2. Основні наукові підходи до вивчення педагогічних явищ та процесів.

На даному етапі реформування освіти організація і проведен­ня педагогічних досліджень у вищій школі е дуже актуальним і складним процесом, що будується на основі діяльнісного, особистісного, технологічного та системно-структурного підходів.

Системний підхід -

Особистісний підхід –

Діяльнісний підхід -

Технологічний підхід в навчанні –

В останні роки популярності набув ресурсний підхід у педагогіці.

Ресурсний підхід -

Для сучасної педагогіки вищої школи важливим є компетентнісний підхід, який передбачає мотиваційну, рефлексивну, когнітивну,операційно-технологічну та інші складові результатів навчання, що відбивають прирощення не лише знань, умінь , навичок, а й досвіду емоційно-ціннісного ставлення. Компетентність випускника вищої школи є багатофункціональним поняттям, що вимагає значного інтелектуального розвитку, включаючи аналітичні, комунікативні та інші процеси.

3. Методи науково-педагогічних досліджень.

Педагогічне дослідження –

Здійснювати педагогічне дослідження бажано поетапно, а кількість етапів, залежно від змісту і завдання дослідження, може бути різною. Визначимо зміст і структуру основних етапів педаго­гічного дослідження (див табл. 1).

Таблиця 1.

Етапи проведення педагогічного дослідження.

І етап	Визначення протиріччя у системі освіти
	Визначення наукової проблеми і мети дослідження
II етап	Визначення стану розв'язання протиріч, їх причин
	Визначення об'єкта і предмета дослідження
	Формулювання педагогічної гіпотези (передбачення-припущення)
Ш етап	Формулювання конкретних завдань відповідно до гіпотези
	Визначення методики дослідження
	Визначення показників педагогічної діяльності
IV етап	Експериментальні дослідження
	Лабораторний експеримент
	Масовий експеримент
Уетап	Завершувально-узагальнюючий

Наукова проблема -

Чим конкретніше сформульована педагогічна проблема і тема, то легше визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету і завдання.

Об'єкт дослідження -

Предмет дослідження –

Важливою вимогою є відповідність предмета об'єкту дослід­ження. Дотримання цієї вимоги допомагає обґрунтовано сформулюва­ти мету дослідження.

Мета дослідження –

Завдання дослідження -

Наукова ідея –

Наукова ідея формулюється у вигляді гіпотези дос­лідження.

Гіпотеза дослідження -

Побудова гіпотези завжди є творчим процесом, який роз­починається з визначення концепції дослідження.

Концепція дослідження -

Важливими характеристиками педагогічного дослідження є новизна отриманого знання та його значення для науки і практи­ки.

У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

1. Розкриття виду результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання добув дослідник. Це може бути вироблення кон­цепції, методики, класифікації, закономірностей тощо, або мето­дичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, форм виховної роботи, які раніше не були відомі в педагогіці. Тобто слід розріз­няти теоретичну та практичну новизну.

2. Визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставленні з ними нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкре­тизувати існуючі відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати. В залежності від цього виділяють такі рівні новизни: конкретизація, доповнення, перетворення.

3. Оцінкою нових результатів є їх розгорнутий і чіткий вик­лад, а не формальне, нічим не підкріплене запевнення, що теоре­тичні позиції і практичні висновки дослідження є новими.

Сама по собі характеристика новизни є недостатньою для оцінки виконаної роботи, її необхідно доповнювати критеріями педагогічної значущості, бо вона як і новизна, може мати теоре­тичну і практичну цінність.

Теоретична значущість -

Практичне значення -

Результативність педагогічного дослідження багато в чому залежить від вдалого вибору методів дослідження.

Системне використання методів потребує їх певної класифі­кації. У науковій літературі, як правило, вирізняють загальнонаукові та конкретно

наукові методи дослідження.

Загальнонаукові методи дослідження:

загальнотеоретичні ( );

соціологічні ( );

соціально-психологічні ( );

математичні ( ).

Конкрет­но-наукових методи дослідження:

теоретичні( );

емпіричні ( ).

педагогічні явища і проце­си тощо.

Важливим і трудомістким етапом педагогічного дослідження є педагогічний експеримент, що має складну структуру та здійснюється за допомогою групи методів емпіричного пізнання. Основна мета експерименту полягає у перевірці теоретичних по­ложень, підтвердженні робочої гіпотези та більш широкому і гли­бокому вивченні теми дослідження. Тому експеримент вважаєть­ся одним із головних способів одержання нового педагогічного знання.

Педагогічний експеримент –

За умовами проведення педагогічні експерименти класифіку­ють на природні та лабораторні, а за ознаками мети - на констату­ючи (діагностичні, контрольні), пошукові та формуючі (перетво­рювальні).

Природний експеримент –

Лабораторний (штучний) експеримент –

Констатуючий (діагностичний) експеримент –

Пошуковий експеримент –

Формуючий експеримент –

Підготовка формуючого експерименту передбачає дотримання такої послідовності дій: розробка плану-програми, вибір засобів проведення експерименту та вимір його результатів, обробка та аналіз експериментальних даних, установлення адекватності одер­жаних висновків педагогічній реальності.

План-програма містить назву теми, формулювання робочої гіпотези, методику експерименту, перелік необхідних матеріалів, список виконавців, календарний план роботи. В його основу по­кладена методика - система способів чи прийомів виконання ефек­тивного педагогічного дослідження. Методика зумовлюється ме­тою та завданнями експерименту, вибором активних факторів, потрібними вимірами, перебігом аналізу педагогічного явища.

Існує дві структури експериментального дослідження: пара­лельна та послідовна.

Паралельна структура експериментального дослідження –

Послідовна структура експериментального дослідження -

Науково-педагогічне дослідження повинно включати не лише якісний аналіз явищ, що вивчаються, а й кількісний вимір отри­маних експериментальних результатів, який підвищує ступінь вірогідності та об'єктивності їх оцінки.

Педагогічні процеси завжди мають імовірний характер, бо зв'язки між причиною та наслідками не є однозначними, а залежать від численних факторів, котрі не можна передбачити наперед і повністю врахувати. Саме

методи математичної статистики дають можливість урахувати імовірні неточності і відобразити їх у педагогічній інтерпретації результатів вимірювання, які не вважаються достовірними без такої статис­тичної обробки.