1.3. Структура облікової політики підприємства

Вирішуючи задачу побудови найбільш ефективного обліку, підприємство вибирає і розробляє свої власні більш конкретні правила і процедури обліку. Усі правила і процедури обліку групуються у складові облікової політики:

- організаційна;

- методична;

- технічна.

1. Організація роботи бухгалтерської служби - порядок організації роботи облікового апарату (форма організації бухгалтерського обліку, права та обов'язки головного бухгалтера, взаємодія з іншими підрозділами тощо).

2. Методика бухгалтерського обліку. Наводяться за окремими об'єктами облікової політики обрані елементи.

3. Технічні аспекти бухгалтерського обліку. Затверджується форма ведення бухгалтерського обліку, робочий план рахунків, порядок організації документообороту, проведення інвентаризації тощо.

Облікову політику також можна класифікувати щодо користувачів звітності (рис. 4).

Рис. 4. Класифікація облікової політики відносно користувачів звітності

Облікова політика щодо фінансової звітності визначається виходячи з вимог П(С)БО і передбачає обрання дозволених альтернативних способів відображення у обліку і звітності доходів і витрат та оцінки статей балансу.

Облікова політика щодо оподаткування визначається виключно законодавством про податки і збори і передбачає вибір альтернативних методів оподаткування, відображення у податковій звітності доходів та витрат. Наприклад, підприємство має можливість самостійно обирати метод нарахування амортизації (за загальними нормами чи з застосуванням інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених законом), строки використання нематеріальних активів, спосіб відображення доходу за довгостроковими контрактами тощо.

Облікова політика з управлінського обліку має передбачати виділення центрів відповідальності, які охоплюють всю організаційну структуру підприємства. Щодо витрат, то важливим є вибір методів обліку витрат виробництва (за замовленнями, за процесами, за окремими видами продукції тощо). Для обліку доходів і витрат за центрами відповідальності необхідно виділити окремі субрахунки, або організувати їх аналітичний облік. Важливим моментом в управлінському обліку є отримання даних, що дають можливість здійснити оцінку діяльності центрів відповідальності. Для цього визначають: методи калькулювання; трансфертні ціни; порядок визначення вкладу центру відповідальності у загальні результати роботи підприємства; порядок розподілу накладних витрат; форми, терміни надання та одержувачі інтерпретованої інформації тощо.

1.4. Елементи облікової політики та їх розкриття

Облікова політика охоплює принципи, методи та процедури, прийняті на даному підприємстві для складання та подання фінансової звітності. Як визначають Н.Чебанова, Т.Чупир, В.Чупир, саме принципи, методи і процедури є основними поняттями облікової політики [106]. Зміст кожної із складових облікової політики представлено на рис. 5.

Згідно з визначенням, облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності.