2

ЗМІСТ

2.1.Трудомісткість курсу 15

3. САМОСТІЙНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТИ СТУДЕНТІВ 81

3.1. Завдання для самостійної роботи 81

4. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 92

ВСТУП

Курс “Історія середніх віків” є одним із основних у процесі фахової підготовки історика. Опанувавши курс бакалавр, спеціаліст повинен знати вузлові питання середньовічної історії Західної та Центральної Європи, неслов’янської частини Південно-Західної Європи, основні медієвістичні концепції вітчизняних та зарубіжних історичних шкіл, бути ознайомленим з методикою опрацювання медієвістичних джерел. Бакалавр, спеціаліст повинен вміти викладати історію середніх віків у загальноосвітніх школах та профтехучилищах, здійснювати відповідну лекційну, краєзнавчу роботу, консультувати з питань медієвістики місцеві державні, громадські та культурні установи, сприяти збереженню історико-культурних пам’ятників.

Згідно навчального плану курс вивчається у обсязі 243 години. При стаціонарній формі навчання на аудиторні заняття відведено 154 години: 90 годин – лекції, 64 години – семінарські заняття, 44 години – самостійна робота, 45 – індивідуальна робота. Порядок вивчення курсу визначений у робочій програмі.

1. Мета викладання дисципліни – пізнати закономірності виникнення та розвитку нової аграрно-ремісничої цивілізації в Західній Європі та її поступову трансформацію в нову Європейську цивілізацію.

2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.

Дослідження історичних процесів зіткнення двох цивілізацій (античної римської) та варварської, їх взаємопроникнення; становлення та розвиток аграрно-ремісничої цивілізації, її еволюція в нову цивілізацію.

Навчити студентів з позицій історичної об’єктивності аналізувати розвиток феодальних відносин у країнах Західної Європи, їх особливості в окремих країнах.

Навчити студентів працювати з історичними документами, робити висновки, порівняння та ін.

Уміти також розпізнавати як загальні тенденції суспільно-історичного розвитку так і їх прояви у процесі розвитку подій, вчинках людей та ін.

3. Міждисциплінарні зв’язки.

Перелік дисциплін із зазначенням розділів (тем), засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.

Реалізація вищезазначеної мети, завдань не можливі без використання зв’язків з курсами Греції та Риму, історії України, Зарубіжної літератури, Історії держави та права тощо.

4. Форми контролю знань і критерії оцінки.

Основною формою контролю знань і критеріїв їх оцінки є виступи студентів на семінарських заняттях, підготовка рефератів, різні форми контрольного опитування: контрольні, самостійні роботи; написання модульних контрольних робіт, результативність яких визначається Положеннями про модульно-рейтингову систему оцінювання знань студентів, визначених кафедрою всесвітньої історії.

Навчальна програма дисципліни

5. Зміст тем дисципліни

Тема 1. Вступ.

Історія терміну ”середні віки”. Хронологічні рамки середньовіччя. Характеристика феодалізму, його риси. Основні форми феодальної ренти. Держава, право і церква в феодальному суспільстві.

Важливі джерела з історії середніх віків. Варварські правди. Формули, капітулярії, аннали, хроніки. Документи XI -XV ст.

Суть феодалізму і проблеми його походження романо-германська теорія Гізо, Г. Вайтц, П. Рот та ін.

Маркова теорія Г. Маурера. Розуміння теорії феодалізму Т. Грановським.

Радянські медеєвісти М. Ковалевський, І. Лучицький, Д. Петрушевський. Сучасна медиєвістика.

Тема 2. Європа в ранньому середньовіччі іv – першій половині іх ст.

Криза рабовласницької системи, зародження елементів феодальних відносин у Римській імпперії.

Економічна криза Римської імперії. Розвиток колонату та інші зміни в аграрних відносинах. Зміни в політичній системі. Християнська церква та її еволюція в III – V ст.

Германські племена до II ст. н. е. Господарське і суспільне життя германців за даними Цезаря, Тацита.

Община та її еволюція. Початок майнової диференціації. Релігія стародавніх германців.

Вторгнення германців у Західну Римську імперію. Утворення “варварських королівств”.

Зміни в суспільному житті германців. Початок германських вторгнень на територію імперії в кінці IV – V ст. Розпад Західної Римської імперії. Вторгненя готів. Утворення Вестготського, Вандальсько-аланського, Бургундського королівств, вторгнення гуннів.

Переворот Одоакра в Італії і падіння Західної Римської імперії. Утворення Остготського королівства в Італії, Франкського королівства в Галлії.

Англосакси в Британії, Лангобардське королівство в Італії.

Тема 3. Розвиток феодалізму у державі франків.

Франкська держава Меровінгів.

Утворення Франкської держави на чолі з Хлодвігом. Характеристика суспільства франків за даними “Салічної правди”. Франкська община і її еволюція в VI - VII ст. Розпад родових зв’язків, виділення аллода. Зростання великого землеволодіння. Послаблення центральної влади за наступників Хлодвіга. Роздріблення держави. Об’єднання країни майордомами Австразії.

Франкська держава Каролінгів. Політика Карла Мартелла. Боротьба франків з арабами. Завоювання Піпіна Короткого.

Зростання Франкської держави Карла Великого.

Розвиток феодальних відносин. Встановлення феодальної і особистої залежності селян. Прекарій, його види і роль в процесі феодалізації. Структура феодальної вотчини.

Тема 4. Виникнення і формування феодальних відносин у Візантії в IV – XI ст.

Візантія в IV – XI ст. Утворення Східної Римської імперії. Зародження та розвиток феодальних відносин. Візантія за Юстініана. Проблема генезиса феодалізму у Візантії.

Аграрні відносини у Візантії за даними “Землеробського закону”. Феми – поселення стратіотів. Рухи іконоборців. Повстання Фоми Слав’янинова.

Візантія у другій половині IX – XI ст.

Аграрне законодавство Македонської династії. Візантія і Русь. Послаблення централізації влади в кінці XI ст.