Складання фінансової звітності за міжнародними стандартами

Відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, зобов’язані складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Всі інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, вказуючи про це у наказі про облікову політику.

П. 5 ст. 8 Закону про бухгалтерський облік визначає доцільність застосування міжнародних стандартів.

Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1591 „Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку” норми положень (стандартів) бухгалтерського обліку не застосовуються для підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Підприємства інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики про складання ними фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складені за міжнародними стандартами, подаються у встановленому порядку.

9.2. Розкриття інформації про пов’язані сторони Поняття та види пов’язаних сторін

Пов'язаними сторонами вважаються:

- підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

- підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Згідно принципу превалювання сутності над формою перелік пов'язаних сторін визначається підприємством враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму.

Відносини між пов'язаними сторонами - це відносини:

- материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств;

- спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності;

- підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств;

- підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи;

- підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до управлінь-ського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

Близькі члени родини - чоловік або дружина і родичі (визнані такими згідно із законодавством) фізичної особи, що є пов'язаною стороною, які можуть впливати або перебувають під впливом такої фізичної особи щодо прийняття рішень з фінансової, господарської та комерційної політики підприємства.

Провідний управлінський персонал - персонал, відповідальний за керівництво, планування та контролювання діяльності підприємства.

До операцій пов'язаних сторін належать:

- придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг);

- придбання або продаж інших активів;

- операції за агентськими угодами;

- орендні операції;

- операції за ліцензійними угодами (передача об'єктів промислової власності тощо);

- фінансові операції;

- надання та отримання гарантій та застав;

- операції з провідним управлінським персоналом та з його близькими членами родини.