезагальне. На основі всезагального (ідей, принципів) філософія намагається пізнати і пояснити світ. А оскільки система ідей є не що інше, як теорія, то філософію можна вважати теоретичним світоглядом.

Анотація

Зміст

1. Вступ до філософії

Сутність філософії та її роль у суспільстві

Світогляд, його структура і функції

Типи світоглядів

Поняття «філософія»

Предмет філософії

Соціальні умови формування філософії

Духовні джерела філософії

Філософські проблеми і дисципліни

Специфіка філософського знання

Філософські методи

Функції філософії

2. Історичні типи філософії

Методологічні проблеми історії філософії

Предмет історії філософії

Історія філософії та філософія історії

Методи історико-філософського аналізу

Західна та східна моделі (парадигми) філософії

Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції

Давньоіндійська філософія

Давня китайська філософія

Філософія Давньої Греції

Філософія середньовіччя та епохи Відродження

Філософія середньовіччя

Патристика

Схоластика

Філософія епохи Відродження

Західноєвропейська філософія Нового часу (XVII—XVIII ст.)

Наукова революція XVI—XVII ст. та її вплив на розвиток філософії

Основні протилежні напрями у філософії Нового часу

Емпіризм. Англійська філософія XVII—XVIII ст.

Раціоналізм

Філософія Просвітництва

Німецька класична філософія

Критична філософія І. Канта

Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте

Об'єктивний ідеалізм Ф.-В.-Й. Шеллінга

Система ідеалістичної діалектики Г.-В.-Ф. Гегеля

Філософія Л. Фейєрбаха

Філософія марксизму

Сучасна світова філософія

Позитивізм

Прагматизм

Ірраціоналізм у сучасній філософії

«Філософія життя»

Феноменологія

Екзистенційна філософія

Українська філософія

Дохристиянські витоки української філософії

Філософська думка часів Київської Русі

Філософія українського Відродження та бароко

Філософія Г. Сковороди

Філософія Просвітництва й романтизму в Україні

Філософія української національної ідеї