8. При формуванні облікової політики виходять із допущень:

а) майнової відособленості;

б) незмінності облікової політики;

в) безперервності діяльності;

г) послідовності застосування;

д) ліквідності майна;

е) часової визначеності фактів господарської діяльності;

ж) раціональності побудови облікового процесу.

9. Облікова політика повинна відповідати вимогам:

а) своєчасності;

б) безперервності діяльності;

в) повноти;

г) обачності;

д) часової визначеності фактів господарської діяльності;

е) пріоритету змісту перед формою;

ж) несуперечності;

з) раціональності.

10. Під повнотою облікової політики розуміється забезпечення відображення в бухгалтерському обліку:

а) операцій, що формують прибуток;

б) операцій із продажу продукції, робіт, послуг;

в) усіх факторів господарської діяльності;

г) операцій по облікові витрат на виробництво;

д) операційних витрат.

11. Обачність означає застосування способів обліку, що забезпечують більшу готовність визнання в бухгалтерському обліку:

а) витрат і зобов'язань;

б) доходів і активів;

в) пасивів і активів;

г) доходів і втрат.

12. Несуперечливість облікової політики підприємства полягає в забезпеченні тотожності даних:

а) аналітичного обліку оборотам і залишкам по рахунках синтетичного обліку на останній календарний день кожного місяця;

б) бухгалтерської звітності синтетичному й аналітичному обліку;

в) хронологічного й систематичного обліку;

г) хронологічного обліку показникам бухгалтерської звітності.

13. Під раціональністю розуміють ощадливе ведення обліку, виходячи з:

а) розмірів організації;

б) масштабів діяльності організації;

в) оперативності одержання бухгалтерської інформації;

г) розмірів організації й масштабів її діяльності;

д) витрат на одержання звітної інформації;

е) умов господарської діяльності й величини організації.

14. Пріоритет змісту над формою — це орієнтування при відображенні фактів господарської діяльності не стільки на їхню правову форму, скільки на:

а) тотожність синтетичного й аналітичного обліку;

б) повноту заповнення реквізитів первинних документів;

в) їхній економічний зміст й умови господарювання.

15. Істотними зізнаються способи ведення бухгалтерського обліку, без знання про застосування яких оцінка діяльності підприємства зацікавленими користувачами:

а) неможлива;

б) можлива.

16. Істотні способи ведення бухгалтерського обліку повинні розкриватися в:

а) балансі;

б) звіті про фінансові результати;

в) звіті про рух грошових коштів;

г) звіті про власний капітал;

д) пояснювальній записці до річної фінансової звітності

е) в усіх перерахованих вище.

17. При формуванні облікової політики до способів ведення бухгалтерського обліку відносять:

а) способи нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних і інших активів;

б) приймання обробки облікової інформації;

в) способи оцінки матеріально-виробничих запасів, товарів, незавершеного виробництва й готової продукції;

г) критерії визнання доходів і витрат по видах діяльності

д) методи виявлення й виправлення помилок.