Перелік і склад статей калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг)

Підприємства можуть орієнтуватись на галузеві рекомендації з форму­вання собівартості продукції (робіт, послуг). При визначенні статей обліку і калькулювання слід виходити з їх суттєвості. Поріг суттєвості для виділення окремих статей обліку визначається підприємством самостійно. При цьому кілька несуттєвих статей об'єднують в одну. Але, якщо стаття займає досить велику питому вагу і складається з кількох елементів, її досить часто доцільно поділити на кілька статей.

Оцінка зворотних відходів та супутньої продукції

При виготовленні ряду видів продукції можуть виникати відходи, які можуть бути використані у інших виробництвах, або реалізовані іншим підприємствам. Такі відходи можуть бути оцінені за ціною можливого вико­ристання або за ціною продажу відповідно. Крім відходів може од­ночасно вироблятись супутня чи побічна продукція. У сільському господарстві рекомендований чіткий порядок розподілу витрат між основною та супутньою (побічною) продукцією, але для інших галузей такого чіткого порядку немає. Наприклад, при виплавці чавуну одночасно отримують доменний газ, який може бути використаний як паливо. При виробництві спирту можна одночасно накопичувати вугле­кислий газ, який має попит у зварювальному виробництві, у виробництві газованих напоїв, як хладоагент при зберігання продуктів тощо. У таких випадках розподіл витрат можливий такими способами: шляхом коефіцієнтного розподілу між основною та супутньою продукцією на основі цін їх реалізації; на основі ціни можливого їх використання тощо. Конкретний спосіб розподілу витрат визначається підприємством. Собівартість продукції визначається як різниця між витратами на виробництво продукції та вартістю супутньої чи побічної продукції.

Перелік витрат майбутніх періодів

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; спла­чені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Ряд витрат майбутніх періодів списуються рівномірно, протягом періодів, до яких вони відносяться (витрати на підписку періодики, оплата страхових полісів тощо). Однак, стосовно витрат, пов'язаних з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості та з освоєнням нових виробництв та агрегатів, можуть бути застосовані методи рівномірного розподілу та розподілу за кошторисними ставками,

При рівномірному розподілі витрати майбутніх періодів списуються рівними частинами протягом терміну їх списання, який визначений підприємством.

При розподілі витрат майбутніх періодів за кошторисними ставка­ми спочатку визначають кошторисну ставку як результат від ділення витрат майбутніх періодів на очікуваний обсяг виробництва, до якого вони відносяться. Щомісяця кошторисну ставку множать на фактич­ний осяг виробництва і суму списують на відповідний рахунок витрат.

Приклад. Здійснено підготовчі роботи для добування глини на суму 120 тис. грн. Очікується загальний видобуток глини на підготовленій дільниці кар'єру 240 тис. т. Кошторисна ставка становитиме: 120000 : 240000 = 0,5 грн./т. Якщо підприємство видобуло за місяць 30 тис. т глини, то буде списано на її собівартість 30000 • 0,5 = 15000 грн., що буде відображено бухгалтерською проводкою Д-т 23 — К-т 39.

Розподіл непрямих витрат можна здійснювати за наступними методами:

— прямого розподілу;

—послідовного розподілу;

— одночасного розподілу.