Організація енергетичного господарства

Формули, що використовуються для розв`язання задач:

де Ф_ном, Ф_еф – відповідно номінальний та ефективний фонд роботи обладнання;

Д_к, Д_вих, Д_свят – кількість календарних, вихідних та святкових днів у періоді відповідно;

К_викф – коефіцієнт використання фонду робочого часу.

де Р_{еп. спож.}– планове споживання силової електроенергії;

W – потужність обладнання;

К_поп – коефіцієнт попиту споживачів електроенергії.

де Р_ел – витрати електроенергії для освітлення приміщень;

К_св – кількість світильників;

W_ср – середня потужність одного світильника, Вт;

К_о – коефіцієнт одночасного горіння одного світильника.

де Q_пов – потреба підприємства (цеху) у зжатому повітрі;

К_утік – коефіцієнт утікання зжатого повітря;

d – питомі витрати зжатого повітря (d = К_об * q_{пов в годину});

К_{вик час}, К_{вик w} – коефіцієнти використання обладнання у часі та за потужністю відповідно.

Приклади розв’язання типових задач

Завдання-приклад 1. По механічному цеху потужність встановленого обладнання – 448,2 кВт; плановий коефіцієнт попиту споживачів електроенергії по цеху К_поп = 0,6. Режим роботи цеха – двохзмінний по 8 годин. Втрати часу на планові ремонти складають 5%. Визначити величину планового споживання силової електроенергії.

Розв’язання

1. Визначимо номінальний та ефективний фонд роботи обладнання:

2. Визначимо величину планового споживання силової електроенергії:

Завдання для самостійного розв’язання

Завдання 1. Визначити потребу у освітлювальній електроенергії для механічного цеху, якщо в ньому встановлено 50 світильників, середня потужність кожного з яких 100 Вт. Час горіння світильників на добу – 15 годин. Коефіцієнт одночасного горіння світильників – 0,75. Кількість робочих днів у місяці – 22 дні.

Завдання 2. Визначити потребу цеху у зжатому повітрі за місяць, якщо воно використовується на 35 станках. Середньогодинниа витрата зжатого повітря на одному станку – 10 м³. Коефіцієнт утікання зжатого повітря – 1,5. Коефіцієнт використання станків у часі – 0,85, а по потужності – 0,75. Режим роботи обладнання цеху – двохзмінний по 8 годин. Кількість робочих днів в місяці – 21. Втрати часу на планові ремонти складають 6%.

Організація транспортного господарства

Формули, що використовуються для розв`язання задач:

де Т_проб – час пробігу транспортного засобу за заданим маршрутом;

L – довжина маршруту;

V_ср – середня швидкість руху транспортного засобу.

де Т_р – тривалість рейсу;

t_п, t_р – відповідно час на одну навантажувальну та розвантажувальну операції.

де К_т.з. – кількість транспортних засобів;

Q – вага вантажу;

q – вантажепід`ємність одиниці транспортних засобів;

Квик – коефіцієнт використання вантажепід`ємності транспортного засобу.

де Р – кількість рейсів за добу;

К_викф – коефіцієнт використання фонду часу транспортного засобу.

де Q_р – вага вантажу, що перевозиться за один рейс;

Q_д – вага вантажу, що перевозиться за одну добу (Q_д = Q / Дроб).

Приклади розв’язання типових задач

Завдання-приклад 1. На завод зі станції залізниці необхідно перевезти 10000 т вантажу. Відстань від залізниці до заводу – 5,6 км. Для перевезення вантажу будуть використані п`ятитонні автомашини. Швидкість руху автомашини – 42 км/г. Час завантаження – 40 хв, час розвантаження – 25 хв. Кількість робочих днів в році – 255. Режим роботи – двохзмінний. Тривалість робочої зміни – 8 г. Втрати часу на планові ремонти автомашин складають 4%. Коефіцієнт використання вантажепід`ємності автомашини – 0,8. Визначити час пробігу автомашини за заданим маршрутом, тривалість рейсу, необхідну кількість транспортних засобів, кількість рейсів за добу та вагу вантажу, що перевозиться за один рейс.