Принципи конструювання тест-завдань відкритої форми

Тестові завдання відкритої форми –

При формуванні тест-завдань відкритої форми слід користуватись певними правилами.

1.

2.

3.

Згідно з державним стандартом вищої освіти індекс складності (показник вимірювання легкості завдання) обчислюють за формулою

, % ,

де H - кількість правильних відповідей у сильній підгрупі;

L - кількість правильних відповідей у слабкій підгрупі;

n - загальна кількість екзаменованих в обох підгрупах;

Чим більше індекс складності, тим легше текст завдання. Вважається прийнятним коливання індексу складності від 30 до 70%. Ідеальним (оптимальним) вважається індекс складності від 50 до 60%.

3. Рейтингова оцінка академічної успішності студентів

Навчальний рейтинг –

Заохочувальні бали –

Штрафні бали –

Кількість балів, які може отримати студент за результатами різних видів контролю ЗУН, крім нульового і стартового (вхідного) з дисципліни, можна визначати за формулою

, балів, ( 1 )

де Р_к — загальна кількість балів відповідного виду контролю (поточного, рубіжного, підсумкового); Р_а — кількість балів, отриманих внаслідок контролю аудиторних видів навчання; Р_с.р - кількість балів, отриманих внаслідок контролю самостійної роботи студентів; Р_з — кількість заохочувальних балів;Р_штр — кількість „штрафних” балів.

Підсумкову кількість балів з дисципліни можна встановити за формулою

, (балів), ( 2 )

де Р_д.б – загальна кількість балів з дисципліни; Р_п.к – кількість балів поточного контролю; Р_р — кількість балів рубіжного контролю; Р_під.к — кількість балів підсумкового контролю.

Рейтинг з дисципліни Р_д треба визначати за формулою

, % , ( 3 )

де К₁ — коефіцієнт, що враховує важливість (цінність) поточного і проміжного контролів (40 % рейтингу); К₂ — коефіцієнт, що враховує цінність підсумкового контролю (60 % рейтингу).

При визначенні успішності за семестр як середнього значення рейтингових оцінок всіх видів навчальної роботи, доцільно використовувати формулу

, % , ( 4 )

де Р_jc – середній семестровий рейтинг студента по закінченні j-го семестру; n – кількість дисциплін, які вивчав студент в j-му семестрі згідно з навчальним планом; m – кількість різних видів практик, що відносяться до відповідного семестру; Р_д.с – рейтинг з дисципліни j-го семестру; Р_пр – рейтинг з різних видів практики j-го семестру.

Середній рейтинг після закінчення j-го курсу можна визначити за аналогією з попереднім, використовуючи значення Рjc:

, ( % ), (5 )

де Р_jk – середній підсумковий рейтинг студента після закінчення j-го курсу; n – кількість семестрів навчального року: n = 2 для ВНЗ, в яких є два семестри, n = 3, для ВНЗ, в яких є три семестри.

Підсумковий рейтинг студента після закінчення ВНЗ доцільно визначати за семестровими рейтингами, користуючись формулами, що враховують відповідний кваліфікаційний рівень випускників.

Підсумковий рейтинг бакалавра знаходять за формулою

, % , ( 6 )

Підсумковий рейтинг спеціаліста визначають за формулою

, % , ( 7)

де Р_п.б - підсумковий рейтинг бакалавра; Р_п.с – підсумковий рейтинг спеціаліста; Р_д.і – рейтинг державного іспиту; Р_п.п –рейтинг переддипломної практики; Р_д.п – рейтинг дипломного проектування.

Наведемо європейську шкалу оцінки якості досягнень студентів.