Тема 10. Комплексна підготовка вироб­ництва до зміни продукції

10.1. Методичні поради до вивчення теми Навчальна мета

Мета: Ознайомлення із сутністю та основними складовими комплексної системи технічної підготовки виробництва; визначення економічної і соціальної ефективності заходів в оцінці основних результатів використання та вироблення нових виробів.

Основні компетенції

В результаті вивчення теми студенти мають:

знати:

• сутність та основні етапи технічної підготовки виробництва;

• специфіку науково-дослідної та конструкторської підготовки виробництва;

• особливості технологічної та організаційно-економічної підготовки виробництва;

• зміст та основні параметри ергономічної оцінки процесу технічної підготовки виробництва;

вміти:

• оцінювати доцільність впровадження нового виробництва;

• розраховувати показники економічної і соціальної ефективності результатів використання та вироблення нових виробів.

Анотація теми

Починаючи вивчення матеріалу першого питання теми «Зміст, послідовність та за­вдання комплексної технічної підготовки виробництва», студентам слід з’ясувати сутність життєвого циклу виробу та інновації, окремими фазами якого виступають підготовка та освоєння нової продукції, здійснення конструктивних і технологічних змін [3; 5; 6; 10].

Студентам сліз з’ясувати, що на виробничих підприємствах процеси створення та освоєння виробництвом нової продукції та технології утворюють єдину систему комплексної підготовки виробництва як не­від’ємної частини процесу виробництва, що охоплює цикл «дослідження - виробництво - експлуатація».

Система комплексної підготовки виробництва нових виробів включає підсистему науково-дослідної підготовки та підсистему технічної підготовки виробництва (дослідно-конструкторські, технологічні, екологічні та організаційно-економічні роботи) [3; 10]. Структурна будова цієї системи буде визначати послідовність розгляду теми.

Переходячи до розгляду другого питання теми «Конструкторська підготовка ви­робництва», треба з’ясувати сутність, завдання, структуру та організаційні особливості науково-технічних досліджень і проектно-конструкторської підготовки виробництва.

Основними завданнями науково-дослідної підготовки є розширення, поглиблення, систематизація знань та отримання необхідних результатів для створення нових видів техніки, технологічних процесів і прогресивних методів організації та оперативного управління виробництвом.

Науково-дослідну підготовку звичайно поділяють за рівнями розробок, що виконуються: фундаментальні, пошукові, прикладні та дослідно-конструкторські (проектно-конструкторські).

Студентам слід ознайомитися з основними етапами науково-дослідної підготовки: технічне завдання; технічна пропозиція; теоретичні та експери­ментальні дослідження; технічний звіт; здавання та прийман­ня НДР [3; 6].

На основі результатів науково-дослідної стадії здійснюється конструкторська підготовка виробництва, у процесі якої створюється комплект конструкторської документації, необхідної для виготовлення та експлуатації продукції, забезпечується конструкторська готовність підприємства до випуску нового або модернізованого виробу.

Виконується конструкторська підготовка з дотриманням вимог ЄСКД (Єдиної системи конструкторської документації); обсяг її залежить від виду виробу, його складності, прогнозного обсягу продажів, термінів випуску, тривалості життєвого циклу товару та інших чинників.

Етапами проектно-конструкторської підготовки є: технічне завдання; технічна пропозиція; ескізний проект; технічний проект; конструкторська документація; нормо контроль, патентна і метрологічна експертиза; дослідний зразок; коригування робочого проекту й випуск настановної партії; перевірка, узгод­ження, внесення змін, затвердження та розмноження робочого проекту; передача документації у відділ головного технолога.

Студентам слід розглянути ряд показників, які мають бути розраховані в процесі конструювання виробів: технічний рівень виробу, патентна спроможність, патентна чистота, ергономічність, естетичність; конструктивна й технологічна спадкоємність; уніфікація та стандартизація [3].

Третє питання теми «Технологічна підготовка вироб­ництва» присвячено розгляду сутності, цілей і завдань технологічної підготовки виробництва.

Технологічна підготовка виробництва - це сукупність робіт, що визначають послідовність виконання виробничого процесу нового виробу найбільш раціональними способами з урахуванням конкретних умов виробництва даного підприємства. Головна мета технологічної підготовки виробництва полягає у проектуванні комплексу технологічних процесів, спрямованих на забезпечення мінімальних інвестицій та поточних витрат на виробництво певного обсягу виробів із високими параметрами якості, а також сталого конкурентоспроможного рівня продукції.

Організація технологічної підготовки може проводитися за централізованою, децентралізованою або змішаною системами.

На підприємствах використовуються загальні правила розроблення технологічних процесів, що визначаються державними стандартами. Ними встановлено три види технологічних процесів: одиничний, типовий і груповий. Технологічна документація оформлюється у вигляді маршрутних, операційних і операційно-інструкційних технологічних карт, матеріальних специфікацій та відомостей необхідного інструменту [3; 5].

Далі студентам слід детально ознайомитися із змістом основних робіт, що передбачає проведення технологічної підготовки виробництва освоєння нових виробі [10].

Майбутнім фахівцям слід звернути особливу увагу на четверте питання теми «Організаційно-економічна під­готовка виробництва».

Організаційно-економічна під­готовка виробництва включає комплекс заходів з організації та планування виробництва нової продукції та забезпечення процесу її виготовлення всім необхідним.

Організаційно-економічна підготовка виробництва складається з таких етапів: складання плану-графіка й кошторису витрат; визначення потреби в додатковому устаткуванні, робочих кадрах, матеріальних та енергетичних ресурсах; розробка планових калькуляцій на нові деталі й вироби; оформлення договірних відносин із постачальниками та споживачами; створення нормативної бази; організація праці й заробітної плати; визначення економічної ефективності нової продукції.

Самостійне вивчення питання передбачає ознайомлення із змістом та особливостями кожного з наведених етапів [10].

Дуже важливим питанням є «Ергономічні вимоги до техніч­ної підготовки виробництва». Ергономіка - дисципліна, що комплексно вивчає трудову діяльність людини в системах «людина - техніка – середовище» (СЧТС) з метою забезпечення її безпеки, ефективності й комфорту. Ергономічну оцінку СЧТС можна здійснювати диференціальним методом за допомогою окремих ергономічних показників або комплексним, при якому визначають один узагальнений ергономічний показник 1-го рівня, що характеризує певну групу ергономічних властивостей устаткування, однорідних за функціональним призначенням: ефективність прийому й переробки інформації; ефективність дій при роботі на встаткуванні; рівні факторів, що генеруються устаткуванням у робочу зону. Його доповнює комплексний ергономічний показник 2-го рівня, що характеризує групу ергономічних властивостей устаткування, однорідних за відповідністю тим або іншим властивостям людини в процесі трудової діяльності, і утворений наступними груповими показниками: антропометричним, гігієнічним, фізіологічним, психофізіологічним і психологічним.